Ухвала

від 28.10.2024 по справі 932/4917/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/4917/23

Провадження № 2/932/1415/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши заяву адвоката Більцана Костянтина Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту.

23 жовтня 2024 року через канцелярію Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява адвоката Більцана К.М., який представляє інтереси ОСОБА_1 , в якій він просить відвести судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашова І.А. від розгляду справи № 932/4917/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Котовської сільської ради, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту.

В обґрунтування своєї заяви адвокат Більцан К.М. зазначає, що під час розгляду справи № 932/4917/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 при визнання недійсним заповіту, представником відповідача у вказаній справі виявлено факт приховування і спотворення суддею доказів по справі, перешкоджання стороні відповідача у доступі до правосуддя, що безумовно свідчить про наявність підстав для відводу судді.

Дослідивши заяву про відвід судді та матеріали вищезазначеної цивільної справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).

Звертаючись з заявою про відвід адвокат Більцан К.М. вказує на те, що представником відповідача у вказаній справі виявлено факт приховування і спотворення суддею доказів по справі, перешкоджання стороні відповідача у доступі до правосуддя, що безумовно свідчить про наявність підстав для відводу судді.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід є необгрунтованою, та вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом заяви про відвід, вона ґрунтується на положеннях ч. 4 ст. 36 ЦПК України, а саме незгода сторони з процесуальними рішеннями судді під час розгляду даної цивільної справи. Крім того, представник відповідача в заяві ставить під сумнів неупередженість та об`єктивність судді, адже розраховує на розгляд справи саме на засадах довіри до суду, оскільки у адвоката склалась позиція та думка про необ`єктивність та упередженість судді. Також представник відповідача має припущення, що суддя в силу певних чинників не може зберегти безсторонність.

Зазначена підстава для відводу є оціночною і має бути підтверджена доказами сторони, яка заявляє відвід.

Представником відповідача доказів існування обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Доводи представника відповідача не можна вважати об`єктивною обґрунтованою обставиною, оскільки по своїй суті вони є суто гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами.

Відтак, доводи заяви про відвід є безпідставними та необґрунтованими, які мотивовано суб`єктивною оцінкою і ставленням сторони до процесуального рішення судді з приводу процесуальних дій під час розгляду справи.

Доводи заяви з приводу незгоди сторони із прийнятими процесуальними рішеннями судді, підставою для відводу судді бути не може.

Більш того, відомості про те, що обставини, які викликають сумнів щодо об`єктивності та неупередженості судді, відсутні.

Сам по собі факт відкриття кримінального провадження за заявою представника відповідача, за практикою ВРП, не може свідчити про наявність конфлікту інтересів чи упередженості судді, оскільки суддя повинен виконувати свої обовязки безстороньо, не зважаючи на публічну критику чи будь-які зовнішні впливи. При цьому вкотре наголошую, що кримінальне провадження реєструється не у відношенні конкретної особи, а за описом (фабулою) події, що повинна бути перевірена в ході досудового розслідування. Тому доводи Більцана К.М. що розпочате кримінальне провадження свідчіть про упередженість судді, чи впливає на спроможність судді ухвалити законне і обгрунтоване рішення, не знаходять свого підтвердження.

Посилання Більцана К.М. на те, що стосовно головуючого відкрито дисциплінарну справу, є безпідставним, оскільки відкрита дисциплінарна справа стосується взагалі іншого матеріалу, за ухвалою слідчого судді, тому не має жодного відношення до розгляду даної цивільної справи.

З огляду на викладене, обставини викладені у заяві про відвід є такими, що ґрунтуються на суб`єктивних міркуваннях, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді та

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді не встановлено.

У своїх рішеннях ЄСПЛ зазначив, що у кожній окремій справі повинно вирішуватися питання, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм повинно оцінюватися особисте переконання та поведінка конкретного судді, зокрема, чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «ОСОБА_4 проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. theUnitedKingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «ОСОБА_5 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series A, № 86).

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов`язків.

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Таким чином, підстави на які вказує адвоката Більцана К.М., не є підставами для відводу, оскільки ґрунтуються на суб`єктивних міркуваннях та зводяться до незгоди з прийняттям процесуальних рішень судді, тому суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з мотивів, висловлених у заяві, підстав для відводу судді, про які визначенні ст. 36 ЦПК України, не встановлено, заява про відвід є не обґрунтованою.

Таким чином, оскільки наведені вище обставини вказують на необґрунтованість заявленого відводу судді і заява про такий відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке призначено на 30 жовтня 2024 року, справу належить передати до канцелярії суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу та яким буде вирішено питання про відвід головуючого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 37, 39, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Більцана Костянтина Миколайовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 про відвід судді в порядку ст. 36 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту- визнати необґрунтованою.

Передати цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Котовська сільська рада, про визнання недійсним заповіту - до канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська для визначення іншого судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