Ухвала

від 29.10.2024 по справі 613/886/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/886/24 Провадження № 1-кп/613/137/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Богодухові клопотання прокурора Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальних провадженнях № 12024221010000171 від 26.03.2024, № 12024221010000453 від 01.09.2024 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вищевеселе Великописарівського району Сумської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебувають зазначені кримінальні провадження.

29.10.2024 у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, обґрунтоване з посиланням на наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та недостатність більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. На думку прокурора, ризик переховування від суду обумовлюється тяжкістю злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , відсутністю у нього стійких соціальних зв`язків, дружини, неповнолітніх дітей або повнолітніх утриманців, постійного місця роботи, що підтверджує його неприв`язаність до проживання у певній місцевості. Також прокурор вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що може призвести до викривлення їх показань та втрати доказів вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може вчинити новий злочин, оскільки він, будучи 04.04.2024 притягнутим до кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України (обвинувальний акт направлено до суду 23.05.2024), знову вчинив кримінальні правопорушення, в яких наразі обвинувачується, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, а також про антисоціальну спрямованість його поведінки. Наведені вище обставини свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Враховуючи викладене, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, прокурор стверджує про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 2 місяці.

Прокурор у судовому засіданні подане клопотання підтримала з підстав, викладених в останньому, наполягала на наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відмітила, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази щодо складу сім`ї обвинуваченого, зокрема, наявності у нього неповнолітніх дітей на утриманні.

Обвинувачений та захисник у судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу заперечували. Зазначили, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки фактично повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Вказали, що ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв`язки, а саме, цивільну дружину та двох малолітніх дітей. Враховуючи викладене, вважали запобіжний захід у вигляді триманні під вартою занадто суворим та просили замінити його на домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, дослідивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 03 вересня 2024 року до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 30 жовтня 2024 року включно.

Визначено розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 90840.00 гривень.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами ч. 1 ст.178КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Судом встановлено, що підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слугувала обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст. 162 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення була досліджена слідчим суддею під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 ..

При цьому, самі факти вчинення дій, в яких орган досудового розслідування вбачав ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України, не оспорювались ОСОБА_5 у судовому засіданні, а відтак, у суду відсутні беззаперечні підстави вважати підозру необгрунтованою.

Водночас, наразі обґрунтованість пред`явленого обвинувачення є предметом розгляду в рамках судового засідання та їй буде надана оцінка судом під час ухвалення одного з рішень, передбачених ст. 373 КПК України.

Надаючи оцінку клопотанню прокурора, суд враховує, що ОСОБА_5 наразі обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за вчинення кожного з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Як зазначено у п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку (рішення ЄСПЛ по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

При цьому, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», затримання та тримання особи під вартою можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, сприяти якому має тримання під вартою.

При оцінюванні наявності вказаного ризику судом взято до уваги відсутність у ОСОБА_5 офіційного працевлаштування, постійного місця роботи, постійного джерела доходу, реєстрації місця проживання, що вказує на відсутність у нього прив`язки до певної місцевості та сталих соціальних зв`язків такого ступеня і характеру, який би виключав можливість переховування ОСОБА_5 від суду та був би достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Щодо доводів обвинуваченого та захисника про наявність у ОСОБА_5 цивільної дружини і двох неповнолітніх дітей, суд зауважує, що докази цього в матеріалах справи відсутні. При цьому, виходячи з пояснень самого обвинуваченого, його дружина є особою працездатного віку (26 років), з огляду на вік дітей (3 і 6 років) не перебуває у декретній відпустці, а тому не позбавлена можливості також працювати і забезпечувати дітей.

При цьому, судом під час надання оцінки наявності ризику переховування від суду взято до уваги не лише тяжкість інкримінованого обвинувачення та суворість ймовірного покарання, а й майновий стан обвинуваченого, відомості про його особу, зокрема, те, що він хоча і вважається особою, не судимою в силу ст.89 КК України, проте, раніше 5 разів притягувався до кримінальної відповідальності, востаннє був засуджений 16 лютого 2022 року.

Крім того, судом взято до уваги, що станом на час вчинення дій, які кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України (31 серпня 01 вересня 2024 року) у провадженні Богодухівського районного суду Харківської області з 24 травня 2024 року перебувало кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, в якому останній жодного разу з травня 2024 року не прибув у судове засідання за викликом суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність ризику переховування від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, вищенаведені обставини (неодноразове притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, реєстрація стосовно нього кримінальних проваджень за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.1 ст.162 КК України в період, коли ОСОБА_5 вже було пред`явлено обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України і кримінальне провадження стосовно нього вже перебувало на розгляді суду), вказують на схильність обвинуваченого до протиправної поведінки, особливо у стані алкогольного сп`яніння, та з урахуванням відсутності у ОСОБА_5 постійного місця роботи та регулярного доходу свідчать про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Наявність у обвинуваченого неофіційного працевлаштування, як і наявність цивільної дружини та двох неповнолітніх дітей не виключила настання тих обставин, які викладені в обвинувальному акті, та в яких наразі сторона обвинувачення вбачає наявність складу кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, та вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати та не зменшилися.

Будь-яких обставин, які б свідчили про зменшення вказаних ризиків або їх усунення, обвинуваченим та захисником не наведено, відповідних доказів не надано.

Відсутність у обвинуваченого зареєстрованого місця проживання та постійного джерела доходу унеможливлюють застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, на думку суду, не здатне запобігти вищезазначеним ризикам.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винним у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачується, відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходу, наявність попередніх судимостей, беручи до уваги стадію, на якій перебуває судовий розгляд даного кримінального провадження, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 27 грудня 2024 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178,183, 196, 197, 331, 371, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Богодухівської окружної прокуратури Харківської області про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про заміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 27 грудня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Богодухівський районний суд Харківської області протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1