Справа № 936/1187/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 жовтня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Фазикош Г.В., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району та Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2023 року, ухвалене суддею Павлюк С.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання зміни умов праці незаконними, визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку
встановив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання зміни умов праці незаконними, визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона працює в Тишівському закладі середньої освіти (до реорганізації Нижньоворітська середня школа) з 1983 на підставі наказу про прийняття на роботу. З 1984 переведена на посаду вчителя хімії та біології. В 2020 позивач досягла пенсійного віку. В період, до визнання неконституційною норми закону встановленого підпунктом 2, пункту 2 частини 3. Розділу X Прикінцевих та перехідних положень, - Закону України «Про повну загальну середню освіту» роботодавцем - Тишівський заклад середньої освіти (в подальшому реорганізовано в Тишівську гімназію Нижньоворітської с/р), з працівником ОСОБА_1 змінено умови трудового договору, позивача переведено з безстрокового трудового договору на строковий.
У травні 2020 року ОСОБА_1 отримала повідомлення №01-30/22 від 29.04.2020, яким відповідач, ставив працівника до відома, про припинення безстрокового трудового договору та переведення на строковий, з посиланням на абзац 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту". За поданою заявою ОСОБА_1 , відповідач визначив трудові відносини терміном на один рік з 30.06.2020 по 30.06.2021 відповідно наказу 24-к від 12.06.2020; в подальшому 14.05.2021, ОСОБА_1 подано заяву про зміну трудового договору, з клопотанням продовжити його дію до 27.08.2023.
Наказом №33-к від 17.06.2021 строковий трудовий договір з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , на виконання клопотання викладеного в її заяві від 14.05.2021 (п.2 наказу) продовжено строком до 31.08.2022. Продовження строку дії трудових відносин відбулось з посиланням на ч.2 ст. 22 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», в спосіб внесення змін в наказ №24-к/тр від 12.06.2020.
Наказом №59-к від 31.08.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя хімії та біології, у зв`язку з закінченням строку трудового договору. Рішенням Воловецького районного суду від 19.12.2022 трудовий договір, укладений відповідно до наказу №33-к від 17.06.2021 Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , у частині строку його дії, визнано дійсним з 01.07.2021 по 27.08.2023. Визнано недійсним та скасовано наказ директора Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №59-к від 31.08.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо звільнення з посади вчителя хімії та біології Тишівської гімназії днем 31.08.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Поновлено ОСОБА_1 , на посаді вчителя хімії та біології Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області днем 31.08.2022.
ОСОБА_1 , продовжила роботу на посаді вчителя хімії та біології, відповідно умов строкового трудового договору до 27.08.2023.
29.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до роботодавця з заявою, в якій клопотала про зміну умов трудового договору, перевівши з строкового на безстроковий, у місячний строк, відповіді на заяву ОСОБА_1 не отримано. 30.08.2023 роботодавець ознайомив ОСОБА_1 з наказом №76-к/тр від 25.08.2023, яким ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя хімії та біології 27.08.2023, у зв`язку з закінченням строку трудового договору. Позивач вважає, що припинення з нею безстрокового трудового договору, переведення на строкову форму трудового договору та звільнення з роботи у зв`язку із закінченням дії строкового трудового договору, здійснювалося на підставі законодавства, яке Конституційним Судом України було визнане протиправним і таким, що не відповідає Конституційним нормам, в зв`язку з чим порушені права позивача підлягають поновленню.
З врахування наведеного, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати дії роботодавця при розгляді заяви ОСОБА_1 від 29.05.2023 про зміну умов праці з строкових на безстрокові незаконними;
- визнати трудовий договір, укладений відповідно наказу №24-к від 12.06.2020 Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради, з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , у частині строку його дії - безстроково;
- визнати недійсним та скасувати наказ Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради №76-к/тр від 25.08.2023 про звільнення вчителя хімії та біології ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді вчителя хімії та біології Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області та стягнути на користь ОСОБА_1 з відповідача заробітну плату на користь ОСОБА_1 в розмірі середнього заробітку, за період незаконного звільнення з розрахунку 257,98 грн за один робочий день.
Рішення Воловецькогорайонного судуЗакарпатської областівід 14листопада 2023року позов задоволено частково.
Визнано трудовий договір, укладений відповідно наказу №24-к від 12.06.2020 Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради, з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , у частині строку його дії - безстроково.
Скасовано наказ Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради №76-к/тр від 25.08.2023 про звільнення вчителя хімії та біології ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді вчителя хімії та біології Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області.
Стягнуто з відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 25.08.2023 по 17.10.2023 в сумі 9803,24 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.
Стягнуто з відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000 гривень.
Стягнуто з відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь держави судовий збір в розмірі 4294,40 гривень.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.
У апеляційнійскарзі Тишівськагімназії Нижньоворітськоїсільської радиМукачівського районута Відділосвіти,молоді,спорту,культури,туризму таохорони здоров`яНижньоворітської сільськоїради Мукачівськогорайону просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вказують, що до 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.
