Постанова

від 21.10.2024 по справі 740/6033/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 740/6033/23

Головуючий у першій інстанції Олійник В. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1155/24

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_16 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_1 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , Товариство з обмеженою відповідальністю Творець

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Олійника В.П. від 07 червня 2024 року, місце ухвалення рішення - м.Ніжин, дата складання повного тексту рішення - 17 червня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_98 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_16 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_1 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , Товариства з обмеженою відповідальністю Творець про виділ частки нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ОСОБА_167 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_168 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_16 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_1 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , Товариства з обмеженою відповідальністю Творець про виділ частки нерухомого майна, в якому просив виділити йому у власність в натурі в рахунок 3/100 часток об`єкту нерухомого майна, який знаходиться по АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, який підлягає державній реєстрації та складається з: приміщення 6 на 1-му поверсі 4-поверхової будівлі, яке складається з: торговий зал 1, площею 45,4 кв.м, санвузол 2, площею 1,6 кв.м, допоміжне приміщення 3, площею 3,2 кв.м, ганок, площею 5,4 кв.м; припинити для нього право спільної часткової власності на вказані приміщення. В обґрунтування вимог заявленого позову ОСОБА_1 зазначав, що об`єкт нерухомого майна, розташований по АДРЕСА_1 , до 2011 року використовувався, як гуртожиток, у якому відповідно до договору купівлі-продажу від 21.11.2003 року батько позивача - ОСОБА_238 придбав 3/100 частки вказаного гуртожитку. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 18.01.2013 року ОСОБА_239 був наданий дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень загальною площею 50,3 кв.м під магазин непродовольчої групи товарів, а рішенням Ніжинської міської ради від 19.03.2010 року був наданий дозвіл на влаштування окремого вхідного вузла до нежитлового приміщення, яке згідно з довідкою КП Відділ архітектурно-технічного планування та проектування від 07.06.2019 року визначене, як приміщення 6. Після реконструкції, як зазначено у довідці БТІ про технічний стан нерухомого майна №450 від 17.08.2023 року, новоутворений об`єкт нерухомого майна загальною площею 50,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , приміщення 6 складається з: торговий зал 1, площею 45,4 кв.м, санвузол 2, площею 1,6 кв.м, допоміжне приміщення 3, площею 3,2 кв.м. Позивач є спадкоємцем до спадщини свого батька ОСОБА_234 , зокрема, і на вказані 3/100 частки об`єкту нерухомого майна. У подальшому, більша частина житлових приміщень гуртожитку перейшла у власність його мешканців, інша частина - у власність ТОВ Творець. Оскільки у позивача виникла потреба у виділі своєї частки в даній споруді, і технічна можливість такого виділу є, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08.12.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_240 , ОСОБА_234 , ОСОБА_194 про виділ частки об`єкту нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності із припиненням права спільної часткової власності, у зв`язку із їх смертю (а.с.138-139, том 1).

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.06.2024 року у задоволенні вимог позову ОСОБА_1 , відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.06.2024 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відмовляючи у задоволенні вимог заявленого ним позову, суд першої інстанції вказав, що позивач у обґрунтування позову посилається на відмову співвласників в укладенні договору виділу, при цьому, матеріали справи з цього приводу не містять жодних доказів, суду подані численні заяви відповідачів про визнання позову, також позивачем не подані докази щодо самого звернення до нотаріуса та його відмови у вчиненні нотаріальної дії та оскарження відмови, а відсутність відмови нотаріуса та доказів щодо наявності спору по виділу частки позивача позбавляє суд можливості перевірити, чи взагалі дійсно були порушені/порушуються права позивача з цього приходу. Апелянт вважає даний висновок суду першої інстанції помилковим. Апелянт ОСОБА_1 вказує, що ні в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, ні в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції не ставилось питання про необхідність надання суду саме постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. ОСОБА_1 дійсно влітку 2023 року звертався до приватного нотаріуса Бублик Т.М. щодо укладення договору виділу своєї частки об`єкту нерухомого майна. Нотаріус надала усні роз`яснення щодо порядку укладення такого договору та переліку необхідних для цього документів. Проблема полягала в тому, що значна кількість співвласників об`єкту нерухомого майна в ньому не проживає (змінили місце проживання, виїхали за кордон, померли, відмовилися звертатися до нотаріуса для укладення договору). Виходячи із ситуації, яка склалася, нотаріус повідомила, що посвідчити нотаріально договір між ОСОБА_1 та близько 100 співвласниками неможливо. На підтвердження звернення до нотаріуса у липні 2023 року та роз`яснення нотаріусом його права звернутися із відповідним позовом до суду, апелянтом до апеляційної скарги додано лист приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.В. від 26.06.2024 року №49/01-16. Апелянт вважає, що враховуючи принцип jura novit curia (суд знає закони), суд першої інстанції, за наявності письмових доказів про неможливість укладення між всіма співвласниками договору про виділ нерухомого майна та посвідчення його нотаріусом, безпідставно відмовив у позові через ненадання суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції у своєму рішенні вказує, що суду подані численні заяви відповідачів про визнання позову..., а далі зазначає, що ...за встановлених обставин визнання відповідачами згідно вищезазначених заяв позову суперечить закону. Апелянт вважає даний висновок суду першої інстанції незаконним та безпідставним. За доводами апелянта, суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив, якому саме закону (правовій нормі) суперечить визнання позову частиною відповідачів. Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутня ухвала суду про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову, що є порушенням вимог ч.4 статті 206 ЦПК України. Апелянт вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача, оскільки неможливість укладення договору виділу частки нерухомого майна у нотаріуса частиною співвласників є порушенням суб`єктивного права та інтересу позивача, що в свою чергу, є підставою для судового захисту та звернення із позовом до суду. За доводами апелянта, задоволення позову про виділ частки об`єкту нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є ефективним i єдиним способом захисту права та інтересу позивача.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенок В.І. підтримав вимоги та доводи поданої апеляційної скарги.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 , відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.68-168, том 2), не з`явились.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_234 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.2021 року (а.с.13, том 1). Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 3/100 часток у праві власності житлової будівлі гуртожитку, розташованого в АДРЕСА_1 , що належить спадкодавцю на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу частини житлової будівлі від 21.11.2003 року. До 3/100 часток у праві власності житлової будівлі гуртожитку загальною площею 50,3 кв.м відноситься: приміщення літ. 1-19, площею 31,5 кв.м, частина вестибюлю літ. П, площею 18,8 кв.м. Вказане право власності зареєстроване за позивачем ОСОБА_1 01.12.2021 року, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.01.2023 року, у якій також зазначені відомості щодо реєстрації права власності на решту приміщень житлової будівлі гуртожитку за іншими фізичними особами та ТОВ Творець (а.с.14-43, том 1).

Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 19.03.2010 року наданий дозвіл підприємцю ОСОБА_239 на … проектування влаштування окремого вхідного вузла до нежитлового приміщення, яке йому належить згідно правових документів, у будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 . (а.с.45, том 1), а рішенням від 18.01.2013 року надано містобудівні умови ОСОБА_239 на реконструкцію нежитлових приміщень загальною площею 50,3 кв.м, … які йому належать на правах приватної власності у будівлі гуртожитку по АДРЕСА_2 , під магазин непродовольчої групи товарів. (а.с.46, том 1), що підтверджується і самими містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки від 24.03.2013 року (а.с.47-49, том 1), копією висновку від 30.03.2010 року №02/32-07 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову (а.с.50, том 1), копією технічного паспорту від 31.03.2020 року (а.с.51-52, том 1).

Відповідно до довідки КП Відділ архітектурно-технічного планування та проектування від 07.06.2019 року №18, нежитлове приміщення площею 50,3 кв.м, що утворилось шляхом об`єднання приміщень 1-19, площею 31,5 кв.м та частини вестибюлю П площею 18,8 кв.м власника ОСОБА_234 у будівлі по АДРЕСА_1 , значиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.53, том 1).

Згідно з даними висновку Наше БТІ від 12.05.2023 року №257/1 щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна, які надані ОСОБА_1 , за технічними показниками 3/100 частин об`єкту, які належать ОСОБА_1 , розташованого в АДРЕСА_1 , є відокремлені; мають окремий вихід, окреме інженерне обладнання і можуть бути виділені в натурі в окремий об`єкт нерухомого майна в цілому (а.с.54, том 1).

Як вбачається із матеріалів справи, частина відповідачів визнала позов ОСОБА_1 та просила його задовольнити, подавши суду відповідні заяви: від 20.09.2023 року - відповідач ОСОБА_241 , від 23.09.2023 року - відповідач ОСОБА_242 , від 25.09.2023 року - відповідач ОСОБА_186 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_243 , від 25.09.2023 року - відповідач ОСОБА_244 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_18 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_20 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_19 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_245 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_198 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_246 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_247 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_213 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_26 , від 28.09.2023 року - відповідач ОСОБА_25 , від 28.09.2023 року - відповідач ОСОБА_6 , від 29.09.2023 року - відповідач ОСОБА_248 , від 22.09.2023 року - відповідач ОСОБА_11 , від 23.09.2023 року - відповідач ОСОБА_10 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_3 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_4 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_16 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_171 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_179 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_179 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_249 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_250 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_188 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_189 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_251 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_252 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_191 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_253 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_193 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_254 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_193 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_195 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_255 , від 26.09.2023 року - відповідач ОСОБА_220 , від 21.09.2023 року - відповідач ОСОБА_222 , від 21.09.2023 року - відповідач ОСОБА_256 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_177 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_257 , від 27.09.2023 року - відповідач ОСОБА_167 (а.с.61-104, том 1).

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просив виділити в натурі належну йому частку у об`єкті нерухомого майна, який належить на праві спільної часткової власності співвласникам, які є відповідачами у даній справі, посилаючись на неможливість здійснити виділ у позасудовому порядку через відмову переважної більшості співвласників від нотаріального посвідчення договору виділу та неможливість укласти вказаний договір у нотаріальному порядку через значну кількість його сторін.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що в обґрунтування позову позивач посилається на відмову співвласників в укладенні договору виділу, при цьому, матеріали справи з даного приводу не містять жодних доказів; в той же час, суду подані численні заяви відповідачів про визнання позову. Судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 07.06.2024 року також констатовано, що позивачем не надано доказів щодо його звернення до нотаріуса, та відповідно, щодо відмови нотаріуса у вчиненні даної нотаріальної дії, і оскарження позивачем такої відмови. Судом першої інстанції вказано, що відсутність відмови нотаріуса та доказів щодо наявності спору по виділу частки позивача позбавляє суд можливості перевірити, чи взагалі дійсно були порушені/порушуються права позивача з даного приводу, і за даних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що за встановлених обставин визнання частиною відповідачів позову не може бути підставою для його задоволення, оскільки таке визнання позову суперечить Закону.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року підлягає скасуванню через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що ні в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, ні в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції не ставилось питання про необхідність надання суду саме постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. ОСОБА_1 дійсно влітку 2023 року звертався до приватного нотаріуса Бублик Т.М. щодо укладення договору виділу своєї частки об`єкту нерухомого майна. Нотаріус надала усні роз`яснення щодо порядку укладення такого договору та переліку необхідних для цього документів. Проблема полягала в тому, що значна кількість співвласників об`єкту нерухомого майна в ньому не проживає (змінили місце проживання, виїхали за кордон, померли, відмовилися звертатися до нотаріуса для укладення договору). Виходячи із ситуації, яка склалася, нотаріус повідомила, що посвідчити нотаріально договір між ОСОБА_1 та близько 100 співвласниками неможливо. На підтвердження звернення до нотаріуса у липні 2023 року та роз`яснення нотаріусом його права звернутися із відповідним позовом до суду, апелянтом до апеляційної скарги додано лист приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.В. від 26.06.2024 року №49/01-16. Апелянт вважає, що враховуючи принцип jura novit curia (суд знає закони), суд першої інстанції, за наявності письмових доказів про неможливість укладення між всіма співвласниками договору про виділ нерухомого майна та посвідчення його нотаріусом, безпідставно відмовив у позові через ненадання суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, виходячи із наступного.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначався чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55.

Згідно із п.п.1.2, 2.1, 2.4 чинної на час звернення позивача з даним позовом до суду вказаної Інструкції, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна необхідно подати наступні документи: заяви всіх співвласників, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, нотаріально посвідчений договір чи рішення суду, щодо порядку користування нерухомим майном; правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Після отримання вище зазначеного висновку співвласникам необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об`єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення.

Вчинення нотаріальних дій щодо порядку володіння та користування спільним майном або конкретними його частинами та укладення договорів про визначення розміру часток, зміну розміру часток, а також виділення частки в натурі регламентовано пунктом 6 глави 1 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5.

Згідно підпункту 6.8. пункту 6 глави 1 розділу 2 вказаного Порядку, договори про виділ частки в натурі майна (поділ), право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Крім того, нотаріусу подається документ (акт, висновок, кадастровий план земельних ділянок, які будуть сформовані, ін.), виготовлений у порядку, встановленому законодавством, який містить інформацію про можливість формування (створення) нерухомого майна. У разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні, нотаріусу подається згода землекористувача, заставодержателя на поділ земельної ділянки, викладена у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

Згідно підпункту 6.11. пункту 6 глави 1 розділу 2 даного Порядку, якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів.

Враховуючи наведене вище, необхідно дійти висновку, що для вирішення питання щодо виділу частки спільного майна в натурі встановлено позасудовий порядок. І лише в разі відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з посвідчення договору про виділ частки майна в натурі, через виникнення спорів між учасниками спільної часткової власності щодо виділу частки спільного майна в натурі, можливе вирішення даного питання в судовому порядку.

Відсутність заяв всіх співвласників про згоду на виділ частки спільного майна в натурі має бути розцінено нотаріусом, як наявність спорів між учасниками спільної часткової власності щодо виділу частки спільного майна в натурі, що буде підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії з посвідчення договору про виділ частки майна в натурі, і як наслідок, можливістю вирішення цього питання в судовому порядку.

За відсутності відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з посвідчення договору про виділ частки майна в натурі, відсутні підстави вважати, що право ОСОБА_1 на виділ частки майна в натурі є порушеним, невизнаним або оспореним. Оскільки ОСОБА_1 не дотримано позасудового порядку вирішення питання щодо виділу частки спільного майна в натурі, пред`явлення даного позову є передчасним, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову.

Доданий після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року апелянтом до апеляційної скарги на підтвердження звернення позивача до нотаріуса у липні 2023 року лист приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.В. від 26.06.2024 року №49/01-16 (а.с.34, том 2), в якому приватним нотаріусом роз`яснено право ОСОБА_1 на звернення із відповідним позовом до суду, є відповіддю на усне звернення ОСОБА_1 , носить інформаційний характер, і не може бути розцінений судом, як визначена Законом відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки дана відмова оформлюється виключно у вигляді постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції у своєму рішенні вказує, що суду подані численні заяви відповідачів про визнання позову..., а далі зазначає, що ...за встановлених обставин визнання відповідачами згідно вищезазначених заяв позову суперечить закону. Апелянт вважає даний висновок суду першої інстанції незаконним та безпідставним. За доводами апелянта, суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив, якому саме закону (правовій нормі) суперечить визнання позову частиною відповідачів. Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутня ухвала суду про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову, що є порушенням вимог ч.4 статті 206 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів ч.4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вказана норма Закону не містить в собі вказівки щодо обов`язковості постановлення судом ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову у вигляді окремого процесуального документа. При цьому, як вбачається із мотивувальної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, у ній судом зазначено, що визнання частиною відповідачів позову суперечить встановленому чинною на час звернення позивача з даним позовом до суду Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 року №55, порядку вирішення питання щодо виділу частки спільного майна в натурі.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.06.2024 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які сторона позивача посилалась, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду даної справи.

Приймаючи до уваги зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.06.2024 року, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 червня 2024 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 25.10.2024 року.

Головуючий: Судді: