Постанова

від 15.10.2024 по справі 520/36267/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 р.Справа № 520/36267/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представника позивача - Шатова С.О.,

представника відповідача - Головаша П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024, (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., повний текст складено 07.05.24 року) по справі № 520/36267/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейн Термінал 1"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейн Термінал 1" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 19.06.2023:

- № 00170030719 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ в розмірі 680 292,50 грн (в тому числі 544 234,00 грн - за основним платежем, 136 058,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

- № 00170000719 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 562 294,00 грн.

В обґрунтування позову зазначило, що висновки податкового органу про заниження ПДВ за лютий 2023 з підстав відсутності проведення інвентаризації залишків товарів в присутності посадових осіб контролюючого органу, відсутності договору складського зберігання зерна за перевіряємий період - лютий 2023 року, та інформації про матеріально-відповідальних осіб, неможливість підтвердження фактичної наявності станом на 28.02.2023 року товарних залишків на загальну суму 4 826 319,23 грн. (по рахунку 20 - 24 029,89 грн., по рахунку 28 - 4 802 289,34 грн.), з яких ПДВ 965 263,85 грн.) є безпідставними, оскільки зроблені контролюючим органом лише на матеріалах неможливості проведення попередньої перевірки, а не на дослідженні первинних документів, які надавались підприємством на вимогу відповідача.

В свою чергу, вказувало, що у липні 2021 р. уклало договір складського зберігання зерна від 01.07.2021 з ТОВ «ПК Термінал Плюс», який, з урахуванням додаткової угоди, діяв до 30.06.2023 та надавався до перевірки; матеріально-відповідальною особою ТОВ " Грейн Термінал 1" є керівник/головний бухгалтер ОСОБА_1 , відомості про якого були у розпорядженні податкового органу станом на час проведення документальної перевірки, що спростовує висновки відповідача про відсутність у позивача договору складського зберігання зерна за лютий 2023 року та інформації про матеріально-відповідальних осіб.

Щодо висновків акту перевірки про неможливість підтвердити фактичну наявність станом на 28.02.2023 товарних залишків на загальну суму 4 826 319,23 грн зауважувало, що інвентаризація в період проведення перевірки не проводилась, нестача ТМЦ відповідними документами не була зафіксована, отже відповідач не мав правових підстав для застосування до позивача п. 198.5 ст. 198 ПК України та донарахування суми податкових зобов`язань з ПДВ у лютому 2023 р.

Також вважає безпідставним висновки податкового органу про завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) у сумі 141 264,00 грн. за лютий 2023 року по операціях з придбання у ФГ «Олександрія-Нова» кукурудзи врожаю 2021 року.

В акті перевірки податковий орган посилається на відсутність підтвердження можливості вирощування, реалізованого на адресу позивача, товару.

Зазначає, що господарські операції між ТОВ " Грейн Термінал 1" та його контрагентом ФГ «Олександрія - Нова» підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, що свідчить про реальність таких операцій.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зазначає, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про неможливість підтвердити фактичну наявність у ТОВ «Грейн Термінал 1» товарних залишків на загальну суму 4 826 319,23 грн станом на 28.02.2023, відсутність у позивача договору складського зберігання зерна за лютий 2023 року та інформації про матеріально-відповідальних осіб, а також безтоварність господарських операцій позивача з ФГ «Олександрія - Нова».

Вважає висновки суду першої інстанції щодо не проведення відповідачем інвентаризації основних засобів та придбаних ТМЦ, що знаходяться на обліку підприємства з метою дослідження наявності чи відсутності товарних залишків, такими, що зроблені за неповного встановлення обставин справи.

Зазначає, що під час здійснення виїзної документальної перевірки відповідачем 06.03.2023 складено запит ТОВ «Грейн Термінал 1» про здійснення заходів по проведенню інвентаризації основних засобів, залишків товарно-матеріальних цінностей, в присутності фахівців ГУ ДПС у Харківській області. При виході на перевірку за податковою адресою перевіряючими не встановлено місцезнаходження ТОВ «Грейн Термінал 1», що унеможливило проведення останніми, зокрема, інвентаризації залишків товарів.

При цьому, враховуючи, що у відповідача були відсутні відомості щодо матеріально-відповідальних осіб підприємства, діючий договір складського зберігання зерна за перевіряємий період - лютий 2023 року, тому не вбачалось можливості підтвердити фактичну наявність товарних залишків на загальну суму обсягу 4 826 319,23 грн.

Щодо правильності формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ФГ «Олександрія Нова» вказує, що надані позивачем до перевірки бухгалтерські документи, якими оформлені господарські операції , не можуть вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку, оскільки підприємством не доведено фактичне здійснення господарських операцій з урахуванням відсутності у ФГ «Олександрія Нова» місць зберігання кукурудзи за адресою навантаження та трудових ресурсів.

Згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП ФГ «Олександрія-Нова» має у користуванні 20 земельних ділянок, загальну площу яких неможливо встановити, як і підтвердити можливість вирощування реалізованого на адресу ТОВ «Грейн Термінал 1» обсягу кукурудзи врожаю 2021 року.

Товарно-транспортні накладні містять лише посилання на назву населеного пункту, в якому здійснювалось навантаження кукурудзи, придбаної позивачем, а саме смт. Слатине без зазначення точної адреси навантаження, зокрема назви вулиці, будинку. При цьому, податковою адресою вантажовідправника - ФГ «Олександрія-Нова» є вул. Абрикосова, буд. 26, м. Дергачі, Дергачівський район, Харківська область.

Крім того, керівник ФГ «Олександрія-Нова» - Хлонь Г.І. одночасно є засновником та керівником п`яти різних підприємств.

Вищенаведені обставини, на думку апелянта, свідчать про те, що ФГ «Олександрія-Нова» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 24.02.2023 ГУ ДПС у Харківській області наказом № 716-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Грейн Термінал 1" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 р. від`ємного значення з податку на додану вартість.

06.03.2023 фахівцями Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області, на підставі наказу від 24.02.2023 № 716-п, направлень, здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Грейн Термінал 1", проте у зв`язку із не встановленням місцезнаходження ТОВ "Грейн Термінал 1" складено акт від 06.03.2023 «Про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю ТОВ "Грейн Термінал 1" за місцезнаходженням».

24.03.2023 ГУ ДПС у Харківській області прийнято наказ № 1144-п, яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Грейн Термінал 1" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 р. від`ємного значення з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 55).

27.03.2023 податковим органом направлено позивачу вимогу про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки за періоди виникнення від`ємного значення з ПДВ, яке задекларовано в податковій декларації з ПДВ за лютий 2023 р. (т. 1 а.с. 57-58).

На вимогу податкового органу позивачем 04.05.2023 направлено відповідачу первинні документи, зокрема, договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, виписки по рахункам, акти надання послуг, акти здачі-прийняття робіт, митні декларації, довідки (т. 1 а.с. 59-89).

В період з 04.05.2023 до 10.05.2023 контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Грейн Термінал 1" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 р. від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 17.05.2023 №14671/20-40-07-19-05/42833792 (т. 1 а.с. 25-53).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем:

-п. 187.1 ст. 187, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: занижено податкове зобов`язання з ПДВ у сумі 965 264,00 грн. за лютий 2023 року;

-п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) у сумі 141 264,00 грн. за лютий 2023 року.

Вищевказані порушення призвели до:

- завищення суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 562 294,00 грн. за лютий 2023 року;

- заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на суму 544 234,00 грн. за лютий 2023 року.

19.06.2023 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 00170030719 про збільшення ТОВ "Грейн Термінал 1" суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ в розмірі 680 292,50 грн (в тому числі 544 234,00 грн. за основним платежем, 136 058,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));

- № 00170000719 про зменшення ТОВ "Грейн Термінал 1" розміру від`ємного значення суми ПДВ на 562 294,00 грн (т. 1 а.с. 22-23).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з ФГ «Олександрія-Нова» та фактичну наявність товарних залишків на загальну суму обсягу 4 826 319,23 грн належними первинними документами, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 189.1 ст. 189 ПК України передбачено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

В свою чергу, п. 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п. 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Грейн Термінал 1» є: оптова торгівля зерном, не обробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; виробництво продуктів борошномельно - круп`яної промисловості; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; вантажний автомобільний транспорт; складське господарство; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За наслідками проведеної документальної невиїзної перевірки, ГУ ДПС у Харківській області дійшло висновку про заниження ТОВ «Грейн Термінал 1» податкових зобов`язань з ПДВ у лютому 2023 р. з огляду на не підтвердження залишків ТМЦ на загальну суму 4826319,23 грн, в тому числі ПДВ - 965 263,85 грн, а також безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом постачальником ФГ «Олександрія-Нова».

Щодо доводів апелянта про правомірність висновків акту перевірки щодо заниження ТОВ «Грейн Термінал 1» податкових зобов`язань з ПДВ у лютому 2023 р.

Так, вказані висновки податкового органу ґрунтуються на не підтвердженні наявності у позивача залишків ТМЦ на загальну суму 4826319,23 грн, в тому числі ПДВ - 965 263,85 грн.

Відповідно пп. "г" п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (абзац десятий пункту 198.5 статті 198 ПК України).

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 807/1556/17.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Частинами 1, 2 ст. 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган під час проведення перевірки має право, зокрема, вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879 (далі - Положення № 879).

Згідно з пунктом 5 розділу І цього Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення № 879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

Судом встановлено, що відповідачем стосовно позивача були призначені документальна виїзна перевірка та, в подальшому, документальна невиїзна перевірка.

Так, відповідач як в суді першої, так і апеляційної інстанції зазначив, що 06.03.2023 фахівцями Східного відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області, на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 24.02.2023, здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Грейн Термінал 1» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 р. від`ємного значення з ПДВ.

З метою здійснення заходів по проведенню інвентаризації основних засобів та придбаних ТМЦ, що знаходяться на обліку підприємства контролюючим органом складено запит від 06.03.2023 про проведення інвентаризації основних засобів, залишків ТМЦ в присутності фахівців ГУ ДПС у Харківській області.

При виході на перевірку за податковою адресою, перевіряючими не встановлено місцезнаходження ТОВ «Грейн Термінал 1», про що складено акт від 06.03.2023 «Про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю ТОВ «Грейн Термінал 1» за місцезнаходженням».

Отже, фактично документальна позапланової виїзної перевірки відносно позивача не була проведена.

Таким чином доводи податкового органу про не підтвердження позивачем залишків ТМЦ на загальну суму 4 826 319,23 грн, з них ПДВ 965 263,85 грн. ґрунтуються на припущеннях.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що встановлення нестачі ТМЦ може бути встановлено лише за наслідками проведеної інвентаризації.

Водночас, у межах проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки інвентаризація контролюючим органом не проводилася та відповідач своїм правом на пред`явлення вимоги про проведення інвентаризації в межах цієї перевірки не скористався, із відповідним запитом до позивача не звертався.

В свою чергу, можливості встановлення лишків та нестач способом, відмінним від проведення інвентаризації, законодавство не містить, а застосована відповідачем методика встановлення нестачі не ґрунтується на законодавчих та підзаконних актах.

Посилання апелянта на запит від 06.03.2023, як на вимогу про проведення інвентаризації колегія суддів відхиляє, оскільки доказів його вручення підприємству матеріали справи не містять і відповідачем таких не надано. Крім того, вказаний запит складений в межах іншої перевірки, а саме, документальної позапланової виїзної перевірки за період січень 2023 року, призначеної за рішенням контролюючого органу, оформленого наказом від 24.02.2023 №716-п, по якій за результатами здійснення заходів складено акт про неможливість проведення перевірки від 06.03.2023.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про не доведення відповідачем факту нестачі товарно-матеріальних цінностей належними та допустимими доказами.

Посилання скаржника на відсутність діючого договору складського зберігання зерна станом на лютий 2023 р. колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем, на вимогу податкового органу від 27.03.2023 щодо надання первинних документів, надавався договір складського зберігання зерна від 01.07.2021 № 010721, укладений між ТОВ «ПК Термінал Плюс» та ТОВ «Грейн Термінал 1», який був чинним до 30.06.2023 (з урахуванням Додаткової угоди № 1) (т. 1 а.с. 60-89, 94-97).

Крім того, відповідно до п. 193.1 ст.193 ПК України встановлено наступні розміри ставок податку від бази оподаткування: а)20 відсотків; б)0 відсотків; в)7 відсотків по операціях з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я;

постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем`єр, культурно-мистецьких заходів;

постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об`єктів відвідувачами;

постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;

постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);

реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД; 1001.1003.1005,1201,1205,1206 00.

Так, з 2023 року діють коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, запроваджені Законом України «Про Митний тариф України», відповідно до яких: код 1001 - пшениця і суміш пшениці та жита; код 1003 - ячмінь; код 1005 - кукурудза.

Судом встановлено, що в Декларації за лютий 2023 року ТОВ «Грейн Термінал 1» задекларувало від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) періоду, який сформовано по операціям з придбання пшениці, кукурудзи, транспортних послуг тощо.

Згідно даних Додатку 1, 2 до поданої звітності та даних ЄРПН встановлені постачальники, придбання ТМЦ/послуг у яких мало суттєвий вплив на формування від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду за лютий 2023 року, а саме:

ТОВ «Норма» (податковий номер 23142458) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних лютий 2022 року) по оформленим операціям з придбання пшениці врожаю 2021 року;

ПСП «Нове Життя» (податковий номер 30665890) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних січень 2022 року) по оформленим операціям з придбання пшениці врожаю 2021 року;

ТОВ «Агрофірма «Петропавлівка» (податковий номер 32548938) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних січень 2022 року) по оформленим операціям з придбання пшениці врожаю 2021 року;

СФГ «Пересічне» (податковий номер 32357850) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних лютий 2022 року) по оформленим операціям з придбання пшениці врожаю 2021 року;

ФГ ОСОБА_2 (податковий номер 21245266) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних січень 2022 року) по оформленим операціям з придбання пшениці врожаю 2021 року;

СФГ «Дельта» (податковий номер 30343845) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних лютий 2022 року) по оформленим операціям з придбання кукурудзи врожаю 2021 року;

ФГ «Олександрія-Нова» (податковий номер 43257483) - включено до складу податкового кредиту за лютий 2022 року (період виписки накладних січень 2022 року) по оформленим операціям з придбання кукурудзи врожаю 2021 року.

По рахунку 28 ТОВ «Грейн Термінал 1» обліковуються наступні зернові культури - пшениця 3 класу в кількості 385,726 тон, кукурудза 3 класу в кількості 92,359 тон, та ячмінь 3 класу в кількості 264,690 тон, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за лютий 2023 року та актом звірки (інвентаризація) по зерновому складу від 01.03.2023.

Зазначені залишки ТМЦ на складі сформовані за рахунок придбання сільськогосподарських культур у наступних постачальників, а саме:

- ячмінь у СТОВ «Сівелір-Агро», що підтверджується договором поставки №0610Е від 06.10.2021 року, видатковою накладною від 16.10.2021, актом прийому-передачі майна №211016/1 від 16.10.2021 на зерновий склад ТОВ ПК Термінал Плюс», банківськими виписками про сплату за ячмінь, договором транспортного перевезення №14071Т від 14.07.2021 укладеного з ФОП ОСОБА_3 , товарно-транспортними накладними №011206 від 16.10.2021, №011202 від 16.10.2021, №011203 від 16.10.2021, актом надання послуг №78 від 18.10.2021, договором транспортного перевезення №14072Т від 14.07.2021, укладеного з ФОП ОСОБА_4 , товарно-транспортними накладними № 011205 від 16.10.2021, №011204 від 16.10.2021, актом надання послуг №69 від 16.10.2021;

- ячмінь у ТОВ «Маяк», що підтверджується договором поставки №09113Б від 09.11.2021, видатковою накладною від 10.11.2021, актом прийому-передачі майна №211110/1 від 10.11.2021 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №1011-1 від 10.11.2021, №1011-2 від 10.11.2021, №1011-3 від 10.11.2021, №1011-4 від 10.11.2021, №1011-5 від 10.11.2021, видатковою накладною від 11.11.2021, актом прийому-передачі майна №211111/1 від 11.11.2021 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно - транспортними накладними №1111-1 від 11.11.2021, №1111-2 від 11.11.2021, №1111-3 від 11.11.2021, №1111-4 від 11.11.2021, №1111-5 від 11.11.2021, видатковою накладною № 56 від 12.11.2021, актом прийому-передачі майна №211112/1 від 12.11.2021 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №1211-1 від 12.11.2021, №1211-2 від 12.11.2021, №1211-3 від 12.11.2021, №1211-4 від 12.11.2021, №1211-5 від 12.11.2021, видатковою накладною від 13.11.2021, актом прийому-передачі майна № 211113/1 від 13.11.2021 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №1311-1 від 13.11.2021, №1311-2 від 13.11.2021, №1311-3 від 13.11.2021, №1311-4 від 13.11.2021, №1311-5 від 13.11.2021, видатковою накладною від 15.11.2021, актом прийому-передачі майна №211115/1 від 15.11.2021 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №1511-1 від 15.11.2021, №1511-2 від 15.11.2021, №1511-3 від 15.11.2021, №1511-4 від 15.11.2021, №1511-5 від 15.11.2021, банківськими виписками про сплату за ячмінь;

-пшениця у ТОВ «Норма», що підтверджується договором поставки №09021Б від 09.02.2022 року, видатковими накладними №31 від 19.02.2022, №34 від 22.02.2022, №35 від 23.02.2022, актами прийому-передачі майна №220219/1 від 19.02.2022, №220222/1 від 22.02.2022, №220223/1 від 23.02.2022 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №000326 від 19.02.2022, №000327 від 19.02.2022, №000328 від 19.02.2022, №000329 від 19.02.2022, №000330 від 19.02.2022, №000393 від 19.02.2022, №000394 від 19.02.2022, №000395 від 19.02.2022, №000396 від 19.02.2022, №000397 від 19.02.2022, №000398 від 19.02.2022, №000399 від 19.02.2022, №000400 від 19.02.2022 (до видаткової накладної №31 від 19.02.2022 ), товарно-транспортними накладними №000301 від 22.02.2022, №000302 від 22.02.2022, №000342 від 22.02.2022, №000343 від 22.02.2022, №000344 від 22.02.2022, №000345 від 22.02.2022, №000346 від 22.02.2022, №000347 від 22.02.2022, №000348 від 22.02.2022, №000349 від 22.02.2022, №000350 від 22.02.2022 (до видаткової накладної №34 від 22.02.2022 ), товарно-транспортними накладними №000303 від 23.02.2022, №000304 від 23.02.2022 (до видаткової накладної №35 від 23.02.2022), банківськими виписками про сплату за пшеницю;

-кукурудза у СФГ «Дельта», що підтверджується договором поставки №1402Е від 14.02.2022, видатковою накладною від 16.02.2022, актом прийому-передачі майна №220216/1 від 16.02.2022 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», видатковою накладною від 17.02.2022, актом прийому-передачі майна №220217/1 від 17.02.2022 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», видатковою накладною від 21.02.2022, актом прийому-передачі майна №220221/1 від 21.02.2022 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №14 від 16.02.2022, №21 від 21.02.2022, актом-виконаних робіт (наданих послуг) №28/02 від 28.02.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_5 , товарно- транспортними накладними №11 від 16.02.2022, №17 від 17.02.2022, актом виконаних робіт (наданих послуг) №28/02 від 28.02.2022, укладеного з ФОП ОСОБА_6 , товарно-транспортними накладними №12 від 16.02.2022, №13 від 16.02.2022, №15 від 17.02.2022, №16 від 17.02.2022, актами надання послуг №46 від 16.02.2022, №47 від 17.02.2022, укладених з ТОВ НВФ «Хелп-Агро», банківськими виписками про сплату за кукурудзу;

-пшениця у ФГ «Тимур-2003», що підтверджується договором поставки №2501 від 25.01.2023, видатковою накладною від 27.01.2023, актом прийому-передачі майна №230127/1 від 27.01.2023 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортними накладними №2701-1 від 27.01.2023, №2701-2 від 27.01.2023, банківськими виписками про сплату за пшеницю;

-пшениця у С(Ф)Г Манн О.Я., що підтверджується договором поставки №1002 від 10.02.2023, видатковою накладною від 10.02.2023, актом прийому-передачі майна №230210/1 від 10.02.2023 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортною накладною №1 від 10.02.2023, видатковою накладною від 13.02.2023, актом прийому-передачі майна №230213/1 від 13.02.2023 на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс», товарно-транспортною накладною №2 від 13.02.2023, банківськими виписками про сплату за пшеницю.

Придбання зазначеної сільськогосподарської культури здійснювалось позивачем за ставкою ПДВ в розмірі 14%.

Водночас, відповідачем при донарахуванні ПДВ в сумі 965 263,85 грн., в наслідок порушення п. 198.5 ст.198 ПК України, застосовано ставку податку на додану вартість у розмірі 20% (4 826 319,23*20% = 965 263,85), що не відповідає вимогам п.193.1 ст.193 ПК України.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи не зазначено наявності правових підстав донарахування ставки ПДВ в розмірі 20%.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне заниження контролюючим органом задекларованих суб`єктом господарювання показників (рядок 9 (колонка Б) Декларації) «Усього податкових зобов`язань» за лютий 2023 року на загальну суму 965 263,85 грн.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Грейн Термінал 1» та ФГ «Олександрія-Нова», за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит.

11.01.2022 між ТОВ «Грейн Термінал 1» (покупець) та ФГ «Олександрія-Нова» (постачальник) укладено договір поставки № 1101Е1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити кукурудзу врожаю 2021 р. на умовах даного Договору (т. 2 а.с. 38-39).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що постачальник підтверджує, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником і відповідно покупець є першим набувачем права власності на товар з моменту його виробництва постачальником.

Відповідно до п. 3.1 Договору термін поставки до 18 січня 2022 року.

Товар поставляється на умовах самовивозу (склад продавця) за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт. Слатіне (місце поставки) до Харківська область, Харківський район, смт. Буди (п. 3.2 Договору).

Згідно пунктів 3.3., 3.4 Договору датою поставки Товару є дата оформлення на ім`я Покупця та отримання Покупцем видаткової накладної на Товар, завіреної печаткою Постачальника.

Право власності на Товар виникає у Покупця з моменту настання обставин, передбачених п.3.3 даного Договору.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору сторони погодили наступні умови: кількість Товару - 160 тон +/- 20%; ціна Товару за одну тону - 6 850,26 грн.; орієнтовна сума Договору - 1 096 041,60 грн. +/- 20%.

У видаткових накладних вказується остаточна ціна на партію Товару, згідно п. 4.1 даного Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату 86% вартості поставленої партії Товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, або рахунку.

Залишок, у розмірі 14% вартості поставленої партії Товару, оплачується покупцем протягом трьох банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної з урахуванням усіх вимог чинного законодавства України.

На виконання умов Договору, ФГ «Олександрія-Нова» в період з 12.01.2022 до 13.01.2022 реалізовано та відвантажено ТОВ «Грейн Термінал 1» кукурудзу врожаю 2021 року у кількості 167,92 т. на загальну суму 1 150 295,66 грн (в тому числі ПДВ 141 264,38 грн.), що підтверджується видатковими накладними №1 від 12.01.2022 на суму 918 619,87 грн. та №2 від 13.01.2022 на суму 231 675,79 грн (т. 2 а.с. 40, 42).

Перевезення кукурудзи здійснювалось вантажним автомобільним транспортом за рахунок ТОВ «Грейн Термінал 1», зі складу розташованого в смт. Слатине, Дергачівського району, Харківської області до зернового складу ТОВ «ПК Термінал Плюс» розташованому в смт. Буди, вул. Шевченка, 3, Харківського району, Харківської області, наступними перевізниками:

ТОВ НВФ «Хелп-Агро», що підтверджується договором транспортного перевезення №07121Т від 07.12.2021, товарно-транспортними накладними від 12.01.2022 та від 13.01.2022, актами надання послуг №2 від 12.01.2022, №3 від 13.01.2022 (т. 2 а.с. 44-51);

ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується договором транспортного перевезення №14073Т від 14.07.2021, товарно-транспортними накладними від 12.01.2022 та від 13.01.2022, актом виконаних робіт (наданих послуг) №31/01 від 31.01.2022 (т. 2 а.с. 52-55);

ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується договором транспортного перевезення №01081Т від 01.08.2021, товарно-транспортною накладною від 12.01.2022, актом виконаних робіт (наданих послуг) №31/01 від 31.01.2022 (т. 2 а.с. 56-58).

Сільськогосподарська продукція (кукурудза) передана ТОВ «Грейн Термінал 1» для зберігання на зерновий склад ТОВ «ПК Термінал Плюс» за актами прийому-передачі майна №220112/1 від 12.01.2022 та №220113/1 від 13.01.2022 (т. 2 а.с. 41, 43).

ТОВ «Грейн Термінал 1» сплачено кошти ФГ «Олександрія-Нова» за придбану кукурудзу, про що свідчить виписка з банку (т. 2 а.с. 59).

Отриманий від ФГ «Олександрія-Нова» товар, позивач використав в межах господарської діяльності, що не заперечується податковим органом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані документи містять відомості, які в повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись в перевіряємому періоді між позивачем та його контрагентом, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в його активах під час вчинення господарської операції.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 28.05.2019 по справі №815/2960/17, від 15.10.2019 по справі 813/1066/16, від 23.07.2019 по справі №826/10852/18, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що спірні господарські операції позивача та його контрагента здійснені в межах основних видів діяльності, укладення договору поставки обумовлено наявністю ділової мети, а отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Фактичне здійснення спірних господарських операцій позивача з контрагентом підтверджено належними первинними документами, зокрема, договорами, видатковими накладними, банківськими платіжними документами, актами прийому передачі, товарно-транспортними накладними, які повністю підтверджують факт придбання позивачем відповідної продукції, а тому колегія суддів не може погодитися з доводами податкового органу про безтоварність таких операцій.

Доводи апелянта щодо відсутності у ФГ «Олександрія-Нова» працівників, для виконання спірних господарських операцій, враховуючи значний обсяг задекларованих операцій, їх специфіку, місць для зберігання кукурудзи за адресою навантаження смт. Слатине колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі висновки податкового органу ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальника позивача та дослідження первинних документів.

Колегія суддів при вирішенні справи враховує висновки Верховного Суду, висловлені, зокрема, в постановах від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, від 13 липня 2022 року у справі № 320/6224/19 згідно з якими відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Проте, податковим органом зустрічні перевірки контрагента позивача не проводилися, первинні документи контрагента позивача не досліджувалися, а отже належними доказами не доведено не можливості виконання ФГ «Олександрія-Нова» спірних господарських операцій.

Посилання скаржника на безтоварність спірних господарських операцій з підстав неможливості встановлення у контрагента площі земельних ділянок для вирощування великого обсягу кукурудзи колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Так, контролюючий орган зазначає, що згідно повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність форми № 20-ОПП ФГ «Олександрія-Нова» має у користуванні 20 земельних ділянок, загальну площу яких неможливо встановити, як і підтвердити можливість вирощування реалізованого на адресу ТОВ «Грейн Термінал 1» обсягу кукурудзи врожаю 2021 року. Податкову декларацію з плати за землю підприємством не надано.

Водночас, зазначені вище висновки податкового органу зроблені без аналізу первинних документів, перевірок контрагента позивача.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (постанови від 08.12.2021 у справі № 810/3514/17, від 05.08.2021 у справі № 813/5824/15, від 16.09.2020 у справі № 520/4150/19).

Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 р. по справі №340/422/19 зазначив, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства або недостатньою кількістю у контрагента трудового ресурсу для самостійного виконання договірних зобов`язань.

В свою чергу, позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції, звертався до контрагента із запитом щодо обставин реалізації та відвантаження кукурудзи врожаю 2021 р., яка йому поставлялась, за наслідками якого ФГ «Олександрія-Нова» надало копії відповідних документів та повідомило наступні відомості.

Так, насіння кукурудзи для посіву придбано у ТОВ «Фірма Ерідон», постачальниками добрив та засобів захисту рослин у 2021 році були ТОВ «НОР-ЕСТ АГРО» та ТОВ «Макош Мінерал». Кукурудза вирощена на площі посіву 84 га, валовий збір склав 4515,8 ц в вазі після доробки, врожайність з 1 га 53,7 ц/га, що підтверджується даними Відомості №2 по рахунку 26 за друге півріччя 2021 року та Звітом 4-сг за 2021 рік. Основним постачальником послуг по проведенню механізованих робіт по вирощуванню с/г культур є ТОВ СП «Вікторія ВТ», з яким укладено договір надання послуг №09/03 від 09.03.2021 - на послуги посіву, культивації, внесення добрив, збирання, доробки.

Доробка кукурудзи після збирання проводилась на зерносушарці ТОВ СП «Вікторія ВТ» за адресою: смт. Слатине, вул. Привокзальна, буд. 2-А, літ. 1-А, Дергачівського району, Харківської області. Після доробки у грудні 2021 року 282,480 т. кукурудзи, товар переміщено на зберігання на ТОВ «АПК «Новаагро», залишок кукурудзи врожаю 2021 року у кількості 167,920 т. реалізовано ТОВ «Грейн Термінал 1» за договором поставки №1101Е1 від 11.01.2022 на загальну суму 1 150 295,66 грн. із смт. Слатине на умовах самовивозу.

Щодо доводів апелянта про наявність недоліків в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, а саме відсутність відомостей щодо точної адреси навантаження колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзаців 25 та 26 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568 (далі Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Колегія суддів зазначає, що питання відсутності товарно-транспортної накладної або недоліки у її оформленні, як одного із документів, що супроводжує операцію з поставки товару, як обставини, що свідчить взагалі про відсутність такої операції вже неодноразово розглядалося Верховним Судом (зокрема постанови від 5 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, від 29 липня 2021 року у справі №580/2317/19, від 18 квітня 2022 року у справі № 280/5061/19, від 11 квітня 2022 року у справі № 440/1393/20, від 3 лютого 2022 року у справі № 300/1091/20,).

Правова позиція у наведених вище рішеннях зводиться до наступного: товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним з етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні можуть ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий «обрив» ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження факту перевезення придбаної кукурудзи, позивачем до перевірки та до суду надавалися, зокрема, товарно-транспортні накладні, які містять всі необхідні реквізити, зокрема: дату і місце складання; повне найменування або прізвище, ім`я, по батькові вантажовідправника, його код ЄДРПОУ або податковий номер, вказано пункти завантаження і розвантаження, а також дані про транспортний засіб: марка, модель, реєстраційний номер автомобіля (причепа чи напівпричепа) та водія транспортного, серія та номер його водійського посвідчення.

Пунктом навантаження у товарно-транспортних накладних визначено смт. Слатине без зазначення назви вулиці та будинку.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що предметом спірних господарських операцій є придбання товару, а не перевезення, отже не зазначення в товарно - транспортних накладних певної інформації, зокрема, конкретної адреси щодо пунктів навантаження товару не може свідчити про відсутність самого факту перевезення придбаних позивачем ТМЦ.

Доводи апеляційної скарги про те, що керівник ФГ «Олександрія-Нова» - Хлонь Г.І. одночасно є засновником та керівником п`яти різних підприємств колегія суддів також вважає такими, що не свідчать про безтоварність спірних господарських операцій. Законодавство не обмежує будь -яку особу бути засновником декільком підприємств одночасно.

Колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання вимог податкового та іншого законодавства його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником послуг правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку на прибуток (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення об`єкта оподаткування на суму витрат, які він фактично поніс у зв`язку з отриманням доходу, за можливу неправомірну діяльність контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Тобто нормативно закріплено підхід належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності платника податків при здійсненні господарських операцій та їх наслідків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Відповідач правильно вказує, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів замовник несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов`язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом, не наведено доводів та надано доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду із ним, позивач мав всі підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Водночас, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій належними та допустимими доказами і не спростував висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що досліджені господарські операції по правочинам між позивачем та ФГ "Олександрія-Нова" мали реальний характер, підтверджені наявними належним чином оформленими первинними документами, пов`язані з господарською діяльністю підприємства, всі учасники господарських операцій володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю, а висновок відповідача про безтоварність укладених правочинів є таким, що не відповідають дійсності та не ґрунтується на належних доказах.

За таких обставин, спірні податкові повідомлення - рішення від 19.08.2023 є протиправними та правомірно скасовані судом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 по справі № 520/36267/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 25.10.2024 року