Ухвала

від 28.10.2024 по справі 131/250/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/250/24

Провадження № 22-ц/801/2366/2024

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олексієнко О. Ю.

Доповідач :Береговий О. Ю.

УХВАЛА

28 жовтня 2024 рокуСправа № 131/250/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Жорнище" про розірвання договорів оренди землі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Якименка Олексія Олексійовича на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року,

встановив:

Не погодившись із рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Якименко Олексій Олексійович подав апеляційну скаргу в якій міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору мотивоване тим, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, третю групу інвалідності, відноситься до членів малозабезпечених сімей, є пенсіонеркою з середньомісячним доходом 2725,00 грн.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.

Згідно п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 25 вересня 2015 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», належить до повноважень суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд, зокрема відстрочити сплату судового збору.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Обставини зазначені заявником, а саме те, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, третю групу інвалідності, є пенсіонеркою з середньомісячним доходом 2725,00 грн не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки нею не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану, зокрема: довідки про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.

Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 вересня 2024 року в справі № 276/622/16 (провадження 61-15769св23).

Покликання в заяві на те, що позивач відноситься до членів малозабезпечених сімей не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються будь якими належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, довідками про перебування на обліку тощо.

Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору слід було надати докази, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2023 рік, проте заявником вказаних доказів додано не було.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у боржника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами боржника стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Порядок сплати судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» (далі Закон).

Відповідно до вимог п.п. 6, п. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи обсяг позовних вимог та вимоги апеляційної скарги скаржнику при зверненні з даною апеляційною скаргою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5450,40 грн. (3633,60*150%) та, для приєднання до матеріалів справи, надати Вінницькому апеляційному суду оригінал платіжного документа про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA478999980313101206080002856

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві стаття 185 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статті 356, статті 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись нормами статей 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Якименка Олексія Олексійовича про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Якименка Олексія Олексійовича на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.

Витребувати в Іллінецького районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 131/250/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Жорнище" про розірвання договорів оренди землі.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду О.Ю. Береговий