Постанова

від 02.10.2024 по справі 761/22748/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/22748/23

головуючий у суді І інстанції Фролова І.В.

провадження № 22-ц/824/8355/2024

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2024року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» - адвоката Штокала Тараса Володимировича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Старлайт Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Астер-Фінанс», треті особи: Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гречана Руслана Тарасівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Георгіївна про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування договорів, -

в с т а н о в и в :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з указаним позовом, у якому просив:

1. Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Матильда» нежитлові приміщення з № l по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А», площею 74,50 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ;

2. Скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Мороза Д.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47860986 від 19 липня 2019 року;

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 липня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р. за №?801, укладений між ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» та ТОВ «Старлайт Плюс»;

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г. за № 782, укладений між ТОВ «Старлайт Плюс» та ТОВ «Матильда»

5. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47952447 від 25 липня 2019 року;

6. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51268608 від 21 лютого 2020 року;

7. Визнати недійсним договір іпотеки від 27 лютого 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., укладений між ТОВ «Фінансова компанія Астер-Фінанс» та ТОВ «Матильда»;

8. Визнати припиненою іпотеку щодо нежитлових приміщень з № l по № 5, №l (групи приміщень № 14). літера «А». площею 74.50 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за договором іпотеки від 27 лютого 2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., укладеним між ТОВ «Фінансова компанія Астер-Фінанс» та ТОВ «Матильда»;

9. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №?51371819 від 27.02.2020;

10. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тарасової Ю.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №?51371594 від 27 лютого 2020 року.

Одночасно ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на нежитлові приміщення з № l по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А», площею 74.50 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1876073880000). до набрання законної сили рішенням у цій справі;

заборони ТОВ «Матильда», ТОВ «Фінансова компанія Астер-Фінанс», а також будь-яким іншим третім особам. нотаріусам та реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлових приміщень з № l по № 5, № l (групи приміщень №14). літера «А». площею 74.50 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1876073880000), в тому числі щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем в порядку. передбаченому статтями 33-38 Закону України «Про іпотеку», до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заява обґрунтована тим, що 08 липня 2008 року між АТ «Банк Золоті Ворота» та ОСОБА_2 укладений договір № 47/08-F про надання споживчого кредиту у розмірі 81 000 доларів США з терміном повернення не пізніше 07 липня 2015 року з процентною ставкою 11.5 % річних на придбання нежитлових приміщень (п. І.І. кредитного договору).

У забезпечення виконання зобов`язань за указаним кредитним договором між сторонами укладений договір іпотеки від 08 липня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шепелюк О.Г. за реєстровим № 2045, за яким ОСОБА_2 передано в іпотеку АТ «Банк Золоті Ворота» придбані за рахунок кредитних коштів нежитлові приміщення з № 1 по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А». площею 74.50 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

На дату смерті ОСОБА_2 у неї була заборгованість за кредитним договором № 47/08-F від 08 липня 2008 року у розмірі 15 379,26 доларів США.

АТ «Банк Золоті Ворота» направлено претензійні вимоги щодо погашення заборгованості за кредитним договором спадкоємцями до ПН КМНО ОСОБА_3 , П?ятої Київської державної нотаріальної контори.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зверьковою Н.В. заведено спадкову справу № 2/2014 року після смерті ОСОБА_2 , відкритою за заявою ОСОБА_1 (позивач у справі), яка є донькою та єдиним її спадкоємцем.

20 квітня 2017 року між АТ «Банк Золоті Ворота» між ТОВ «Златко груп» укладений договір № 159 про відступлення права вимоги за кредитним договором №47/08-F та договором іпотеки від 08 липня 2008 року.

25 квітня 2017 року між ТОВ «Златко груп» та ТОВ «Фінансова компанія Горизонт» укладений договір № 2/17 про відступлення права вимоги за кредитним договором №?47/08-F та договором іпотеки від 08 липня 2008 року.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 761/6646/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Горизонт» заборгованість за кредитним договором № 47/08-1 від 08 липня 2008 року у розмірі 15 379,26 доларів США, що еквівалентно 415 086 грн 23 коп.

17 квітня 2019 року ТОВ «ФК Горизонт» направило ОСОБА_1 письмове повідомлення про порушення основного зобов`язання та вимогу про усунення порушення (в порядку статті 35 Закону України «Про іпотеку»).

16 липня 2019 року ТОВ «ФК Горизонт» зареєструвало право власності на предмет іпотеки у порядку статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

25 липня 2019 року ТОВ «ФК Горизонт» уклало з ТОВ «Старлайт Плюс» договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

21 лютого 2020 року ТОВ «Старлайт Плюс» уклало з ТОВ «Матильда» договір купівлі-продажу, спірних нежитлових приміщень.

27 лютого 2020 року між ТОВ «Матильда» та ТОВ «Фінансова компанія Астер-Фінанс» укладений договір іпотеки, предметом якого є спірні нежитлові приміщення.

Позивач вказує, що відповідач, не маючи ніяких обмежень/заборон у здійсненні ним певних дій, отримавши остаточне судове рішення у справі про стягнення заборгованості, може примусово звернути стягнення на предмет іпотеки, набути у власність предмет іпотеки, що є забезпеченням виконання зобов`язань, або продати третій особі предмет іпотеки.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Накладено арешт на нежитлові приміщення з № l по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А», площею 74.50 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1876073880000), до набрання законної сили рішенням у цій справі.

У решті вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «Матильда» - адвокат Штокало Т.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали допустив порушення положень частини 2 статті 149, частини 8 статті 153, частини 1 статті 260 ЦПК України, оскільки:

мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить обґрунтування обставин, у зв`язку з якими вживаються заходи забезпечення позову, обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та ризиком утруднення виконання рішення суду;

мотивувальна частина оскаржуваної ухвали носить декларативний характер з номінальною констатацією висновків суду без зазначення, у зв`язку з чим суд дійшов до таких висновків;

не вказано, у зв`язку з чим саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

з чим пов`язаний ризик відчуження майна;

не визначено, чим суд керувався, визначаючи співмірність застосовуваного заходу забезпечення позову вимогам позивача;

не проаналізовано, чи дотримано принцип збалансованості інтересів сторін;

не надано оцінки поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог;

не обґрунтовано підставу обрання кожного окремо взятого заходу забезпечення позову та необхідність його застосування;

Вказує, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не вирішував питання про вжиття зустрічних заходів забезпечення позову, лише формально зазначив, що не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Ліщишина І.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Представник ТОВ «Матильда» - адвокат Штокало Т.В. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 - адвоката Ліщишина І.В. у судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1, 2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Предметом позову у цій справі є вимоги про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Матильда» нежитлових приміщень з № l по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А», площею 74,50 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного майна та договору іпотеки.

Заява позивача містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову відносно спірного майна - нежитлових приміщень з № l по № 5, № l (групи приміщень № 14), літера «А», площею 74,50 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано, яке конкретно майно підлягає забезпеченню, та зазначено усю необхідну інформацію про нього.

Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, розглядаючи заяву про забезпечення позову, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на спірне майно, оскільки вид забезпечення позову, який просить вжити позивач, відповідає змісту права, про захист якого він звернувся до суду.

З доводів заяви позивача вбачається, що після проведення оскаржуваної державної реєстрації права власності (16 липня 2019 року) у короткий проміжок часу здійснено декілька відчужень спірного майна між відповідачами, а у подальшому останнім власником - ТОВ «Матильда» його було передано в іпотеку ТОВ «ФК «Астер-Фінанс».

Тому апеляційний суд враховує, що у цій справі, накладення арешту на майно, яке є предметом спору, має на меті також запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Застосований захід забезпечення позову є тимчасовою мірою та не позбавляє відповідач права володіння та користування спірним майном, а також отримання прибутку з нього, а лише позбавляє права на відчуження майна до моменту ухвалення рішення суду у справі.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недостатньої обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, оскільки оскаржувана ухвала є ухвалою про забезпечення позову, а не рішенням, яким вирішується спір по суті, має свої процесуальні особливості, а судом першої інстанції правильно та достатньо обґрунтовано надано оцінку співмірності, розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заяви про забезпечення позову.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення, апеляційний суд враховує таке.

Згідно з частиною 7 статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Тобто суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На час вирішення судом першої інстанції заяви позивача про забезпечення позову у матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження всіх обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що позивач має зареєстроване місце проживання адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, невжиття судом першої інстанції заходів зустрічного забезпечення не є абсолютною підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову, оскільки у такому разі відповідно до частини 6 статті 154 ЦПК України особа не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення та надати докази, які, на її думку, підтверджують наявність обставин для такого забезпечення.

Перевіривши викладені заявником обставини, виходячи з положень статті 151 ЦПК України, апеляційний суд вважає їх достатніми для обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення, вид забезпечення позову є співмірним з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому цю ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.

Питання щодо стягнення судового збору за подачу апеляційної скарги на цій стадії апеляційним судом не вирішується, оскільки розглядається лише процесуальне питання, а не вирішується справа по суті.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Матильда» - адвоката Штокала Тараса Володимировича залишити без задоволення

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 28 жовтня 2024 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська