Постанова

від 24.10.2024 по справі 520/10368/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 р.Справа № 520/10368/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

представника позивача: Кобилінської О.К.

представника відповідача: Ринденко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.09.21 року по справі № 520/10368/21

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач, АТ "Харківобленерго") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00029040101 від 17.03.2021.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов неправомірного висновку про наявність встановлених підстав для нарахування позивачу штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що подані контролюючим органом докази достеменно свідчать про те, що АТ «Харківобленерго» за наявності грошових коштів не виконувало податковий обов`язок щодо обчислення, декларування та сплати сум податків у порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), що обумовлює правомірність застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказало, що вказане рішення суду прийнято з урахуванням всіх обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, тому просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 року апеляційну скаргу АТ "Харківобленерго" задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 по справі №520/10368/21 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 00029040101 від 17.03.2021.

Стягнуто на користь АТ "Харківобленерго" судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 22700 грн та апеляційної скарги в розмірі 34050 грн за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2024 року касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 року прийнято справу до провадження та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, пояснення представника позивача та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток встановлено затримку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток, а саме:

- по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 1 квартал 2019 року, вх. №9090204452 від 06.05.2019р., граничний термін сплати зобов`язання - 20.05.2019;

- по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період півріччя 2019 року, вх. № 9172347681 від 07.08.2019, граничний термін сплати зобов`язання - 19.08.2019;

- по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період три квартали 2019 року, вх. № 9283634897 від 27.11.2019 (уточнююча), граничний термін сплати зобов`язання - 27.11.2019.

Відповідно до зведених даних щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ПК України (додаток №1 до Акту перевірки) кількість днів затримки сплати складає від 175 до 366 днів (т. 1 а.с. 28).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 57.1 статті 57 ПК України з огляду на затримку сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток більше 30 календарних днів.

За результатами камеральної перевірки АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток складено акт від 12.02.2021 №47/35-00-04-01-01-12/00131954, яким встановлено затримку сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток на загальну суму 14 084 699,51 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 17.03.2021 № 00029040101 та застосовані штрафні санкції відповідно до п. 124.3 ст. 124 Кодексу у розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання у розмірі 7 042 349,76 грн.

За наслідком проведеної позивачем процедури адміністративного оскарження, рішенням ДПС від 28.05.2021 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що подані контролюючим органом докази достеменно свідчать про те, що АТ «Харківобленєрго» за наявності грошових коштів не виконувало податковий обов`язок щодо обчислення, декларування та сплати сум податків у порядку і строки, визначені Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), що обумовлює правомірність застосування до нього штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що матеріали справи, зокрема акт камеральної перевірки від 12 лютого 2021 року № 47/35-00-04-01-01-12/00131954 та податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2021 року № 00029040101, не містять мотивів встановлення в діях платника повторного умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах пункту 124.3 статті 124 ПК України.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд у постанові від 06.02.2024 року виходив з того, що судом апеляційної інстанції не проаналізовано жодних доказів, покладених судом першої інстанції в основу прийнятого рішення, однак, фактично надано іншу юридичну оцінку встановленим Харківським окружним адміністративним судом обставинам без належного обґрунтування причин цього. Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням висновків та мотивів Верховного Суду, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як визначено у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом спірних правовідносин, за результатом проведеної камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток підприємства АТ «Харківобленерго» по податкових деклараціях за періоди: 1 квартал 2019 року; півріччя 2019 року; три квартали 2019 року, Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Спірним питанням у цій справі є визначення правомірності накладення за оскаржуваним індивідуальним актом штрафу у розмірі 50 відсотків суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.

Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (надалі - Закон №466) в контексті реформування фінансової відповідальності запроваджено в межах Податкового кодексу України принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушення шляхом внесення до норм ПК України наступних змін.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Цим же Законом статтю 109 ПК України, зокрема, доповнено пунктом 109.3, згідно з яким у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначено у статті 111 ПК України, відповідно до якої за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (пункт 111.2 статті 111 ПК України).

Особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку (111.4 статті 111 ПК України).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Як визначено у пункті 112.7 статті 112 ПК України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Пунктом 124.1 статті 124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

За приписами пунктів 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Так, відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

У постановах від 3 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Така позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Аналізуючи зазначені законодавчі положення, суд приходить до висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України.

Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2024 у справі №520/10963/21.

Як убачається з матеріалів справи, в акті камеральної перевірки від 12 лютого 2021 року № 47/35-00-04-01-01-12/00131954 податковим органом встановлено несвоєчасну сплату із затримкою більше 30 днів узгоджених сум зобов`язань з податку на прибуток підприємства, проте посилань на умисність дій підприємства вказаний акт не містить, вказаний акт не містить жодних обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п.57.1 ст.57 ПК України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний суд у постанові від 27.06.2024 № 200/5428/23 зазначив, що судам необхідно встановлювати, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу великих платників податків до Акціонерного товариства "Харківобленерго" та стягнуто на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 319 977 984, 59 грн, зокрема, за податковою декларацією №9090204452 від 06.05.2019 та № 9172347681 від 07.08.2019, за порушення строків сплати яких винесено спірне у цій справі податкове повідомлення-рішення №00029040101 від 17.03.2021. Також встановлено порядок виплати: протягом січня - грудня 2020 року - у сумі 48 000 000 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4 000 000 грн; протягом січня 2021 року - листопада 2024 року - у сумі 266 311 776 грн зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208 грн; в грудні 2024 року 5 666 208, 59 грн.

Відповідно до вказаного рішення АТ "Харківобленерго" здійснює розподіл електричної енергії між споживачами Харківської області, і тому має постійні договірні відносини з великими комунальними підприємствами м. Харкова, які систематично затримують розрахунки на надані відповідачем послуги. В тому числі, станом на 31.10.2019 заборгованість комунальних підприємств за електричну енергію та послугу з розподілу складає 1 468 млн. грн., що підтверджується копіями актів звіряння взаємних розрахунків відповідача з КП «Харківводоканал», КП «Міськелектротранс», КП «Харківські теплові мережі». Суд також врахував, що детальне викладення причин несвоєчасного проведення розрахунків відповідача за податковим боргом був предметом розгляду на спільній нараді, яка відбулася за участю начальника Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_1 та заступника начальника Департаменту погашення боргу ДФС України ОСОБА_2 . За результатами наради ДФС України листом від 13.03.2019 № 5402/5/99-17-03-16 підтвердила наявність об`єктивних причин виникнення боргу та необхідність пошуку можливих шляхів врегулювання цього питання. Факт наявності важкого фінансового стану відповідача також визнає Фонд державного майна та Кабінет Міністрів України, що підтверджено їх листами від 20.06.2019 № 10-17/11416 та від 24.06.2019р. № 12629/0/2-19 відповідно.

В межах справи №520/10317/2020 Акціонерне товариство "Харківобленерго" зверталось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС з позовом про визнання протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС щодо нескладання графіку погашення податкового боргу за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 по справі №520/11487/19 та невнесення до інформаційної системи органів Державної податкової служби України та інтегрованої картки платника Акціонерного товариства "Харківобленерго" даних про встановлений Харківським окружним адміністративним судом спосіб та порядок виконання рішення в справі №520/11487/19 про стягнення податкового боргу в сумі 319 977 984, 59 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 справі №520/10317/2020 вказані позовні вимоги задоволено, проте, постановою Верховного Суду від 17.11.2021 вказане рішення скасовано.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, АТ «Харківобленерго» зверталось до податкового органу із заявами про занесення до інформаційної системи органів ДПС України даних про встановлений рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 справі №520/10317/2020 спосіб та виконання рішення у справі №520/11487/19 та просило відобразити в інтергованій картці платника зменшення грошових зобов`язань, проте отримало відмову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що за наявності грошових коштів підприємство не виконувало податковий обов`язок платника податків.

Колегія суддів вказує, платник податків вважається таким, що умисно допустив порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що він мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Проте, колегія суддів зазначає, що АТ "Харківобленерго" вживало залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства.

Крім іншого, АТ "Харківобленерго" вживало також заходи для стягнення наданих сум фінансової допомоги, що підтверджується рішеннями по справах №910/30034/15, №909/487/16, №910/30032/15, №908/1348/16, №925/1100/16.

Висновок суду першої інстанції, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Харківобленерго" про те, що податковий борг виник внаслідок надання поворотної фінансової допомоги в 2015 році (в червні 2015 року та липні 2015 року) у сумі 106 млн грн, а також внаслідок дій керівника АТ «Харківобленерго» ОСОБА_3 , якого вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.07.2018 року у справі № 641/7007/17 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки спірне податкове повідомлення рішення прийнято за звітні періоди: 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 та притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності вироком суду від 24.07.2018 ніяким чином не обгрунтовує висновок податкового органу про застосування до АТ "Харківобленерго" штрафу у розмірі 50% відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що правомірність притягнення платника до фінансової відповідальності підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суд від 13 листопада 2018 року у справі № 820/4200/18, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 2040/5831/18, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 520/9876/18, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 520/681/19, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у справі № 2040/7226/18, яке набрало законної сили, колегія суддів зазначає наступне.

У справі № 820/4200/18 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018 року №0000475008 видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період з 07.12.2017 по 26.01.2018. по податковій декларації підприємства за І квартал 2017 року від 27.04.2017 № 9076287967.

У справі № 2040/5831/18 Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2018 року № 0000785008, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" податку на прибуток підприємств за податковою декларацією № 9076287967 від 27.04.2017 року.

У справі № 520/9876/18 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001395008 від 30.07.2018, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на прибуток підприємства з 18.05.2018 по 27.06.2018.

У справі № 520/681/19 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 24.10.2018 року № 0001955008, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" податку на додану вартість за період з 05.07.2018 року по 31.08.2018 .

У справі № 2040/7226/18 Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0001105008 від 30.05.2018, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства за період з 02.03.2018 по 25.04.2018.

Предметом розгляду даної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення № 00029040101 від 17.03.2021, яким встановлена затримка сплати АК "Харківобленерго" по податковим деклараціям з податку на прибуток підприємства за звітними періодами: 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року, три квартали 2019 року.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що правомірність притягнення платника до фінансової відповідальності підтверджується вказаними вище рішеннями є необгрунтованими, оскільки вони стосуються інших податкових періодів.

За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок судів першої інстанції про те, що накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання відбулося з дотриманням вимог податкового законодавства.

Обставини, на які посилався суд першої інстанції у своєму рішенні щодо наявності в діях позивача умислу є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами. Відповідно, такі обставини не можуть свідчити про те, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Таким чином, відсутні підстави для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке відповідальність передбачена пунктом 124.3 або пунктом 124.2 статті 124 ПК України.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі мало місце порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України, оскільки згідно з розрахунком штрафних санкцій затримка сплати усіх узгоджених сум грошового зобов`язання перевищувала 30 календарних днів.

На переконання колегії суддів, за умови не доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням обставин справи, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, а тому до нього мали бути застосовані штрафні санкції у сумі 1 408 469, 95 за ставкою 10 відсотків суми податкового боргу (14 084 699, 51 грн).

Безпідставно наклавши штрафні санкції із застосуванням більшої ставки (50 відсотків), відповідач необґрунтовано завищив суму штрафних санкцій в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні на 5 633 879, 81 грн (7 042 349, 76 грн -1 408 469, 95 грн).

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що за встановлених у цій справі обставин відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків.

Часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21.

У зв`язку з викладеним колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00029040101 від 17.03.2021 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій в сумі 5 633 879, 81 грн. Водночас в іншій частині податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються колегією суддів у якості належних.

За приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Харківобленерго" щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 00029040101 від 17.03.2021 на суму штрафних санкцій - 5 633 879, 81 грн, тому колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції у цій частині з прийняттям нового - про задоволення вказаних позовних вимог АТ "Харківобленерго".

В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є позовні вимоги майнового характеру, сума судового збору, сплачена позивачем за подання позову, становить 22700 грн, за подання апеляційної скарги - 34 050 грн, а всього сплачено 56 750 грн.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду адміністративний позов задоволено частково, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат та стягнути з Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 45 400 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 по справі № 520/10368/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ "Харківобленерго" про скасування податкового повідомлення-рішення № 00029040101 від 17.03.2021 в частині застосування штрафних санкцій - 5 633 879, 81 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 00029040101 від 17.03.2021 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 5 633 879, 81 грн (п`ять мільйонів шістьсот тридцять три тисячі вісімсот сімдесят дев`ять грн. 81 коп.).

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №520/10368/21 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44131658, 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (ЄДРПОУ 00131954, 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 149) витрати зі сплати судового збору у розмірі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. КурилоСудді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 25.10.2024 року