Ухвала

від 28.10.2024 по справі 202/12349/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/12349/24

Провадження № 1-кс/202/6995/2024

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

28 жовтня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке подане у кримінальному провадженні № 12024040000001346 від 12.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить благодійній організації - БО «БФ МОАС» з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що 12.10.2024 року о 03 год. 40 хв. водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «ToyotaLandCruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дніпровській в м. Павлоград в районі буд. № 573-А, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перебуваву смузі руху автомобіля. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 загинув на місці події.

Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був вилучений автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить на праві власності БО «БФ МОАС».

Постановою слідчого вищевказаний автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

Прокурор зазначає, що з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження транспортного засобу, який є речовим доказом, чи наявних на ньому слідів правопорушення, проведення судових експертиз, виникла потреба в накладенні на нього арешту відповідно до ст. 170 КПК України.

В судове засідання прокурор та володілець майна не з`явилися, що не перешкоджає судовому розгляду.

При цьому в матеріалах клопотання наявна заява прокурора ОСОБА_3 про розгляд клопотання без його участі.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що 12.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за № 12024040000001346.

Як убачається з матеріалів клопотання, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди був вилучений автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

За змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так,за приписамистатті 98КПК України речовимидоказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінальногопровадження,до якиху томучислі належитьарешт майна,застосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучений транспортний засіб є доказом такого злочину, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки зберіг на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.

У той же час існує загроза приховування, перетворення, відчуження даного транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження, а володілець автомобіля є особою, заінтересованою в результатах кримінального провадження. Крім того, власник може у будь-який час розпорядитися цим майном.

Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника цього майна, арешт не матиме негативних наслідків, оскільки для проведення експертних досліджень безпосередньо потрібен вказаний транспортний засіб та арешт майна носить тимчасовий характер.

Крім того, арешт може бути скасований відповідно до статті 174 КПК України, зокрема, після проведення необхідних експертних досліджень та інших слідчих дій у кримінальному провадженні.

Тому з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання приховуванню, перетворенню, відчуженню автомобіля «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 чи псування, перетворення, знищення наявних ньому слідів, на цей автомобіль необхідно накласти арешт шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль «Toyota Land Cruiser» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності благодійній організації - БО «БФ МОАС», шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, або якщо арешт накладено необґрунтовано мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_6