Рішення

від 25.10.2024 по справі 200/5484/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року Справа№200/5484/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Годунов Віталій Сергійович (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) звернувся через систему Електронний Суд до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невірному обрахунку розміру посадового окладу позивача з 29.01.2020 по 31.12.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24 з урахуванням розміру посадового окладу 3470 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні позивачу відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 27.05.2022 року при перерахунку розміру грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення, в тому числі компенсацію за 66 календарних днів невикористаних відпусток при звільненні 27.05.2022, в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24, та з обов`язковим урахуванням премії:

в розмірі 140% від посадового окладу 3470 грн. за період з 29.01.2020 по 31.12.2020;

в розмірі 140% від посадового окладу 3750 грн. за період з 01.01.2021 по 31.12.2021;

в розмірі 175% від посадового окладу 4090 грн. за період з 01.01.2022 по 31.01.2022;

в розмірі 270% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.02.2022 по 31.03.2022;

в розмірі 260% від посадового окладу 4295 грн. за період з 01.04.2022 по 27.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив службу у відповідача, зокрема, в період з 29.01.2020 по 27.05.2022. Через неповну виплату грошового забезпечення (без урахування прожиткового мінімуму з 29.01.2020) звертався до суду. Рішенням суду у справі 200/983/24 було зобов`язано відповідача провести перерахунок грошового забезпечення. Проте, під час здійснення перерахунку відповідач зменшив розмір фактично отриманої премії позивача та невірно обрахував розмір посадового окладу позивача з 29.01.2020 по 31.12.2020. Вважає такі дії протиправними, у зв`язку з чим просить задовольнити позов.

Відповідач військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що починаючи з 01.03.20218 грошове забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України визначається згідно з постановою №704. Розмір премії військовослужбовцям (крім військовослужбовців Головного управління Національної гвардії України) визначається відповідно до розпоряджень командувача Національної гвардії України. Розмір премії військовослужбовцям Головного управління Національної гвардії України встановлюється окремими наказами командувача Національної гвардії України залежно від займаної посади. При цьому, розмір щомісячного преміювання військовослужбовців зазначається не у конкретному відсотку, а до максимально зазначеного розміру (відсотку). Зазначив, що розмір грошового забезпечення після перерахунку повинен відповідати розміру грошового забезпечення військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою на дату проведення перерахунку, що досягається за рахунок коригування розміру надбавки за особливості проходження служби та розміру щомісячної премії.

Вважає, що дів в межах визначеного законодавства України та просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача на адресу суду надано додаткові пояснення, в яких вказано, що відповідач при перерахунку у 2020 році використовував не ті розміри посадового окладу, які, на думку представника позивача, мав застосовувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2024 було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2024 позов був залишений без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 продовжено розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2024 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у невірному обрахунку розміру посадового окладу позивача з 29.01.2020 по 31.12.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24 з урахуванням розміру посадового окладу 3470 грн.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 08.08.2018 по 27.05.2022 перебувала на військовій службі у відповідача, про що свідчать витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України від 08.08.2018 №176, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.05.2022 №145.

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №200/983/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Вирішено:

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення і період з 01.01.2022 по 27.05.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошового забезпечення за період з 01.01.2022 по 27.05.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік та компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом встановлено, що відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №200/983/24 зменшено відсотковий розмір премії позивача: із належних 140% до 1% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.01.2020, із належних 140% до 105% в розрахунковий період з 01.02.2020 по 30.04.2020, із належних 140% до 103% в розрахунковий період з 01.05.2020 по 31.05.2020, із належних 140% до 96% в розрахунковий період з 01.06.2020 по 30.06.2020, із належних 140% до 94% в розрахунковий період з 01.07.2020 по 30.11.2020, із належних 140% до 56% в розрахунковий період з 01.12.2020 по 31.12.2020, із належних 140% до 49% в розрахунковий період з 01.01.2021 по 30.11.2021, із належних 140% до 24% в розрахунковий період з 01.12.2021 по 31.12.2021, із належних 175% до 47% в розрахунковий період з 01.01.2022 по 31.01.2022, із належних 270% до 114% в розрахунковий період з 01.02.2022 по 28.02.2022, із належних 270% до 127% в розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.03.2022, із належних 260% до 130% в розрахунковий період з 01.04.2022 по 30.04.2022, із належних 260% до 185% в розрахунковий період з 01.05.2022 по 27.05.2022.

Враховуючи, що судом закрито провадження в частині позовних вимог, предметом розгляду цієї справи є правомірність дій відповідача щодо зменшення відсоткового розміру премії за період з 29.01.2020 року по 27.05.2022 року при перерахунку розміру грошового забезпечення позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

На підставі частин 2, 3 вказаної норми до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленогозакономна 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цієюпостановою, у розмірах, визначених затвердженими цієюпостановоюсхемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цієюпостановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення

Тобто, встановлення відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення є повноваженням відповідача.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року№ 704«Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та з метою визначення порядку й умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі Інструкція).

Розділом XVII Інструкції визначено окремі питанняпреміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до пункту 2 розділу XVII Інструкції розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.

Згідно пункту 3 розділу XVII Інструкції виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.

Пунктом 4 розділу XVII Інструкції визначено, що командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.

Відповідно до пункту 5 розділу XVII Інструкції премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов`язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.

Згідно пункту 2 розділу XVII Інструкції премія не виплачується військовослужбовцям:

які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);

у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).

Для врахування належної правової роботи складових оплати праці суд застосовуєст. 94 Кодексу законів про працю України(далі КЗпП України), згідно з якою заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з абз. 3ст. 97 КЗпП України конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оскільки спірними діями відповідача зменшено розмір вже виплаченої премії позивача у період, коли він припинив правовідносини служби у відповідача та за відсутності його попередження та погодження, вказане погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи.

Судом встановлено вище, що відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №200/983/23 зменшено відсотковий розмір премії позивача: із належних 140% до 1% в розрахунковий період з 29.01.2020 по 31.01.2020, із належних 140% до 105% в розрахунковий період з 01.02.2020 по 30.04.2020, із належних 140% до 103% в розрахунковий період з 01.05.2020 по 31.05.2020, із належних 140% до 96% в розрахунковий період з 01.06.2020 по 30.06.2020, із належних 140% до 94% в розрахунковий період з 01.07.2020 по 30.11.2020, із належних 140% до 56% в розрахунковий період з 01.12.2020 по 31.12.2020, із належних 140% до 49% в розрахунковий період з 01.01.2021 по 30.11.2021, із належних 140% до 24% в розрахунковий період з 01.12.2021 по 31.12.2021, із належних 175% до 47% в розрахунковий період з 01.01.2022 по 31.01.2022, із належних 270% до 114% в розрахунковий період з 01.02.2022 по 28.02.2022, із належних 270% до 127% в розрахунковий період з 01.03.2022 по 31.03.2022, із належних 260% до 130% в розрахунковий період з 01.04.2022 по 30.04.2022, із належних 260% до 185% в розрахунковий період з 01.05.2022 по 27.05.2022.

Рішенням суду, що набрало законної сили, у вказаній вище судовій справі підтверджене порушення відповідачами права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення під час проходження публічної служби.

За умов несення служби відповідач, як роботодавець, має обов`язок згідно зіст.103 КЗпП Українипро нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).

Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановлені обставини свідчать, що спірне рішення прийняте без участі та позиції позивача щодо перегляду вже виплачених йому сум коштів заробітної плати, а мотиви відповідача щодо їх перегляду не стосуються перегляду виконаної позивачем роботи, її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати внаслідок необхідності приведення у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.

Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.

Умови оплати праці (у тому числі розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні і компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний та надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні) відповідно до п. 4 ч. 4ст. 496 КЗпП України є істотними умовами трудового договору. Тому порушенням права на оплату праці вважатиметься не сама по собі зміна відсоткового значення додаткових складових грошового забезпечення, а саме зменшення розміру до виплати.

Отже, відповідач, зменшивши позивачу відсотковий розмір премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.

Зміна відсоткового значення премії позивача має протиправний характер, оскільки в результаті щомісячна сума коштів до виплати стала меншою фактично отриманої позивачем, що свідчить про необґрунтоване втручання відповідача у його право на мирне володіння своїм майном (коштами).

При цьому, суд звертає увагу, що зміна відсоткового значення надбавки не призвела до зменшення вже виплаченої позивачу суми коштів премії за травень 2020 року, а отже, не порушує його прав, оскільки навіть у результаті зменшення відсоткового значення розмір коштів в цій частині збільшений з 6385,94 грн до 6396,82 грн.

Отже, дії відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.04.2020 є протиправними.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати виплатити грошове забезпечення, тому числі компенсацію за 66 календарних днів невикористаних відпусток при звільненні 27.05.2022, в порядку, встановленому рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/983/24, та з обов`язковим урахуванням премії, суд зазначає таке.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Судовим розглядом встановлено на підставі перерахунку грошового забезпечення №412 від 24.06.2024 ОСОБА_1 рішення суду №200/983/23 від 02.05.2024, за період 29.01.2020 27.05.2022, що відповідачем не було здійснено нарахування компенсації за 66 календарних днів невикористаної відпустки з урахуванням премії у зменшеному розмірі, доказів протилежного позивачем не надано.

Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.

Таким чином, права позивача в цій частині не порушені, отже вимоги позивача є передчасними, та задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.04.2020; зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 30.04.2020, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №200/983/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.04.2020.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 30.04.2020, а саме премій у належних відсоткових розмірах, установлених до проведення перерахунку на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі №200/983/24, та виплатити недоотримані суми грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 25.10.2024.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Загацька