Рішення

від 21.10.2024 по справі 563/67/24

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 563/67/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2024 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участю:

представника позивача, адвоката Альошкіної О.І.

представника відповідачки, адвоката Турович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить виключити з актового запису N49 від 22 березня 2022 року, зареєстрованого Глобинськи відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дані про батька, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтуванння позову зазначає, що у період з 10 серпня 2021 року по 18 вересня 2023 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

18 вересня 2023 року заочним рішенням Корецького районного суду Рівненської області шлюб між ним та відповідачем розірвано. За час перебування в шлюбі, мають спільну малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 18 вересня 2023 року рішенням Корецького районного суду Рівненської області було вирішено стягувати з його на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що відразу після народження ОСОБА_3 шлюбні відносини з відповідачем погіршилися, що призвело в кінцевому рахунку до розірвання шлюбу. Зазначає, що на його думку, відповідач фактично використала його задля укладення шлюбу та стягнення з нього аліментів. Народжену дитину своєю не вважає, оскільки тривалих стосунків вони з відповідачем не мали, а дізнавшись про вагітність відповідача він запропонував їй одружитися не з`ясовуючи будь-яких обставин.

В судовому засіданні 12.02.2024 позивач позовні вимоги підтримав та просив задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні 12.02.2024 відповідач щодо позовних вимог заперечила. Зазначила, що перед укладенням шлюбу мала з відповідачем хоч і не тривалі, але постійні відносини. Позивач є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Представник позивача, адвокат Альошкіна О.І. в судовому засіданні 21.10.2024 позовні вимоги просила задоволити. Не заперечила, що її довіритель, дійсно, мав стосунки з відповідачем. Однак, на її думку, відповідач таким чином увійшла в довіру позивача і фактично його використала, вказавши, що вона вагітна від його. На її думку вказані дії зумовлені цинічною метою, а саме укладення шлюбу і стягнення з позивача аліментів на утримання дитини.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.2024 щодо задоволення позову заперечила. Зазначила, що позивачем та його представником суду не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження доводів, на які вони посилаються, а саме того, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 . Більше того, позивач клопочучи про призначення молекулярно-генетичної експертизи фактично сам від проведення її самоусунувся.

Третя особа, Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явки свого представника у судове засідання не забезпечила. Подали заяву про розгляд справи за наявними матеріалами без участі їх представника.

Ухвалою судді Корецького району Рівненської області від 09 січня 2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

12 лютого 2024 року ухвалою Корецького районного суду Рівненської області задоволено клопотання позивача та призначено судову молекулярно-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.

03 червня 2024 року ухвалою судді Корецького районого Рівненської області поновлено провадження у справі у зв`язку із неможливістю проведення експертизи, оскільки у визначений час ОСОБА_1 з`явився до експертної установи, однак відбір зразків не пройшов, оскільки позивач залишив приміщення експертної установи та в телефонному режимі повідомив, що оплачувати витрати за проведення експертизи не буде.

08 липня 2024 року відповідно до ухвали Корецького районного суду Рівненської області прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

З 10 серпня 2021 року по 18 вересня 2023 року позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Від спільного життя мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що було видане Глобинським відділом ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

18 вересня 2023 року заочним рішенням Корецького районного суду Рівненської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 серпня 2021 року Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 74 розірвано. Малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір`ю ОСОБА_2 .

18 вересня 2023 року рішенням Корецького районного суду Рівненської області було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до повідомлення про неможливість проведення експертизи №СЕ-19/103-24/2784-БД від 30.04.2024 02 квітня 2024 до Волинського НДЕКЦ з`явився ОСОБА_1 . Після цього до експертної установи з`явилася ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 ОСОБА_1 , який вже пішов з експертної установи, повідомлено про явку вищезазначених осіб. ОСОБА_1 в телефонному режимі відмовився оплачувати вартість проведення молекулярно-генетичної експертизи, хоча згідно ухвали суду такі витрати були покладені саме на позивача.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 СК України).

Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (стаття 136 СК України).

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Установивши, що причиною не проведення судово-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства ОСОБА_1 у відношенні до дитини ОСОБА_3 є відмова ОСОБА_1 від надання біологічних зразків для проведенння експертизи та її оплати, суд дійшов висновку про ухилення позивача від подання експертам необхідних матеріалів, як підстави не визнання у порядку статті 109 ЦПК України факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, а саме, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Доводи сторони позивача про те, що відповідач фактично використала позивача задля укладення шлюбу та майбутнього стягнення аліментів, на думку суду не піддаються жодному раціональному обгрунтуванню, є надуманими, необгрунтованими та такими, що засновані на особистих суб`єктивних припущеннях та уявленнях сторони позивача.

Згідно з ч. 4, п.п. 3-5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

У ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У ч. 1, 3 ст.12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом неодноразово позивачу роз`яснювалося, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. А також про те, що докази подаються сторонами і про необхідність позивачу належними та допустимими доказами довести обставини на які він посилається. Позивачу роз`яснювалося, що у випадку неспроможності в силу свого незнання представляти свої інтереси в суді він може скористатися допомогою адвоката, а у визначених випадках така правнича допомога може бути йому надана безкоштовно. З цих підстав судом 29.07.2024 постановлена відповідна ухвала та надіслана для ознайомлення позивачу.

Позивач скористався своїм правом на безоплатну правничу допомогу, в суді його інтереси представляв адвокат.

Однак, достатніх належних та допустимих доказів щодо відсутності кровного споріднення між особою, записаною батьком дитини, та дитиною матеріали справи не містять, позивач та його представник суду таких не надали.

Таким чином, жодна обставина, на яку сторона позивача посилалася як на підставу своїх позовних вимог, не підтверджена жодним належним та достовірним доказом. Позивач та його представник від подання будь-яких доказів або клопотань самоусунулись. Позивач подаючи позов та клопотання про призначення експертизи добросовісно своїми правами не скористався, від подання експертній установі відповідних зразків відмовився, оплату не здійснив, тим самим фактично нівелював свої доводи про те, що він не є біологічним батьком.

Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не підтверджені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що в задоволені позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст.76, 81, 89, 110, 258-259, 265, 268, 354, 141 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_1 у задоволені позову до ОСОБА_2 , третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 39000, вул. Центральна, 212, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область.

Суддя