Ухвала

від 23.10.2024 по справі 564/2100/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 564/2100/18

провадження № 61-10846св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Укрфінанс Груп»,

стягувач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вегас-Агро»,

заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Укрфінанс Груп» на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року у складі судді Олійник П. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегас-Агро» (далі - ТОВ «Вегас-Агро»), про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором.

Заочним рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2018 року, з урахуванням заяви про виправлення описки від 29 листопада 2018 року, позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Вегас-Агро» на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №011/17530/335128 від 08 грудня 2016 року у розмірі 2 014 761,69 грн.

09 січня 2019 року Костопільським районним судом Рівненської області видано виконавчий лист у справі № 564/2100/18.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Укрфінанс Груп» (далі - ТОВ «ФК Укрфінанс Груп») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача правонаступником у справі 564/2100/18.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 27 червня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» про заміну сторони стягувача правонаступником.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 12 липня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 564/2100/18.

У лютому 2024 року ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» повторно звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача правонаступником у справі 564/2100/18.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, вказану заяву залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України (із застосуванням аналогії закону, яка передбачає, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та обґрунтоване тим, що у аналогічна заява ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» перебувала у провадженні суду та за наслідками розгляду якої Костопільським районним судом Рівненської області від 12 липня 2023 року постановлено ухвалу, яка набрала законної сили).

23 липня 2024 року ТОВ «ФК Укрфінанс Груп» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у цій справі.

У касаційній скарзі заявник просить суд скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

27 вересня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою від 03 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 186/871/14-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України, а саме за необхідності відступити від висновку щодо можливості закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа / заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.

Ухвалу мотивував тим, що передбачена пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Вважав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Наголосив, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц вважала, що висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачені тільки для позовного провадження, є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень як заключним етапом у процесі реалізації захисту цивільних прав. Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.

Зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 258 ЦПК України визначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Наголосив, що видача дубліката виконавчого листа є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року), яке Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII винесено в «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у зв`язку з запровадженням порядку видачі судом виконавчого листа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Виходив з того, що Першотравенський міський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21 грудня 2020 року у справі № 186/871/14-ц вирішував саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, якою заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задовольнив частково, замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» на стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

При цьому у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа відмовив з підстав ненадання доказів втрати оригіналу виконавчого листа.

Ця ухвала суду, на думку колегії суддів Верховного Суду, не зумовлює преюдиційного значення для вирішення процесуального питання видачі дубліката виконавчого листа у цьому провадженні, оскільки відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України таке значення мають лише обставини, встановлені рішенням суду, а не висновки ухвали суду з вирішення процесуального питання.

Колегія суддів зазначила, що ЦПК України не містить і обмежень щодо звернення стягувача до суду для вирішення вказаного процесуального питання повторно, зокрема за наявності ухвали суду про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання / заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, колегія суддів Третьої судової палати вважала, що зазначена ухвала і викладені в ній висновки не можуть бути перешкодою для задоволення повторно поданої заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа, за наявності доказів того, що строк пред`явлення його до виконання не пропущений, та заміну сторони виконавчого провадження.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17 (провадження № 61-36517св18).

Проте у постановах від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду закрив провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Аріес» (далі - ТОВ «Юридична фірма «Аріес») про заміну стягувача у виконавчому провадженні на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постанови мотивував тим, що заяви ТОВ «Юридична фірма «Аріес» подані про той самий предмет (заміну стягувача у виконавчому провадженні) та з тих самих підстав. При цьому є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви та з тих самих підстав.

Повторне подання таких заяв стягувачем є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів у справі з метою винесення нового рішення вже на користь стягувача.

Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо можливості закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа / заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2024 року справу № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) за заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» щодо боржника ОСОБА_3 прийнято до розгляду.

Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 186/871/14-ц.

Відповідно до частини другої статті 415 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 564/2100/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Укрфінанс Груп» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вегас-Агро» в особі директора Тхорика Олександра Васильовича, про захист порушеного права, шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов