Постанова

від 25.10.2024 по справі 380/24876/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24876/23 пров. № А/857/14182/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду постановлену суддею Москалем Р.М. у м. Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 380/24876/23 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Дрогобицької міської ради про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в сумі 1010 045,74 грн.

30.10.2024 року суддя Львівського окружного адміністративного суду відкрив провадження в цій справі.

29.04.2024 суддя Львівського окружного адміністративного суду прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку.

02.05.2024, на виконання вимог вказаної ухвали, позивач надіслав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви у якій зазначив, що:

1) позивач вжив усіх заходів, спрямованих на погашення податкової заборгованості Комунального підприємстваДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич», відповідно дост. 95 ПК України- безпосередньо з боржника (в тому числі в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують цього боржника) та, відповідно дост. 96 ПК України(в позасудовому порядку) - з органу місцевого самоврядування, однак, такі дії контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу, а законні вимоги податкового органу Дрогобицька міська рада Львівської області не виконує.

2) щодо дотримання строку звернення до суду, то позивач покликається на те, щостаттею 102 ПК Українивстановлений строк, протягом якого контролюючий орган може стягнути податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання. Позивач звернув увагу, що податковий борг Комунального підприємстваДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич»в сумі 1010 045,74 грн. стягнутий на підставі судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року у справі № 813/610/14 в сумі 208284,69 грн., від 30.03.2015 року у справі № 813/966/15 в сумі 79291,51 грн., від 07.06.2019 року в справі № 1.380.2019.002048 в сумі 446115,49 грн., від 09.03.2023 року у справі № 380/18327/22 в сумі 446115,49 грн. На підставі цих судових рішень позивач надіслав у банківській установи платіжні інструкції, однак, вони повернулися без виконання. 02.09.2021 позивач, у порядкустатті 96 ПК України, звернувся з поданням № 10280/5/13-01-13-10 до Дрогобицької міської ради Львівської області щодо прийняття одного із рішень, передбачених пунктами96.1та 96.2 статті96 ПК України. 06.10.2021 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради надіслав відповідь на подання ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2021, у якій повідомив, що рішенням сесії від 17.03.2017 року № 661 утворено комісію з реорганізації КП«Туристичний комплекс«Дрогобич»,шляхом приєднання до комунального підприємстваДрогобицький ринок, тому відповідач відмовився погасити податковий борг КП«Туристичний комплекс«Дрогобич».

Позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду про стягнення податкового боргу визначений статтею 102 ПК України, оскільки, відповідно до цієї статті, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

22 травня 2024 року Львівський окружний адміністративний судприйняв ухвалу, якою позов залишив без розгляду.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив строк звернення до суду визначений частиною 2 статті 122 КАС України.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що строки стягнення платежу, який стягується за рішенням суду встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Апеляційний суд встановив те, що станом на 06.10.2024 року за Комунальним підприємствомДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич»рахується заборгованість в сумі 1010045,74 грн.

Заборгованість виникла внаслідок несплати Комунальним підприємствомДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич» ПДВ в сумі 300 207,99 грн., податку на прибуток в сумі 31 567,70 грн., частини чистого прибутку в сумі 1654,77 грн., земельного податку в сумі 676 615,28 грн.

Вказана заборгованість стягнута підставі судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року у справі № 813/610/14 в сумі 208284,69 грн., від 30.03.2015 року у справі № 813/966/15 в сумі 79291,51 грн., від 07.06.2019 року в справі № 1.380.2019.002048 в сумі 446115,49 грн., від 09.03.2023 року у справі № 380/18327/22 в сумі 446115,49 грн.

02.09.2021 позивач, у порядкустатті 96 ПК України, звернувся з поданням № 10280/5/13-01-13-10 до Дрогобицької міської ради Львівської області щодо прийняття одного із рішень, передбачених пунктами96.1та 96.2 статті96 ПК України, оскільки від банківських установи повернулись без виконання платіжні інструкції про стягнення суми податкового боргу, а Комунальне підприємствоДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич» не має власного майна на яке можливо звернути стягнення.

06.10.2021 виконавчий комітет Дрогобицької міської ради надіслав відповідь на подання ГУ ДПС у Львівській області від 02.09.2021, у якій повідомив, що рішенням сесії від 17.03.2017 року № 661 утворено комісію з реорганізації КП«Туристичний комплекс«Дрогобич»,шляхом приєднання до комунального підприємства Дрогобицький ринок.

