Ухвала

від 22.10.2024 по справі 317/2982/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.10.2024 Справа № 317/2982/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11-кп/807/1023/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №317/2982/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2 Категорія: ч.1 ст.249 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та прокурора у кримінальному провадженні на вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 11 липня 2024 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Кушугум Запорізького району Запорізької області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ,

визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України,

ВСТАНОВИЛА

Вказаним вироком районного суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

24 квітня 2024 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, діючи умисно, прибувши до р.Кушугум на Каховському водосховищі поблизу смт.Кушугум Запорізького району Запорізької області, з берега, за допомогою забороненого знаряддя рибного лову - сітки ліскової, здійснював незаконний рибний добувний промисел, внаслідок чого незаконно виловив водні біоресурси загальною кількістю 33 особини наступних видів: 3 особини риби «сазан», 3 особини риби «судак», 6 особин риби «окунь», 12 особин риби «карась сріблястий», 1 особина риби «плітка», 1 особина риби «краснопірка», 7 особин риби «плоскирка».

Всього ОСОБА_7 виловив риби на загальну суму 73 899 гривень, чим завдав істотної шкоди рибному господарству України на зазначену суму.

Дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст.249 КК, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду. Йому призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з конфіскацією знарядь лову та усього добутого.

На підставі ст.75 КК звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК.

Вирішено питання про цивільний позов, скасування арешту майна та речові докази.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Запорізької обласної прокуратури просив вирок змінити, вважати ОСОБА_7 засудженим за ч.1 ст.249 КК до покарання у виді 1 року обмеження волі. Відповідно до ст.ст.75, 76 КК звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст.96-1 КК застосувати спеціальну конфіскацію до предмету злочину - 33 особин водних біоресурсів та сітки ліскової довжиною 26 м, висотою 1 м, розмір вічка 40х40 мм.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що суд при ухваленні вироку безпідставно призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації знарядь лову та усього добутого, яке не передбачене санкцією ч.1 ст.249 КК. Також суд не врахував, що п.1 ч.1 Закону України №1019-VIII від 18.02.2016 року внесено зміни до ст.96-1 КК та передбачено застосування спеціальної конфіскації, тобто примусового безоплатного вилучення за рішенням (вироком) суду у власність держави, грошей, цінностей та іншого майна, за умови вчинення умисного злочину, у тому числі, передбаченого ч.1 ст.249 КК. Суд у мотивувальній частині вироку формально послався на необхідність конфіскації речових доказів у відповідності до положень ст.ст.96-1, 96-2 КК та ст.100 КПК, проте ні у мотивувальній, ні у резолютивній частині вироку не навів обґрунтування, до яких з доказів застосовується та чи інша стаття, чим допустив неоднозначне тлумачення судового рішення. Таким чином, суд не застосував спеціальну конфіскацію до сітки ліскової та 33 особин водних біоресурсів.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просила вирок змінити. Застосувати спеціальну конфіскацію до сітки ліскової довжиною 26 м, висотою 1 м, розміром вічка 40х40 мм, та незаконно виловлених водних біоресурсів загальною кількістю 33 особини, безоплатно вилучивши вказане майно в дохід держави. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 9087 грн. 36 коп. В іншій частині вирок залишити без змін.

Свої вимоги прокурор мотивувала тим, що у мотивувальній частині вироку суд констатував, що відповідно до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК та ст.100 КПК речові докази підлягають спеціальній конфіскації у власність держави. Одночасно з цим, у резолютивній частині вироку суд зазначив про конфіскацію знарядь лову та усього добутого, окремо зазначивши, що речові докази (сітку ліскову) примусово конфіскувати у власність держави. Враховуючи, що сітка ліскова є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.249 КК, а незаконно виловлені водні біоресурси загальною кількістю 33 особини - предметом такого кримінального правопорушення, то останні на підставі положень вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК мають бути безоплатно вилучені в дохід держави. Крім того, в порушення вимог ч.2 ст.124 КПК суд не вирішив питання про стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта.

У судове засідання апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з`явився. В апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення його становища. Враховуючи дані обставини та відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд провів апеляційний розгляд без участі обвинуваченого.

Представник Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Запорізькій області (Запорізький рибоохоронний патруль), яке є потерпілим у даному кримінальному провадженні, в судове засідання апеляційної інстанції також не з`явився, при цьому, від начальника Управління надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі Управління. Отже відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК апеляційний суд вважав за можливе провести апеляційний розгляд без участі потерпілої сторони.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію прокурора, яка повністю підтримала доводи та вимоги апеляційних скарг та наполягала на їх задоволенні; перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Подія кримінального правопорушення, доведеність винуватості ОСОБА_7 у його вчиненні, кримінально-правова оцінка його діянь, вид та розмір призначеного йому покарання в апеляційному порядку не оскаржені. У зв`язку з чим, з огляду на положення ч.1 ст.404 КПК вирок суду в цій частині не переглядався.

З цих же підстав судова колегія вважає встановленим скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим за обставин, зазначених в оскарженому вироку суду.

В апеляційних скаргах апелянти, вимагаючи змінити вирок, виходили з того, що суд першої інстанції безпідставно не застосував спеціальну конфіскацію до предмету кримінального правопорушення 33 особин незаконно виловлених водних біоресурсів та до знаряддя кримінального правопорушення сітки ліскової.

Колегія суддів частково погоджується із такими доводами і вимогами сторони обвинувачення. При цьому колегія суддів виходить з того, що сітка ліскова є забороненим знаряддям лову і вилучена з цивільного обігу.

Відповідно до п.3 ч.9 ст.100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому майно, що вилучене з обігу, знищується.

Відтак, з огляду на зазначені приписи кримінального та процесуального законів, ліскова сітка довжиною 26 м, висотою 1 м, розмір вічка 40х40 мм, яка була вилучена у даному кримінальному провадженні та передана до камери схову ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, підлягає знищенню, оскільки вона є браконьєрським забороненим знаряддям лову, а тому є вилученою з обігу, що, в свою чергу, обумовлює відхилення доводів апеляційної скарги першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та прокурора у кримінальному провадженні про необхідність застосування спеціальної конфіскації до ліскової сітки.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.374 КПК у резолютивній частині вироку зазначається зокрема рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації.

Згідно ч.1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само, зокрема, передбаченого статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації знарядь лову та усього добутого, що не передбачено санкцією ч.1 ст.249 КК.

В той же час, суд першої інстанції при ухваленні вироку не врахував положення ч.9 ст.100 КПК, ст.ст.96-1, 96-2 КК щодо застосування спеціальної конфіскації у власність держави предмету вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК, - незаконно виловлених водних біоресурсів загальною кількістю 33 особини, у зв`язку з чим припустився неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню, що тягне за собою зміну рішення суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене вище і зважаючи на те, що спеціальна конфіскація в розумінні закону про кримінальну відповідальність є іншим заходом кримінально-правового характеру, що застосовується до винної особи в порядку ч.9 ст.100 КПК, та не входить до переліку покарань, визначених ст.51 КК, колегія суддів дійшла висновку, що вирішення питання про застосування спеціальної конфіскації в кримінальному провадженні не може розглядатись як погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_7 у зв`язку із застосуванням до нього заходу примусу від імені держави, що було б підставою для скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового вироку.

Крім того, згідно ч.2 ст.124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження проведено судову інженерно-екологічну експертизу, за результатами якої експертом складено висновок від 17.05.2024 року №СЕ-18/108-24/9120-ФХЕД, витрати на залучення експерта склали 9087,36 грн., що підтверджено документально, проте суд в порушення вказаної вище вимоги закону не вирішив питання про стягнення з ОСОБА_7 витрат на залучення експерта.

За правилами п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Враховуючи те, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, через незастосування положень ст.96-1 КК, ч.2 ст.124 КПК колегія суддів вважає, що апеляційні скарги першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та прокурора у кримінальному провадженні підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід змінити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційні скарги першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Вирок Запорізького районного суду Запорізької області від 11 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 в цій справі змінити.

На підставі ст.96-1 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до предмету злочину - незаконно виловлених водних біоресурсів загальною кількістю 33 особини наступних видів: 3 особини риби «сазан», 3 особини риби «судак», 6 особин риби «окунь», 12 особин риби «карась сріблястий», 1 особина риби «плітка», 1 особина риби «краснопірка», 7 особин риби «плоскирка», переданих на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати, понесені у даному кримінальному провадженні, на залучення експерта у розмірі 9087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) гривень 36 копійок.

Речові докази по справі: ліскову сітку довжиною 26 м, висотою 1 м, розмір вічка 40х40 мм, яка передана до камери схову ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4