Рішення

від 22.10.2024 по справі 453/1302/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1302/24

№ провадження 2/453/527/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.

секретаря судового засідання Гринюк Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, з участю третьої особи ОСОБА_2 , про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

31 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дашинич О.Б., сформувавши документ в системі «Електронний суд», подала до суду позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 89503, 68 гривень. Усі судові витрати, пов`язані з розглядом вищевказаної позовної заяви, позивач при ухваленні рішення просить стягнути на його користь з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що Наказом директора Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназії № 67-к від 23 серпня 2023 року «Про звільнення з посади», у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП, ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя математики Тухлянського ОНЗЗСО гімназії з 31 серпня 2023 року. Не погодившись із вказаним Наказом, ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Скасовано Наказ № 67-К від 23 серпня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя математики Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя математики з 01 вересня 2023 року по безстроковому трудовому договору Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що «…зважаючи на те, що Тухлянський опорний навчальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія не є розпорядником коштів, що спрямовуються на виплату заробітної плати, а таким є третя особа - Відділ освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, до якого позов не пред`явлений, позовна вимога про стягнення середнього заробітку задоволенню не підлягає, що не позбавляє позивача права звернення з такою вимогою до належного відповідача». У зв`язку з необхідністю стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

04 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_3 , в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

18 жовтня 2024 року представник позивача адвокат Дашинич О.Б. надіслала на адресу суду заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 05 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.

15 серпня 2024 року позивачем вказані в ухвалі від 05 серпня 2024 року недоліки усунено та надіслано суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 20 серпня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 22 жовтня 2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

До початку судового засідання позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання (вх.№7175) в якому просив розгляд справи проводити у його відсутності. Позов підтримує.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом директора Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназії № 67-к від 23 серпня 2023 року «Про звільнення з посади», у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, відповідно до п.2 ст. 36 КЗпП, ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя математики Тухлянського ОНЗЗСО гімназії з 31 серпня 2023 року.

Не погоджуючись із звільненням позивач звернувся в суд із заявою про поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08 липня 2024 року(справа №453/194/23, провадження №22-ц/811/570/24) позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Скасовано Наказ № 67-К від 23 серпня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя математики Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя математики з 01 вересня 2023 року по безстроковому трудовому договору Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія Славської селищної ради Стрийського району Львівської області. В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що «…зважаючи на те, що Тухлянський опорний навчальний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназія не є розпорядником коштів, що спрямовуються на виплату заробітної плати, а таким є третя особа - Відділ освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, до якого позов не пред`явлений, позовна вимога про стягнення середнього заробітку, задоволенню не підлягає, що не позбавляє позивача права звернення з такою вимогою до належного відповідача.».

При вирішенні спору суд керується такими нормами.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.8 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 711/8446/16-ц зазначено, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом ст. 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-435цс15.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, час його вимушеного прогулу становить 222 дні. Відповідачем іншого розрахунку не надано. За таких обставин суд вважає, що оплаті підлягають 222 днів вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2023 року по 08 липня 2024 року. Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 87148, 32 грн. (222 грн. х 392, 56 днів =87148, 32 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Представником позивача заявлено про відшкодування на користь позивача понесенихсудових витрат у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

У відзиві представник відповідача заперечила відшкодування судових витрат повністю та вказала, що заявлений розмір є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правову допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання надання правової допомоги від 08 липня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт від 18 жовтня 2024 року. Відповідно до вищевказаних доказів, позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Під час винесення рішення про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19 лютого 2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, беручи до уваги співмірність задоволеним позовним вимогам та заявленим витратам на правову допомогу, кількість судових засідань, суд вважає за необхідне ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача - 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.10,12,13,81,82,83,141,263,265,268,430 ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 вересня 2023 року по 08 липня 2024 року в розмірі 87148 (вісімдесят сім тисяч сто сорок вісім) грн. 32 коп. з утриманням з цієї суми відповідних податків, зборів та інших платежів, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

Стягнути з відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Стягнути з відділу освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області на користь держави судові витрати в сумі 338 (триста тридцять вісім) грн. 26 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду щодо виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Відділ освіти, культури та спорту Славської селищної ради Стрийського району Львівської області (місце знаходження: селище Славсько, вул. Івасюка, 24, Стрийського району Львівської області, ЄДРПОУ 45323641).

Третя особа: директор Тухлянського опорного навчального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ рівнів гімназії ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.Є. Ясінський