Постанова

від 25.10.2024 по справі 520/1989/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Полях Н.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 р. Справа № 520/1989/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/1989/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" (надалі - позивач, ТОВ "Югрейн-Трейд") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00006570705 від 05.01.2024 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2024 позов задоволено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" про вирішення питання щодо судових витрат по адміністративній справі №520/1989/24 - задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югрейн-Трейд" (код ЄДРПОУ 40913776, вул. Каштанова, буд. 10, м. Харків, 61035) 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Відтак, Харківський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати у розмірі 15 000, 00 грн.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено обґрунтованості відшкодування витрат на правову допомогу та не надано доказів сплати за послуги адвоката.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У відповідності до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7ст. 135 КАС України).

З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

ТОВ ОВ "Югрейн-Трейд" заявило в суді першої інстанції клопотання про стягнення на його користь витрат на правової допомогу в розмірі 15 000,00 грн. , в підтвердження чого надало договір про надання правничої допомоги від 28.09.2023, додаткову угоду ; 4 до договору про надання правової допомоги б/н від 28.09.2023, акт приймання-передачі правової допомоги №4 від 04.06.2024.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ "Югрейн-Трейд" в суді першої інстанції здійснювалося Адвокатським об`єднанням "Кобрін та партнери" на підставі договору про надання правової допомоги від 28.09.2023 (а.с.208).

Згідно п.1.1 клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 4.1 ціна договору складається з загальної вартості послуг наданих за цим договором. Вартість окремих послуг визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання - передачі наданих послуг.

Згідно з п. 4.2 Вид, обсяг та вартість наданої правничої допомоги за цим Договором вказується в акті приймання - передачі наданої правничої допомоги.

Згідно акту приймання-передачі правової допомоги №4 від 04.06.2023 Адвокатським об`єднанням надано наступні роботи (послуги):

-первинна косультація з аналізом документів та судової практики, вартістю 3000 грн.;

-складання та подання до суду позовної заяви , вартістю 7000 грн.;

-підготовка та подання до суду письмових пояснень, заяв або клопотань, вартістю 3000 грн.;

-моніторінг стану розгляду справи та поточні консультації клієнта щодо ходу розгляду справи, вартістю 2000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Так, позивач просив стягнути на його користь 15 000,00 грн, понесених у суді першої інстанції.

Дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена позивачем сума витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн. є завищеною, оскільки адвокатом фактично складено лише позовну заяву, зміст якої в більшій мірі містить посилання на норми права та викладення обставин справи, отже не потребує значних професійних зусиль та навичок.

Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених в акті про надання правової допомоги, слід вказати, що такі послуги як первична консультація з аналдізом документів та судової практики з питань спірних правовідносин є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання адміністративного позову, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів та дії технічного характеру щодо виготовлення копії документів та їх засвідчення, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі реальним результатом є складання позовної заяви.

Також з матеріалів справи вбачається, що жодних письмових пояснень, заяв або клопотань, крім заяви про ухвалення додаткового рішення в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції представником позивача не складалось.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу за складання заяви про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Моніторинг стану розгляду справи та поточні консультації клієнта щодо ходу розгляду справи, не є об`єктивно неминучими послугами для цілей захисту прав клієнта у суді та здійснюються особами, які надають правову допомогу, на власний розсуд.

Крім того, дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини не є надто значним, що також свідчить про завищення розміру витрат за надані адвокатом послуги.

Натомість, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/20), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Таким чином, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, численну судову практику щодо аналогічних спорів, апеляційний суд вважає що витрати на правничу допомогу, як визначені в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу 15 000,00 грн., так визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 15 000,00 грн., є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 7 000,00 грн.

Водночас, апеляційний суд звертає вагу, що витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила, чи їх вона ще має сплатити.

Так, Верховний Суд у постанові від 01.11.2022р. по справі № 757/24445/21-ц дійшов висновку, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

На підставі положень статті 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення суду першої інстанції від 25.06.2024 шляхом стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача не містять обґрунтованих підстав для його скасування в цілому.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 по справі № 520/1989/24 змінити, зазначивши в абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення суду замість суми "15000,00 грн (пятнадять тисяч гривень)" вказати "7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок) грн.".

У решті частини додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року в адміністративній справі №520/1989/24 - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий