Постанова

від 19.12.2024 по справі 563/67/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року

м. Рівне

Справа № 563/67/24

Провадження № 22-ц/4815/1428/24

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий-суддя Шимківа С.С.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Хлуд І.С.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору Глобинський відділ державної реєстрації актів

цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської

області Східного міжрегіонального управління

Міністерства юстиції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районногосуду Рівненськоїобласті від 21жовтня 2024року (ухвалене у складі судді Сірака Д.Ю., повний текст рішення суду складено 25 жовтня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини, -

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини.

Позов обґрунтовував тим, що у період з 10 серпня 2021 року по 18 вересня 2023 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18 вересня 2023 року заочним рішенням Корецького районного суду Рівненської області шлюб між ним та відповідачем розірвано.

За час перебування в шлюбі, мають спільну малолітню дитину: доньку - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18 вересня 2023 року рішенням Корецького районного суду Рівненської області було вирішено стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стверджував, що відразу після народження ОСОБА_3 шлюбні відносини з відповідачкою погіршилися, що призвело до розірвання шлюбу.

На його думку, відповідачка фактично використала його задля укладення шлюбу та стягнення з нього аліментів.

Народжену дитину своєю не вважає, оскільки тривалих стосунків вони з відповідачкою не мали, а дізнавшись про вагітність відповідачки він запропонував їй одружитися не з`ясовуючи будь-яких обставин.

Просив суд виключити з актового запису № 49 від 22 березня 2022 року, зареєстрованого Глобинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані про батька, ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Корецькогорайонного судуРівненської областівід 21жовтня 2024року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не підтверджено, за допомогою належних та достовірних доказів, жодної обставини, на яку він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Позивач та його представник від подання будь-яких доказів або клопотань самоусунулись. Позивач подаючи позов та клопотання про призначення експертизи добросовісно своїми правами не скористався, від подання експертній установі відповідних зразків відмовився, оплату не здійснив, тим самим фактично нівелював свої доводи про те, що він не є біологічним батьком.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що він жодним чином не відмовлявся від проведення оплати молекулярно-генетичної експертизи, а лише повідомив, що відповідачка не вчасно прибула до експертної установи, та, оскільки він мав завчасно замовлені квитки, вимушений був повернутися до залізничного вокзалу.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони по справі з 10 серпня 2021 року по 18 вересня 2023 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано заочним рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 18 вересня 2023 року.

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі у них народилася дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що було видане Глобинським відділом ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 8).

18 вересня 2023 року рішенням Корецького районного суду Рівненської області було вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до частини другої статті 136 СК України у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" зазначено, що предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою,записаноюбатьком,ідитиною.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що на сьогодні ДНК-тестє єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі "Калачова проти росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, яка переглядається в апеляційному порядку, ухвалою Корецького районного судувід 12 лютого 2024 року призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Волинського НДЕКЦ МВС України.

Згідно із повідомленням про неможливість проведення експертизи судового експерта Цивінської О.Ф. від 30.04.2024 року № СЕ-19/103-24/2784-БД 02 квітня 2024 до Волинського НДЕКЦ з`явився ОСОБА_1 . Після цього до експертної установи з`явилася ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 . ОСОБА_1 , який вже пішов з експертної установи, повідомлено про явку вищезазначених осіб. ОСОБА_1 в телефонному режимі відмовився оплачувати вартість проведення молекулярно-генетичної експертизи, хоча згідно ухвали суду такі витрати були покладені саме на позивача (а.с. 39).

З повторними клопотаннями про проведення експертизи позивач до суду не звертався.

Відповідно до частини першої статті 109ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зазначена норма процесуального права є імперативною щодо правових наслідків ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі. Законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з`ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 686/3582/16-ц (провадження № 61-6484св22) та інших.

Судова практика з указаного процесуального питання щодо застосування статті 109ЦПК України є сталою та незмінною.

Суд першої інстанції встановивши, що причиною не проведення судово-генетичної експертизи щодо встановлення батьківства ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_3 є відмова позивача від надання біологічних зразків для проведенння експертизи та її оплати, дійшов висновку про ухилення позивача від проведення експертизи, як підстави не визнання у порядку статті 109 ЦПК України факту, для з`ясування якого призначалася експертиза, а саме, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком ОСОБА_3 .

Апеляційний суд враховує, що питання щодо походження дитини вирішується на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Оскільки позивач не надав жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Глобинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства, виключення відомостей про особу батька з актового запису про народження дитини.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно, всебічно і повно встановлено обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корецького районногосуду Рівненськоїобласті від 21жовтня 2024року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2024 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.