Укладаючи строковий трудовий договір відповідач діяв у відповідності до вимог Закону «Про повну загальну середню освіту», прикінцеві та перехідні положення якого передбачають можливість укладення з працівниками пенсійного віку трудових договорів строком на один рік, а далі, відповідно до абз. З ч. 2 ст. 22 цього Закону, на строк від одного до трьох років.
Отже, змінюючи умови трудового договору та укладаючи строкові трудові договори строком на один рік відповідач діяв у відповідності до норм трудового законодавства, а також відповідно до норм спеціального закону «Про повну загальну середню освіту».
Рішення Конституційного Суду у справі № 1-р/2023, на яке посилається позивач, щодо неконституційності абз. З ч. 2 ст. 22 Закону «Про повну загальну середню освіту», було ухвалено 07 лютого 2023 року, а отже саме з цього часу є неконституційним та втратило чинність.
На момент виникнення спірних правовідносин, їх дії, а також вирішення даної справи по суті, положення абз. З ч. 2 ст. 22 Закону «Про повну загальну середню освіту», були чинними, а тому правомірно застосовані роботодавцем.
Отже, з вказаного слідує, що порушень норм трудового законодавства з боку роботодавця, не встановлено. Позивачку звільнено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку трудового договору.
ОСОБА_1 було звільнено днем 28 серпня 2023 року у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору і за виконанням рішення Воловецького районного суду від 19.12.2022 року, що ОСОБА_1 поновлена на роботі по 27 серпня 2023 року.
Вказують що визнання судом першої інстанції трудового договору, укладеного відповідно до наказу №24-к від 12.06.2020, у частині його дії - безстроково, порушує ст. 58 Конституції України, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено,що позивач ОСОБА_1 працювала в Тишівському закладі середньої освіти (до реорганізації Нижньоворітська середня школа) з 1983 на підставі наказу про прийняття на роботу. З 1984 переведена на посаду вчителя хімії та біології. У 2020 досягла пенсійного віку.
18.03.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 за №463-ІХ «Про повну загальну середню освіту», відповідно до ч.2 ст. 22 та підп. 2 п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» якого педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років. (ч.2 ст. 22 Закону).
Набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону (п.п. 2 п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Згідно наказу 24-к від 12.06.2020, роботодавцем - Тишівський заклад середньої освіти (в подальшому реорганізовано в Тишівську гімназію Нижньоворітської с/р), з працівником ОСОБА_1 змінено умови трудового договору. Вчителя хімії та біології ОСОБА_1 переведено з безстрокового трудового договору на строковий терміном на один рік з 30.06.2020 по 30.06.2021. Підстава заява ОСОБА_1 від 29.04.2020.
14.05.2021 ОСОБА_1 подано на ім?я директора Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Ковача Є.В заяву про зміну умов трудового договору, з клопотанням продовжити його дію до 27.08.2023. В межах діапазону строків встановлених перехідними положеннями та ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Наказом №33-к від 17.06.2021 директора Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, строковий трудовий договір з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , на виконання клопотання викладеного в її заяві від 14.05.2021 продовжено, але тільки до 31.08.2022, лише на один рік.
В подальшому наказом директора Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області Ковача Є.В. за №59-к від 31.08.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя хімії та біології, у зв`язку з закінченням строку трудового договору.
Рішенням Воловецького районного суду від 19.12.2022 в справі 936/970/22 трудовий договір, укладений відповідно до наказу №33-к від 17.06.2021 Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, з вчителем хімії та біології ОСОБА_1 , у частині строку його дії, з 01.07.2021 по 27.08.2023. Визнано недійсним та скасовано наказ директора Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області №59-к від 31.08.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 » щодо звільнення з посади вчителя хімії та біології Тишівської гімназії днем 31.08.2022 у зв`язку із закінченням строку трудового договору. ОСОБА_1 поновлено на посаді вчителя хімії та біології Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області днем 31.08.2022. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на посаді вчителя хімії та біології Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області днем 31.08.2022 допущено до негайного виконання. З 31.08.2022 ОСОБА_1 продовжила роботу на посаді вчителя хімії та біології, відповідно умов строкового трудового договору до 27.08.2023.
29.05.2023 позивач звернулася із письмовою заявою до роботодавця, в якій клопотала про зміну умов трудового договору, перевівши з строкового на безстроковий.
11.07.2023 ОСОБА_1 , з аналогічною заявою звернулась до роботодавця поштою, однак на вказану заяву офіційної відповіді ОСОБА_1 не отримала.
30.08.2023 роботодавець ознайомив ОСОБА_1 з наказом №76-к/тр від 25.08.2023, яким ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя хімії та біології 27.08.2023, у зв`язку з закінченням строку трудового договору.
З наказом про звільнення, вручено заяву ОСОБА_1 від 29.05.2023, якою вона клопотала про зміну умов трудового договору з строкового на безстроковий, з резолюцією директора гімназії від 07.07.2023 «Відмовлено».
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що переведення на строковий договір та подальше звільнення ОСОБА_1 суперечить нормам ст. 24 Конституції України в частині обмеження педагогічних працівників, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію за віком. Доказів того, що позивачка не відповідає посаді вчителя хімії та біології чи внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я не може продовжувати роботу, відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зважує на таке.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, частина четверта статті 263 ЦПК України.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 158/2439/22 (провадження № 61-7411св23), виснував про наступне.
Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України).
Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (частина перша та друга статті 23 КЗпП).
Підставами припинення трудового договору є, зокрема, закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП).
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року).
Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, від 22 листопада 1995 року).
У справі, що переглядається, на час ухвалення рішення суду першої інстанції Рішенням Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023 в справі № 1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років», унаслідок чого унеможливлено укладення безстрокових трудових договорів із цією категорією педагогічних працівників. Конституційний Суду України також вказав, що оспорювані приписи Закону ставлять педагогічних працівників у нерівне, невигідне і вразливе становище залежно від наявності у них певного виду власності (пенсійних виплат) та форми власності відповідного закладу загальної середньої освіти: ці приписи Закону поширюються на педагогічних працівників державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, однак не поширюються на педагогічних працівників тих закладів загальної середньої освіти, що не належать до державної або комунальної власності. Тому приписи абзацу третього частини другої статті 22 Закону не відповідають частинам першій, другій статті 24 Конституції України.
Слід підкреслити, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду застосовувала рішення Конституційного Суду України ухвалені після прийняття судових рішень суду, що переглядалися касаційним судом (див.: постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі № 688/1619/17-ц (провадження № 61-24783св18), та постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/9278/16-ц (провадження № 61-33331сво18).
Такий підхід вочевидь відображає розумну передбачуваність судового рішення, оскільки дозволяє уникнути ситуації, за якої при вирішенні справи застосовано неконституційну норму і особа позбавлена переглянути таке рішення суду за виключними обставинами. Тому необґрунтовані посилання апеляційного суду на те, що у рішенні Конституційного Суду від 07 лютого 2023 року у справі № 1-5/2020(118/20) встановлено, що абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463IX не відповідає Конституції України та втрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення, а отже, на час укладання строкового трудового договору та на час звільнення позивача 22 серпня 2022 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору абзац третій частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» був чинним, і відсутні правові підстави для висновку про незаконність звільнення позивача.
Наведене на думку колегії суддів стверджує про те, що не дивлячись на ту обставину, що ОСОБА_1 продовжувала працювати на посаді вчителя хімії та біології на підставі договору від 12.06.2020 року за № 24-к, що був виданий директором Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради, та у відповідності до якого було змінено умови трудового договору з безстрокового на строковий на підставі абзацу третього частини другої статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463IX, який рішенням Конституційного Суду України від 07.02.2023 за №1-р/2023 у справі №1-5/2020(118/20) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) є свідченням того, що до ОСОБА_1 застосовано неконституційну норму, яка призвела до порушення її трудових прав як педагогічного працівника, що досяг пенсійного віку та якому виплачується пенсія за віком.
У абзаці 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту» зазначено, що засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками віку або іншими ознаками.
Таким чином припис підпункт 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» не може бути застосований для врегулювання спору між сторонами в силу ст. 43 Конституції України, ч. 3 ст. 22, ст. 2-1 КЗпП України, ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», правової позиції Конституційного Суду України, що викладена в абз. 7 п. 4.1 мотивувальної частини його Рішення від 07.07.2004 №14-рп/2004 у справі № 1-14/2004, практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява № 36042/97, «Ван Раальте проти Нідерландів», «Пічкур проти України», заява № 10441/06), абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про освіту».
З врахуванням вказаних норм закону, припинення Тишівською гімназією Нижньоворітської сільської ради безстрокового трудового договору з ОСОБА_1 є незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в зазначених межах заявлених вимог.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок). З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3, 4 пункту 2 Порядку, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Згідно з п. 8 розділу ІV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Отже середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати, отриманої за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, на число цих відпрацьованих робочих днів.
Згідно з довідкою виданою бухгалтерією відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, вих. №43 від 12.10.2023 ОСОБА_1 за липень та серпень 2023 нараховано заробітну плату в сумі 11093,30 грн (за липень 2023 та серпень 2023 43 робочі дні). Середня заробітна плата складає (11093,30 /43 робочі дні) 257,98 гривень за один робочий день.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області на користь позивачки за 57 робочих днів за період з 25.08.2023 по 14.11.2023 у сумі 14 704 грн 86 коп.
Колегія суддів погоджуючись із висновком суду першої інстанції в цій частині.
Стосовно інших тверджень, то доводи апеляційної скарги за своїм змістом та суттю загалом є запереченнями проти вказаних позовних вимог, і зводяться до суб`єктивного тлумачення скаржником норм права, та незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, також фактично зводяться до переоцінки доказів наданої судом першої інстанції без посилення на обставини, які не були враховані під час вирішення цієї справи.
Отже доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення судом справи.
Доказів які б спростували правильні висновки суду скаржником не надано.
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду, з мотивів наведених у скарзі.
У відповідності ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Зважуючи на викладене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу Тишівської гімназії Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району та Відділу освіти, молоді, спорту, культури, туризму та охорони здоров`я Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району, залишити без задоволення.
Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 листопада 2023 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 25 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122614553 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Мацунич М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні