Ухвала

від 24.10.2024 по справі 320/9920/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 320/9920/24

адміністративне провадження № К/990/38061/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №320/9920/24 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Київській області, Міністерства внутрішніх справи України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

07.10.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №320/9920/24.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору.

24.09.2024 судом апеляційної інстанції винесено оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка вмотивована тим, що скаржник у встановлений судом строк виявленого недоліку апеляційної скарги не усунув - не надав суду документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заявленого апелянтом клопотання про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, у задоволенні якого було відмовлено, оскільки скаржником не надано суду доказів неможливості сплати судового збору у встановлений судом строк.

Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання додаткового часу для вчинення певної процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в клопотанні про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у клопотанні про продовження строку.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги, яке було обґрунтоване посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів для його сплати, скаржник не навів обґрунтованих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору у встановлений судом строк.

З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції прийняв правильне рішення про повернення апеляційної скарги скаржнику, оскільки в межах встановленого судом строку на усунення недоліку апеляційної скарги скаржником не виконано вимог ухвали апеляційного суду від 06.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліку апеляційної скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статті 8 Закону № 3674-VI, статтями 133, 169, 296, 298, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі №320/9920/24 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справи України в Київській області, Міністерства внутрішніх справи України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду