Ухвала

від 29.10.2024 по справі 125/1957/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 125/1957/19

Провадження № 22-ц/801/2363/2024

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М.

Доповідач:Оніщук В. В.

УХВАЛА

29 жовтня 2024 рокуСправа № 125/1957/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідачаОніщука В. В.,

суддів: Медвецького С. К, Голоти Л. О.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Супівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,

за апеляційною скаргою керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області на рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року,

встановив:

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до Супівської сільської ради було задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме право на земельну частку (пай) площею 3,70 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що розташована на території Супівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «За мир» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 002782).

Не погодившись із таким рішенням суду, 22 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку керівник Жмеринської окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Водночас скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги, мотивуючи поважність причин його пропуску тим, що до участі у справі прокуратура залучена не була. Про можливе порушення інтересів держави прокурору стало відомо під час допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у травні-червні 2024 року. Докази, що спростовують прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, отримані прокуратурою тільки 03 вересня 2024 року, зокрема, під час огляду поземельної книги Супівської сільської ради.

Прокуратурою було встановлено, що органом, права якого порушені оскаржуваним рішенням, на сьогодні є Копайгородська селищна рада, після чого прокуратурою 04 вересня 2024 року, 13 вересня 2024 року та 09 жовтня 2024 року на адресу Копайгородської селищної ради була надіслані запити із вимогою повідомити про вжиті уповноваженим органом заходи для оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року.

11 жовтня 2024 року Копайгородська селищна рада надала відповідь, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням селищна рада не вживала та не планує вживати заходи для оскарження вказаного судового рішення.

Отже, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року керівником Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави.

Розглянувши клопотання про поновлення строку, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Крім того, частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За змістом ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» (далі - Закон).

Частина перша цієї статті Закону визначає, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 56 ЦПК України і частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року керівник окружної прокуратури зазначає, що вказаним рішенням порушуються права територіальної громади, оскільки прокуратурою було отримано докази на спростування прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, що слугувало підставою для задоволення позовних вимог у цій справі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Вінницької області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Вінницької області. Згідно з додатком до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України до переліку територіальних громад Вінницької області входить Копайгородська територіальна громада з адміністративним центром територіальної громади в смт Копайгород, до складу якої віднесена, зокрема, Супівська сільська рада Барського району Вінницької області.

Як видно із долученої до апеляційної скарги повідомлення від 13 вересня 2024 року №02-11/459 Копайгородська селищна рада не вживала заходів щодо перегляду рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року та повернення земельної ділянки у комунальну власність у зв`язку із тим, що інформацією про існування рішення не володіла.

Із відповіді Копайгородської селищної ради від 11 жовтня 2024 року № 02-11/514 на запит керівника Жмеринської окружної прокуратури вбачається, що про існування оскаржуваного судового рішення Копайгородській селищній раді стало відомо 13 вересня 2024 року після опрацювання запиту прокурора. У зв`язку із обмеженим фінансуванням Копайгородська селищна рада позбавлена можливості самостійно вжити заходів для відновлення порушених прав органу місцевого самоврядування та не заперечує проти представництва інтересів територіальної громади в суді Жмеринською окружною прокуратурою.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що строк на подання апеляційної скарги на Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року Жмеринській окружній прокуратурі, яка діє в інтересах територіальної громади, слід поновити.

В решті подана апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 356, 359, 360, 361 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

ухвалив:

Поновити керівнику Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області строк на апеляційне оскарження рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року.

Відкрити апеляційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Супівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області на рішення Барського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2019 року.

Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи право відповідно до ст. 360 ЦПК України на подання до Вінницького апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі разом із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом п`яти днів із дня отримання копії цієї ухвали.

Витребувати з Барського районного суду Вінницької області цивільну справу № 125/1957/19 за позовом ОСОБА_1 до Супівської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді Л. О. Голота

С. К. Медвецький