Рішення

від 17.10.2024 по справі 758/5820/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5820/24

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП

УСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 14 719,93 грн., а також, стягнення судових витрат у розмірі 3 028 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23 січня 2024 року 09 год. 06 хв. в м. Київ по вул. Володимирський узвіз навпроти будинку 11 по вул. Сагайдачного відбулася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу FORD FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача.

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний засіб TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження.

Згідно Постанови Подільського районного суду м. Києва від 08.03.2024 року у справі № 758/1553/24, винним за ст. 124 КУпАП у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія транспортного засобу FORD FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 - відповідача.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 , на момент пригоди застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № 217232389 від 06.10.2023 року, в якому франшиза становить 0,00 грн.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», представником позивача було надано страховику ПАТ «СГ «ТАС» повідомлення про ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування та надано пошкоджений транспортний засіб на огляд. Таким чином, з боку позивача було виконано всі покладені на нього Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язки.

Згідно ремонтної калькуляції проведений ПАТ «СГ «ТАС», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , в результаті ДТП від 23.01.2024 року становить 84 719, 93 грн.

З боку страховика ПАТ «СГ «ТАС» виконано зобов`язання та сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмір 70 000 (сімдесят тисяч) гривень.

Проте, розмір страхового відшкодування, сплачене страховиком, не покриває фактичного розміру шкоди на відновлення пошкодженого транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_4 .

Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням, перевищує суму страхового відшкодування, яка сплачена з боку страхової компанії, на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та сумою страхового відшкодування з боку страховика.

Виходячи з викладеного та керуючись чинним законодавством України, з відповідача, як з винуватця ДТП, на користь позивача підлягає стягненню сума 14 719 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 93 копійки, яка була розрахована наступним чином: 84 719,93 грн. - 70 000, 00 грн. = 14 719,93 грн., де: 84 719,93 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно ремонтної калькуляції); 70 000,00 грн. (сума страхового відшкодування з боку страховика).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2024 цивільну справу передано для розгляду судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюку В.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15 травня 2024 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

27.05.2024 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 ЦПК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 23 січня 2024 року 09 год. 06 хв. в м. Київ по вул. Володимирський узвіз навпроти будинку 11 по вул. Сагайдачного відбулася ДТП за участю: транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу FORD FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Згідно Постанови Подільського районного суду м. Києва від 08.03.2024 року у справі № 758/1553/24, винним за ст. 124 КУпАП у вчиненні вищевказаної ДТП визнано водія транспортного засобу FORD FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 - відповідача (а.с. 35).

Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортний TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , який належить позивачу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження (а.с. 19 - 20).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу FUSION, д.р.н. НОМЕР_2 , на момент пригоди застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісу) № 217232389 від 06.10.2023 року, в якому франшиза становить 0,00 грн. (а.с. 22).

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», представником позивача було надано страховику ПАТ «СГ «ТАС» повідомлення про ДТП, заяву про страхове відшкодування та інші документи необхідні для здійснення виплати страхового відшкодування на його користь та надано пошкоджений транспортний засіб на огляд (а.с. 23 - 24).

Згідно ремонтної калькуляції проведений ПАТ «СГ «ТАС», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , в результаті ДТП від 23.01.2024 року становить 84 719, 93 грн. (а.с. 27-29).

З боку страховика ПАТ «СГ «ТАС» виконано зобов`язання та сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмір 70 000 (сімдесят тисяч) гривень (а.с. 32).

Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням, перевищує суму страхового відшкодування, яка сплачена з боку страхової компанії, на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та сумою страхового відшкодування з боку страховика.

Судом встановлено, що з відповідача, як з винуватця ДТП, на користь позивача підлягає стягненню сума 14 719 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 93 копійки, яка була розрахована наступним чином: 84 719,93 грн. - 70 000, 00 грн. = 14 719,93 грн., де: 84 719,93 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно ремонтної калькуляції); 70 000,00 грн. (сума страхового відшкодування з боку страховика).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП майну третьої особи.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Право потерпілого та відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду, є абсолютним. Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, делікатне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку відповідно до ст. 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, яке ним одержано від страховика.

Це обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою страхової виплати.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA COROLLA, д.р.н. НОМЕР_1 , у зв`язку з його пошкодженням перевищує вартість завданого матеріального збитку, який підлягає стягненню зі страхової компанії, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром завданого матеріального збитку (страхового відшкодування). Загалом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума: 13 327,47 грн., яка була розрахована наступним чином: 14 719 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 93 копійки, яка була розрахована наступним чином: 84 719,93 грн. - 70 000, 00 грн. = 14 719,93 грн., де: 84 719,93 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно ремонтної калькуляції); 70 000,00 грн. (сума страхового відшкодування з боку страховика).

Таким чином, відповідач зобов`язана відшкодувати позивачу грошові кошти в розмірі 14 719,93 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, та розміру задоволених позовних вимог згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3 028 грн.

Стосовно поданої позивачем заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд доходить до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Понесені витрати на правничу допомогу сторона позивача доводить: Договором про надання правової допомоги №01Б-1/1112 від 05.10.2023, укладеного між позивачем та АБ «ЛІДІЇ ПОЛІЩУК», Додатковою угодою № 1 від 23.01.2024 р., розрахунком № 1 від 03.05.2024 р., рахунком № 21.05 від 03.05.2024 р. на суму 15 000 грн., актом виконаних робіт №21.05 від 08.05.2024 р. на суму 15 000 грн.

Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

А отже, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 15 000 грн.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, ціни позову, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та об`ємом виконаної адвокатом роботи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-89, 102, 110, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» відшкодування шкоди в розмірі 14 719 (чотирнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) гривень 93 копійки, судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень;

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «І АМ Груп» (02160, місто Київ, вулиця Каунаська, будинок 13, офіс 8; код ЄДРПОУ 41738295);

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП НОМЕР_5 );

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк