Ухвала

від 25.10.2024 по справі 140/11675/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/11675/24

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Стецик Н.В., вивчивши позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фінанс про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фінанс про надання Головному управлінню ДПС у Волинській області дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фінанс в сумі 212 961,05 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 5-денний строк на усунення недоліків з моменту отримання зазначеної ухвали шляхом подання до суду доказів оплати судового збору у сумі 3028 грн.

Копію ухвали судді від 17.10.2024 про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 17.10.2024 (довідка про доставку електронного листа).

Станом на 25.10.2024 недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.

22.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача, в якій повідомлено, що відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.10.2023 у справі №160/3085/23, у постанові від 02.05.2023 у справі №160/300/23 суд касаційної інстанції вказав, що податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу. На думку представника позивача, у справах про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган також звільняється від сплати судового збору, оскільки предметом розгляду у такому випадку є також стягнення податкового боргу.

З цього приводу суд зазначає, що у постанові від 02.05.2023 у справі №160/300/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав на наступне.

Частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року №3674-VI встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 5 Закону №3674-VI визначає коло осіб, звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу від 03 листопада 2022 року № 2719-IX, який набрав чинності 25 листопада 2022 року, частину першу статті 5 Закону №3674-VI, доповнено пунктом 27 такого змісту: "27) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу, серед іншого, цей законопроект розроблений з метою економії та оптимізації бюджетних коштів на сплату контролюючими органами судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податків.

Отже, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу.

В ухвалі від 17.10.2024 про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому в розумінні пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення до суду позову з такою вимогою.

Суд вважає безпідставним посилання представника позивача на від 18.10.2023 у справі №160/3085/23, оскільки Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2023 повернув позивачу апеляційну скаргу з підстав невиконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 14.03.2023.

Повертаючи апеляційну скаргу позивачу, суд апеляційної інстанції послався на положення частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір, якою встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду на рівні 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За висновками апеляційного суду, зазначене положення стосується подання апеляційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України Про судовий збір справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Верховний Суд зазначив, що позивач як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору у цій справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Позивач під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях звільняється від сплати судового збору незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду оскаржуваного судового рішення (ухвала, постанова, рішення).

Тобто, Верховний Суд вказав на помилковість висновків суду апеляційної інстанції на необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги на всі без винятку ухвали адміністративного суду. Однак Верховним Судом у наведеній справі не здійснено висновку, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі є тотожним предмету спору про стягнення податкового боргу.

При цьому, за висновком Верховного Суду у постанові від 04.10.2023 у справі №560/13598/22, пункт 27 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, проте не в частині надання дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна, що перебуває в заставі.

Предметом даної справи є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі, а не стягнення податкового боргу.

Слід зазначити, що згідно п. 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

У відповідності до вимог пп.20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З наведеного вище слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Крім того суд зауважує, що Податковий кодекс України розмежовує підстави звернення податкового органу до суду та надає йому право звертатися до суду з позовом, зокрема: щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами (пп.20.1.30 п.20.1 ст.20); щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень (пп.20.1.31 п.20.1 ст.20); якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (пп.20.1.32 п.20.1 ст.20); щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (пп.20.1.33 п.20.1 ст.20); щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп.20.1.34 п.20.1 ст.20); щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пп.20.1.34).

Отже, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу.

Відтак, у розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач (податковий орган) у даному випадку не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення до суду позову з вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із частиною п`ятою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2024 про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.

Керуючись пунктом 1 частини четвертої, частинами п`ятою восьмою статті 169, статтею 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фінанс про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Н. В. Стецик