Ухвала

від 29.10.2024 по справі 760/6251/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6251/23

2/760/2785/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Козленко Г.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12.09.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Козленко Г.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі - відмовлено.

23.10.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, в якій просить суд:

- відвести суддю Козленко Галину Олександрівну від розгляду справи №760/6251/23 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі;

- передати матеріали справи №760/6251/23 за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

В обґрунтування заяви про відвід судді зазначає, що суддею Козленко Г.О. безпідставно затягується та не вживається жодних заходів щодо розгляду позовної заяви ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку - не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Окрім цього, посилається на дані веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме, що у період перебування справи №760/6251/23 у провадженні судді Козленко Г.О. останньою розглядаються справи, однак упродовж цього періоду вбачається відсутність будь-яких процесуальних дій, вчинених суддею Козленко Г.О. у справі №760/6251/23, що безумовно вказує на вибірковий підхід до розгляду справ, які перебувають у провадженні судді.

Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Для відведення судді необхідно належним чином обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, необ`єктивність чи небезсторонність.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Так, у справі "Гаусшильдт проти Данії", "Мироненко і Мартиненко проти України" зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Гаусшильдт проти Данії" вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі "Мироненко і Мартиненко проти України").

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Заявником не наведено жодних доказів на підтвердження викладених у заяві доводів, доводи заявника є виключно оціночними та мають суб`єктивний характер.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді Козленко Г.О. або її необ`єктивність під час розгляду даної справи у заяві не вказано, судом таких обставин також не встановлено.

Суд, вважає, що викладені в заяві доводи про відвід судді у своїй сукупності не свідчать про наявність необ`єктивності та упередженості судді при розгляді цієї справи, тому не є такими, які б давали підстави особам, що приймають участь у справі висловлювати недовіру головуючому.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оцінивши викладене в заяві про відвід судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому вважає за необхідне заяву про відвід, для її вирішення, передати іншому судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі - необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Козленко