23.10.2023 року, в порядку статті 96 ПК України позивач звернувся з позовом про стягнення з Дрогобицької міської ради податкового боргу Комунального підприємстваДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич».

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного упункті 102.1цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбаченихабзацом третімпункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Апеляційний суд встановив, що податковий борг Комунального підприємстваДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич» в сумі 1010 045,74 грн. стягнутий підставі судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року у справі № 813/610/14 в сумі 208284,69 грн., від 30.03.2015 року у справі № 813/966/15 в сумі 79291,51 грн., від 07.06.2019 року в справі № 1.380.2019.002048 в сумі 446115,49 грн., від 09.03.2023 року у справі № 380/18327/22 в сумі 446115,49 грн.

Однак податковий борг залишився не погашеним через відсутність коштів та власного майна підприємства, яке може бути описане в податкову заставу.

Відповідно до пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

96.1.1. виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

96.1.2. затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

96.1.3. ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

96.1.4. прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Пунктом 96.3 ПК України передбачено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених упунктах 96.1та96.2цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Строк звернення до суду із таким позов у цій статті не визначений.

Суд першої інстанції до спірних правовідносин застосував частину 2 статті 122 КАС України, згідно із якою для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Однак, апеляційний суд вважає цей висновок помилковим зважаючи на те, що відповідно до тієї ж частини статті 122 КАС України, цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Такий строк, на думку апеляційного суду, визначений у статті 102 ПК України, згідно із якою:

- у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного упункті 102.1цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбаченихабзацом третімпункту 59.1 статті 59 цього Кодексу;

- якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У постанові від 17 березня 2020 року у справі № 2а/1570/176/2011 Верховний Суд зазначив, що поновлення строку звернення до суду має інше функціональне навантаження, призначення, ніж 1095-денний строк, встановлений статтею 102 ПК України. Поновлення строку звернення до суду не продовжує, не змінює 1095-денний строк давності. Ці строки є різними за своїм правовим значенням: поновлення строку звернення до суду забезпечує розгляд справи, тоді коли пропуск контролюючим органом строку давності - унеможливлює задоволення позовних вимог. Строк звернення до суду може бути поновлений судом, тоді ж коли строк давності поновленню не підлягає. Правові наслідки пропуску останнього імперативно встановлені в законі, їх настання не залежить від розсуду суду.

Таким чином, ПК України встановлено строк давності, протягом і в межах якого за контролюючим органом зберігається право на стягнення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з відповідним позовом при дотриманні встановлених цим кодексом умов, а не протягом і в межах якого відповідний позов може бути задоволений судом.

Зважаючи на те, що податковий борг Комунального підприємстваДрогобицької міської ради Львівської області «Туристичний комплекс«Дрогобич» в сумі 1010 045,74 грн. стягнутий підставі судових рішень, то на думку апеляційного суду, позивач вправі здійснювати стягнення податкового боргу до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп.14.1.11. «а» п. 14.1. ст. 14 ПК України,безнадійна заборгованість це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно з п.101.1. ст. 101 ПК України,списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

У постанові від 01 березня 2023 року в справі № 440/2624/19 Верховний Суд зазначив, що податковий борг по якому минув строк позовної давності, а саме суми грошових зобов`язань, з моменту узгодження яких минуло 1095 днів та які набули статусу податкового боргу, не підлягає примусовому стягненню, оскільки підпадають під ознаки безнадійного податкового боргу, який підлягає списанню.

У цій справі Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції, що позов про стягнення податкового боргу, який поданий із пропуском 1095 днів з моменту його виникнення, необхідно залишити без розгляду, відповідно до ч. 4ст. 123 КАС України, згідно з якою,якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, мав встановив дату виникнення податкового боргу та з`ясувати чи не є він безнадійним, оскільки, безнадійний податковий борг підлягає списанню, а в податкового органу з того часу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Тому, на думку апеляційного суду, суддя суду першої інстанції зробив передчасний висновок про те, що позивач пропустив строк звернення до суду та залишив позов без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суддя суду першої інстанції неправильно застосувала норми процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги підставними та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити на продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/24876/23 скасувати та прийняти постанову, якою справу № 380/24876/23 направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді О. І. Довга Р. М. Шавель