Ухвала

від 29.10.2024 по справі 644/7167/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1 .

Справа № 644/7167/24

Провадження № 1-кп/644/799/24

29.10.2024

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2024 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника- адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості за яким внесені до ЄРДР за № 12024221180000759 від 21.05.2024 року у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України.

Прокурором ОСОБА_3 заявлене клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає та наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, прокурор посилається на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкому злочинів, за вчинення якого передбачене суворе покарання, може переховуватись від суду, у разі скасування або зміні на більш м`який запобіжний захід матиме можливість впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, які ще не були допитані судом, може вчинити інші кримінальні правопорушення, як то самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство), чи продовжити вчинення інших злочинів. Таким чином, інші запобіжні заходи не можуть забезпечити процесуальні обов`язки обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 заперечувала, просила застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, встановила наступне.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу в сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.09.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.11.2024 р. з можливістю внесення раніше визначеної ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 року застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн. та з покладенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді, в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Зазначені прокурором ризики були встановлені ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного захожу у виді тримання під вартою та на даний час не перестали існувати.

Так, суд враховує, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, може вчинити інші кримінальні правопорушення, як то самовільно залишити місце служби, або вчинити ті самі дії з метою ухилення від служби (дезертирство), чи продовжити вчинення інших злочинів, спосіб вчинення злочину, тобто вчинення його умисно, під час воєнного стану, що підтверджує існування ризиків його переховування від суду за межами України.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочини, за який передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, на території України по теперішній час триває воєнний стан, тому у разі призначення покарання останньому у вигляді реального позбавлення волі, може викликати загрозу втечі, а саме переховування від суду, тобто ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, суд враховує, що на теперішній час не допитані потерпілі, свідки, таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на потерпілих та свідків з метою зміни їх показів на свою користь.

За таких обставин, з метою забезпечення гарантування присутності обвинуваченого під час подальшого провадження, суд приходить до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченому строку запобіжного суд, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, у рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_5 .

Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Керуючись ст. 176, главою 18 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України продовжити до 27 грудня 2024 року з можливістю внесення раніше визначеної ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 року застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400 грн. та з покладенням обов`язків, визначених ухвалою слідчого судді, в разі внесення застави.

Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - подається протягом п`яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1