Справа №521/21601/23
Провадження №2/521/952/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» звернулось до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», в якому, після зміни предмета позову просило стягнути з ПрАТ СК «Євроінс Україна» кошти у розмірі ринкової вартості транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 , яка відповідає вартості даного автомобіля до дорожньо -транспортної пригоди, шляхом стягнення решти суми недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 985,20 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 як з власника транспортного засобу марки FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у страховій компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна», франшизу, що становить 2500,00 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПрАТ СК «Євроінс Україна» в солідарному порядку упущену вигоду за час простою транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 і недоотримання прибутку від реалізації товарів у розмірі 59 000,00 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПрАТ СК «Євроінс Україна» в солідарному порядку 3% річних у розмірі 504,00 грн., пеню у розмірі 9067,54 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 358,43 грн.; Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн. Вирішити питання щодо судових витрат.
Позов обґрунтований наступними обставинами. 10.05.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 під управлінням співробітника ТОВ «ТРАФФІК» ОСОБА_4 та транспортним засобом FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 з причепом бетононасос державний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 , в результаті чого перший транспортний засіб отримав механічні пошкодження та власнику ТОВ «ТРАФФІК» спричинено майнових збитків.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.06.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 089488 від 10.05.2023 року з додатками, причіп бетононасос державний номер НОМЕР_4 , який на момент дорожньо-транспортної пригоди не був належним чином зафіксований, належить ОСОБА_3 , що в подальшому й стало причиною здійснення механічних пошкоджень транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 , належний позивачу.
На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб FORD TRANSIT спеціалізований вантажний фургон державний номер НОМЕР_2 належав ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 застрахована у страховій компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за № 212423446 від 09.12.2022 року. Позивач своєчасно подав заяву-повідомлення про страховий випадок.
З боку ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було прийнято рішення виплати страхового відшкодування у розмірі 43 670,79 грн. та переказано кошти позивачу без узгодження з ним без урахування франшизи, що становить 2500,00 грн. Відповідно висновку спеціаліста вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 121 784,44 грн. В тому числі, ринкова вартість на момент пошкодження транспортного засобу ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 становить 95 155,99 грн. Таким чином, залишилася невідшкодованою завдана позивачу шкода в розмірі 51 485,20 грн. з урахуванням франшизи на суму 2 500 грн.
Ліміт відповідальності відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду заподіяну майну становить 160 000 грн., а відтак ліміт відповідальності страховика не перевищує розмір заподіяної майнової шкоди. Факт фізичного знищення транспортного засобу підтверджено листом регіонального сервісного центру МВС та висновком страхової компанії, що зазначені в звіті про оцінку вартості (розміру) збитків № 23938 від 25.06.2023 року та висновком вартості придатних залишків № 23937/1 від 25.06.2023 року. Враховуючи, що вартість відновлюваного ремонту перевищує ринкову вартість пошкодженого транспортного засобу, позивач вважає, що такий ремонт є технічно недоцільним та економічно необґрунтованим, а факт фізичного знищення транспортного засобу - доведеним.
Позивач зазначає, що веде господарську діяльність з надання логістичних послуг і свій транспортний засіб використовував для здійснення перевезення вантажів та харчових продуктів. Після його фізичного знищення, а саме від 10.05.2023 року по теперішній час, позивач був змушений відмовитись від затвердженого графіку поставок товарів та виїздів до пунктів розвантаження/завантаження за своїми договірними зобов`язаннями з клієнтами та дистриб`юторами, з якими налагоджено співпрацює багато років. Після настання дорожньо-транспортної пригоди позивач не зміг вчасно та в повному обсязі виконати умови договору поставки, через що втратив реальний дохід. Позивач був вимушений вжити заходів щодо перерозподілу кількості вантажних перевезень та збільшити тривалість надання послуг, що були зосереджені за транспортним засобом марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 між іншим автотранспортом.
Згідно подорожніх листів вантажного автомобіля марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 за період з березня по квітень включно транспортний засіб здійснив 17 та 15 виїздів до пунктів розвантаження/завантаження відповідно по чотири години кожний. В актах здачі-приймання робіт (надання послуг) зафіксовані загальні суми доходу, одержані за надання транспортних послуг. У розпорядженні позивача перебуває сімдесят транспортних засобів для забезпечення вантажоперевезень різної групи товарів, що задіяні за наведеними договорами. Враховуючи кількість виїздів, витрати на паливо, забезпеченість у часі та розподілу навантажень, транспортний засіб в місяць приносив дохід на суму 14 750 грн. Тобто, 59 000,00 грн. це сума збитків у вигляді упущеної вигоди, яка могла бути реально отримана за чотири місяці простою фізично знищеного транспортного засобу згідно з вищенаведеними договорами про надання транспортних послуг, подорожніх листів та актів здачі-приймання робіт (надання послуг).
Позивач також просить стягнути відшкодування майнової шкоди з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України, пеню в розмірі 9067,54 грн., та моральну шкоду з усіх відповідачів солідарно в розмірі 20 000,00 грн. у зв`язку з порушенням організаційної діяльності та плануванням внаслідок протиправних дій, тому що пошкоджений транспортний засіб марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 знаходиться в автопарку позивача у непридатному стані, будь-які ремонтні роботи та продаж зазначеного транспортного засобу не проводилися та не плануються, а з боку відповідачів, окрім сплати страхового відшкодування у розмірі 43 670,79 грн. будь-яких розрахунків та пропозицій на користь позивача не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутність.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у відкрите судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили, заяву про розгляд справи у їх відсутність до суду не подали.
Представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у відкрите судове засідання не з`явився, разом із цим подав до суду відзив на позов із запереченнями проти його задоволення, які обґрунтовані тим, що ремонт транспортного засобу, який належить на праві власності позивачу після ДТП значно перевищує ринкову вартість транспортного засобу, а тому є економічно недоцільним, а сам засіб є знищеним, тому, відповідно страхове відшкодування було проведено відповідачем на підставі статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто було відшкодовано різницю між вартістю до та після ДТП. Щодо упущеної вигоди, представник відповідача зазначив, що вона не відшкодовується в порядку Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а її розмір та наявність не доведена позивачем належними та допустимими доказами. Вимоги щодо стягнення з відповідачів пені та витрат в порядку статті 625 ЦК України є похідними від основної вимоги щодо стягнення страхового відшкодування, а тому задоволенню не підлягають в зв`язку із необґрунтованістю основних позовних вимог.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.
10.05.2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 під керуванням співробітника ТОВ «ТРАФФІК» ОСОБА_4 та транспортним засобом FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 з причепом бетононасос державний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 .
Відповідно допостанови Малиновськогорайонного судуміста Одесивід 22червня 2023року ОСОБА_2 був визнанийвинним увчиненні адміністративного правопорушення,передбаченого статтею124КУпАП.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Власником транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 є ТОВ «ТРАФФІК», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а. с. 15-16).
Із матеріалів справи вбачається, та не оспорюється сторонами, що власником транспортного засобу FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 . Власником причепа бетононасос державний номер НОМЕР_3 є ОСОБА_3 (а. с. 17-18).
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу марки FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 була застрахована у страховій компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна», що не оспорюється сторонами та підтверджується страховим актом № 97752/1/2023 (а. с. 10).
10.05.2023 року було проведено оцінку транспортного засобу марки ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 . 25 червня 2023 року складено звіт № 23937 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу та вартість матеріального збитку складає 95155,99 грн., вартість відновлювального ремонту складає 187668,75 грн. (а. с. 11).
26.06.2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складено розрахунок суми страхового відшкодування, яке складає 43670,79 грн. При цьому ринкова вартість транспортного засобу 95155,99 грн., сума франшизи 2500 грн., вартість залишків ТЗ 48985,20 грн, ліміт відповідальності страховика 160000,00 грн. (а. с. 10-об).
28.06.2023 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило ТОВ «ТРАФФІК» страхове відшкодування в розмірі 43670,79 грн., що підтверджується випискою по рахунку, сформованої 29.06.2023 року (а. с. 23).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованихКонституцією Українита законами, прав і законних інтересів фізичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до суду наділені фізичні та юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права фактичним обставинам та вимогам закону.
Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,позовні вимогиТОВ «ТРАФФІК»направлені навідшкодування шкоди,заподіяної дорожньо-транспортноюпригодою,та регулюютьсязагальними засадамиЦивільного Кодексупро відшкодуванняшкоди таспеціальним законодавствомв сферістрахування. При цьому, в межах даної справи позивач має довести, щострахова виплата страховика винної особи не покриває фактичний розмір заподіяної йому шкоди.
Відповідно до частини першоїстатті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).
У частинах першій, другійстатті 1166 ЦК Українивказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).
Відповідно до частини 1статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Устатті 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом № 1961-IVу страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).
Як убачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 , яким на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_2 , якого визнано судом винним у вчиненні ДТП, була застрахована.
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зістаттею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
З наданого позивачем звіту № 23937 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу та вартість матеріального збитку складає 95155,99 грн., вартість відновлювального ремонту складає 187 668,75 грн. (а. с. 11).
Тобто, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля перевищує його ринкову вартість до моменту ДТП.
Згідно з пунктом 30.1.статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Відповідно до пункту 30.2статті 30 Закону №1961-IVякщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Статтями28,29 Закону № 1961-ІVпередбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
Таким чином, ремонт автомобіля марки ГАЗ 3302ФІА ЗНГдержавний номер НОМЕР_1 згідно зі звітом № 23937 від 25.06.2023 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який суд визнає належним і допустимим доказом, вважається економічно необґрунтованим, а отже, автомобіль вважається фізично знищеним. Факт фізичного знищення автомобіля також визнається і позивачем. Заперечень щодо вартості збитків, встановлених звітом № 23937, від сторони позивача до суду не надходило.
Порядок відшкодування завданої позивачу шкоди мав відбуватися в порядку, визначеному статтею 30 Закону № 1961-IV, і позивач мав передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №125/1215/20.
Однак позивач залишки транспортного засобу не передав, відтак не набув права на відшкодування шкоди в розмірі, яка відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, однак, оскільки автомобіль позивача був пошкоджений під час ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , то позивач згідно з приписами пункту 30.2статті 30 Закону №1961-IVмає право на відшкодування майнової шкоди в розмірі, який дорівнює різниці між вартістю автомобіля до ДТП в непошкодженому стані і ринковою вартістю автомобіля, яка визначена звітом № 23937.
Таким чином, дії ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у відшкодуванні шкоди в розмірі 43670,79 в порядку статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є законними та правильними, що дає суду підстави дійти висновку про відмову в позові в цій частині.
В частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення франшизи, в розмірі 2500 грн. слід зазначити наступне.
Статтею 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вже зазначалось вище, судом встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортному засобу, який належить позивачу було завдано механічних пошкоджень, а відтак завдано майнової шкоди.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог в цій частині, суд приймає до уваги те, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 9 Закону України «Про страхування»визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до п. 36.6 ст. 36 цього Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Суд приймає до уваги, що розмір франшизи в сумі 2500,00 грн. правомірно не було відшкодовано страховою компанією, разом із цим, і пред`явлення відповідної вимоги до ОСОБА_1 , особа якої відмінна від винної особи, якою є ОСОБА_2 є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.
Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натоміть, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі№904/1039/20.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів упущеної вигоди в солідарному порядку також задоволенню не підлягають.
Так, в розумінні ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно достатті 28Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» шкода,заподіяна врезультаті дорожньо-транспортноїпригоди майнупотерпілого,-це шкода,пов`язана: зпошкодженням чифізичним знищеннямтранспортного засобу; зпошкодженням чифізичним знищеннямдоріг,дорожніх споруд,технічних засобіврегулювання руху; зпошкодженням чифізичним знищенняммайна потерпілого; зпроведенням робіт,які необхіднідля врятуванняпотерпілих урезультаті дорожньо-транспортноїпригоди; зпошкодженням транспортногозасобу,використаного длядоставки потерпілогодо відповідногозакладу охорониздоров`я,чи забрудненнямсалону цьоготранспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Правовий аналіз вказаної правової норми у сукупністю із статтею 29 Закону, та статтею 1188 ЦК України дають суду підстави дійти висновку про те, що ні ПрАТ «СК «Євроінс Україна», діяльність якої у спірних відносинах, як страховика, регулюється саме Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , вина яких у вчиненні ДТП судом не встановлена, не є належними відповідачами, що є підставою у відмові в позові в цій частині до цих відповідачів.
Згідно з частиною першоюстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторона,яка посилаєтьсяна тічи іншіобставини,знає іможе навестидокази,на основіяких судможе отриматидостовірні відомостіпро них.В іншомувипадку,за умовинедоведеності тихчи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі,а не суду.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно достаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
В обґрунтування позову в цій частині позивач зазначає, що здійснює підприємницьку діяльність по наданню транспортних послуг, на підтвердження чого надає до суду договори про надання транспортних послуг від 25.04.2016 року, додаткову угоду до договору від 28.12.2018 року, додаткову угоду до договору від 31.12.2021 року, договір про надання транспортних послуг від 01.02.2021 року (а. с. 27-32), акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а. с. 33-36), подорожні листи автомобіля ГАЗ 3302 ФІА ЗНГ державний номер НОМЕР_1 (а. с. 37-68).
Надаючи оцінку наданим стороною позивача доказам на підтвердження наявності упущеної вигоди суд вважає, що вказані документи не містять інформації щодо предмета доказування, до якого відноситься обґрунтування розміру доходів, які б позивач міг реально одержати за звичайних обставин та не одержав в зв`язку із пошкодженням автомобіля.
Позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основної позовної вимоги щодо стягнення страхового відшкодування. Оскільки у задоволенні стягнення страхового відшкодування позивачу судом відмовлено, то, відповідно, і позовні вимоги щодо стягнення вказаних сум, які є мірою відповідальності за порушення грошового зобов`язання, стягненню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди в солідарному порядку з відповідачів в розмірі 20000 грн., суд зауважує на наступному.
Питання відшкодування моральної шкоди врегульовано статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог ані на завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу, ані на те, що моральна шкода спричинена невиплатою страхового відшкодування. Жодного обґрунтування обставин, які мають значення для справи в цій частині позову, та посилань на підстави позову в цій частині позовна заява не містить.
Вказані обставини унеможливлюють встановлення судом наявності всіх основних умов відповідальності за спричинену моральну шкоду, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача. У зв`язку із цим, суд вважає позов в цій частині необґрунтованим та таким, який задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову в позові в повному обсязі, витрати позивача на оплату судового збору стягненню не підлягають.
20 вересня 2023 року судом було застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , та на причеп бетононасос, державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 .
Відповідно доч.ч.9,10ст.158ЦПК Україниу випадкузалишення позовубез розгляду,закриття провадженняу справіабо увипадку ухваленнярішення щодоповної відмовиу задоволенніпозову суду відповідномусудовому рішеннізазначає проскасування заходівзабезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Зважаючи на повну відмову в задоволенні позову та на вимоги процесуального закону в цій частині, суд вважає необхідним скасувати зазначені заходи забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 158, 258-259, 267, 268, 280 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФФІК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані 20 вересня 2023 року шляхом накладення арешту на транспортний засіб FORD TRANSIT державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані 20 вересня 2023 року шляхом накладення арешту на причеп бетононасос, державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2024 року.
Суддя: Ю.В. Тополева
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 30.10.2024 |
Номер документу | 122615698 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Тополева Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні