Ухвала

від 29.10.2024 по справі 548/2392/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2392/24

Провадження №2/548/704/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.10.2024 м. Хорол

Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 позивачка звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 цю позовну заяву було передано для розгляду судді Старокожку В.П.

Вирішуючи питання про можливість прийняття вказаного позову до розгляду та відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суддя встановив, що вона подана без додержання вимог, викладених в статті 175 ЦПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не містить інформації щодо наявності чи відсутності електронних кабінетів в учасників справи, а саме: позивачки та відповідача.

Крім того, до матеріалів позовної заяви додано ксерокопію квитанції про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, але не надано оригіналу цього документу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3- 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, унормовано, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків..

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 №12-6621/11 щодо застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Відповідний документ подається до суду тільки в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), такого документа не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Подібного висновку притримується і Верховний Суд в ухвалах від 29.10.2018 у справі №757/7529/17-ц, від 10.08.2018 у справі № 911/3416/17.

Однак, в якості доказу сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до позовних матеріалів додано не оригінал, а копію квитанції про сплату судового збору від 24.10.2024 на суму1211,20 грн.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачці строк у десять днів з моменту отримання відповідної ухвали для усунення недоліків, а саме: зазначення у позовній заяві про наявність чи відсутність електронних кабінетів в учасників справи та надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Керуючись статтями 175, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.

Встановити позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання цієї ухвали.

У разі неусунення вказаних недоліків у визначений термін позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачці без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. П. Старокожко