Рішення

від 22.10.2024 по справі 195/1473/24

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1473/24

Провадження № 2/195/400/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

22.10.2024 року с-ще Томаківка

? ? ? ? ? ? ? Дніпропетровської області

Томаківський районний? ? суд Дніпропетровської? ? області? ? у? ? складі:

головуючого? ? судді Колодіної Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Левкович Н.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Гончаренко О.О.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Шаповалова О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Гончаренко Олексій Олександрович, до ОСОБА_2 , в інтересах якої дії представник -? ? адвокат Шаповалов Олександр Григорович, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Марганецької міської ради,? ? про позбавлення батьківських прав, ? НОМЕР_1 ?

В С Т А Н О В И В:

до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,? ? третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Марганецької міської ради,? ? про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що? ? від офіційного шлюбу у позивача із відповідачкою? ? народився син ОСОБА_3 . Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 09 жовтня 2012 року, батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 08 вересня 2014 року, батьками ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З січня 2024 року діти проживають з позивачем. Відповідач життям дітей не цікавиться, участі у їхньому житті не приймає, матеріальної допомоги не надає, не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням. Не забезпечує необхідного медичного догляду, лікування, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не створює умов для отримання дітьми освіти. Внаслідок чого, створились умови, які шкодять інтересам дітей.

Вихованням, утриманням, лікуванням дітей займається тільки позивач. Діти проживають разом з позивачем та повністю перебувають на його утриманні. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, не працює, 09 січня 2024 року пішла із дому, покинувши дітей, і більше не повернулась.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, позивач звернувся до Виконкому Марганецької міської ради із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення її батьківських прав відносно дітей.

Так, 30 липня 2024 року органом опіки та піклування Виконкому Марганецької міської ради було надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батькоможуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вониухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сімї, якої проживає дитина, заклад охорони здоровя навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В зв`язку з цим позивач вважає, що є усі підстави для позбавлення відповідача батьківських відповідачки.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року позов прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03 .10.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Так, 22.10.2024 року до суду надійшла заява позивача про залишення без розгляду? ? позовних вимог про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року позовні вимоги громадянина ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей залишено без розгляду, т.я. заява про залишення без розгляду частини позовних вимог надана заявником до початку судового розгляду.

В судовому засіданні позивач підтримав? ? позовні вимоги про позбавлення батьківських прав в повному обсязі та просив їх? ? задовольнити.? ? Крім того, позивач пояснив суду, що, починаючи із НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 цього року, проживає один із дітьми. Саме він здійснює догляд за дітьми. Крім того, йому допомагає хрещена матір доньки ОСОБА_5 , а саме: збирає дітей до школи, перевіряє домашні завдання.? ?

Відповідачка позовні вимоги про позбавлення батьківських прав визнала в повному.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухав думки позивача, відповідача, представника позивача, представника відповідачів, вивчивши, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За змістом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 4? ? ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Судом були встановлені наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження громадянка ОСОБА_2 , та громадянин ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого? ? 09.10.2012 року ВК Новокиївської сільської ради Томаківського району? ? Дніпропетровської області,? ? серія НОМЕР_4 , актовий запис № 11 від 09.10.2012 року (а.с.9).

Відповідно до копії свідоцтва про народження громадянка ОСОБА_2 , та громадянин ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого? ? 08.09.2014 року ВК Новокиївської сільської ради Томаківського району? ? Дніпропетровської області,? ? серія НОМЕР_5 , актовий запис № 5 від 08.09.2014 року (а.с.10).

Згідно копії довідки ВК Марганецької міської ради Дніпропетровської області № 125 від 24.05.2024 року? ? ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Згідно копії характеристики, виданої старостою Новокиївського старостинського округу ВК Томаківської селищної ради Дніпропетровської області № 10 від 24.05.2024 року громадянин ОСОБА_1 за час проживання на території Новокиївського старостинського округу зарекомендував себе із задовільної сторони. Скарг від жителів не надходило. Матір дітей вихованням не займається. Дітей виховує батько (а.с.13).

Згідно ВИСНОВКУ органу опіки та піклування ВК Марганецької міської ради? ? про доцільність позбавлення батьківських прав, з метою захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8).

Так, у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що:

«тлумачення змісту пункту 2 частини першоїстатті 164 СК Українидає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних нормСК Українивикладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, є обов`язковою? ? участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (частина четвертастатті 19 СК України).

Суд погоджується із висновком органу опіки та піклування, відповідно до якого з метою захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доцільно позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Так, підстави позбавлення батьківських прав, передбачені частиною першою статті 164 СК України. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено та надано суду належні та допустимі докази ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, які? ? є законною підставою для позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2020 року в справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462св20) зазначено, що: «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Незацікавленість матері, яка не надає грошову допомогу позивачу? ? в підготовці дітей до школи? ? та не надає допомогу у вигляді продуктів харчування, одягу, взуття,? ? ? може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, і також свідчить про відсутність емоційного зв`язку між членами родини, що може бути результатом відсутності сталого спілкування батьків із дітьми.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що:

«тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

Таким чином, суд приходить обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача відносно позбавлення батьківських прав відпвідача.

При подачи позову до суду позивачем сплачено в дохід держави судовий збір.

Оскільки позивач не просить суд стягнути судові витрати з відповідачки, суд вважає за необхідним судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 268, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? НОМЕР_1 ?

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 ,в інтересахякого дієпредставник адвокат ГончаренкоОлексій Олександрович,до ОСОБА_2 ,в інтересахякої діїпредставник -?? адвокатШаповалов ОлександрГригорович,третя особабез самостійнихвимог:Служба усправах дітейвиконавчого комітетуМарганецької міськоїради,?? пропозбавлення батьківськихправ тастягнення аліментів задовольнити.

Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ? ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ,? ? ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Повний текст ухвали? ? ? виготовлено 28.10.2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання? ? рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.

?В порядку п.4. ч.5ст.265 ЦПК Українизазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Служба у справах дітей Марганецької міської ради Дніпропетровської області, юридична адреса: 53407, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 29А, код ЄДРПОУ 23928822.

Суддя: Л. В. Колодіна