Справа № 548/2392/24
Провадження № 2/548/704/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.12.2024 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина.
Позивачка у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до органу нотаріату із заявою про прийнття спадщини, оскільки не знала про наявність заповіту від 10.04.2020, складеного на її користь матір`ю, так як довідалася про його існування лише 01.10.2024, коли перебирала фотографії у будинку бабусі, де проживала покійна мати, і знайшла його. Згідно із цим заповітом, ОСОБА_2 заповіла позивачці земельну ділянку (пай) із кадастровим номером 5324880300:00:039:0009, що належала їй відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННР № 123145, виданого 20.09.2018 державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори.
Оскільки позивачка пропустила шестимісячний строк для звернення до органу нотаріату із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, який може бути визначений за рішенням суду, вона звернулася із цим позовом до суду та прохала визначити їй додатковий строк, достатній для подання такої заяви.
Ухвалою судді від 29.10.2024 вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 05.11.2024 після усунення недоліків відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В межах строку на подання відзиву, 27.11.2024 представником відповідача Волошиним С.М. надіслано до суду відзив на позов, з якого вбачається, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Ухвалою суду від 02.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 12.12.2024.
У судове засідання учасники не з`явилися, в матеріалах справи маються заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами судового провадження має бути ухвалене рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та копією її паспорта № НОМЕР_2 .
Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Витягу з реєстру територальної громади від 30.09.2024.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 у м. Полтаві Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Інформації щодо місця проживання та реєстрації ОСОБА_2 до дня смерті, кола осіб, що проживали та були зареєстровані із нею, в матеріалах справи немає.
Відповідно до копії заповіту від 10.04.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 27, посвідченого секретарем Трубайцівської сільської ради Хорольського району Полтавської області Сушко С.В, ОСОБА_2 на випадок смерті заповіла належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ННР № 123145, виданого 20.09.2018 державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори, земельну ділянку № 5324880300:00:039:0009, що знаходиться на території Андріївської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю.
Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.09.2018 вищевказана земельна ділянка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У відповідності до положень ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця.
Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем не була подана вчасно, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст.1272 ЦК України).
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до суду із позовною заявою, в якій прохає визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом від 10.04.2010 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 . Як стверджує у позовній заяві ОСОБА_1 , їй не було відомо про існування цього заповіту, про нього вона дізналася лише 01.10.2024, коли перебирала фотографії у будинку своєї бабусі, де проживала покійна мати.
Водночас, інформації про місце проживання та реєстрації ОСОБА_2 до дня смерті, кола осіб, що проживали із нею чи були зареєстровані на момент смерті, суду позивачем не надано.
Також, позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та, відповідно, письмової відмови нотаріуса у прийнятті такої заяви у зв`язку із пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для її подання, що свідчить про відсутність доказів наявності спору у цій справі. Також, суду не надано відомостей про те, чи було відкрито спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 , наявності інших спадкоємців померлої тощо.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, з огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку із їх недоведеністю та необгрунтованістю. Суд вважає за необхідне зауважити, що відсутність заперечень з боку відповідача проти задоволення позовних вимог, не є самостійною підставою для ухвалення такого рішення з огляду на відсутність законних на те пістав.
Керуючись ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Хорольська міська рада Лубенського району
Полтавської області, ЄРДПОУ 22528612, юридична адреса: Полтавська область Лубенський район, м. Хорол, вул. 1 Травня, 4.
Головуючий
Суд | Хорольський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2024 |
Оприлюднено | 17.12.2024 |
Номер документу | 123767341 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Хорольський районний суд Полтавської області
Старокожко В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні