Ухвала

від 16.01.2025 по справі 760/6251/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/6251/23

2-ві/760/4/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Застрожнікової К.С., при секретарі судового засідання Кронік В.Е., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючого - судді Солом`янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни.

В обґрунтування заяви про відвід зазначає, що вибірковий підхід судді до розгляду справ, а також ігнорування поданих учасниками справи заяв і клопотань є тими обставинами, за яких наявні об`єктивні підстави стверджувати про упередженість судді Козленко Г.О. під час розгляду справи № 760/6251/23. Зазначає, що справа перебуває у провадженні судді з 20.03.2023 р. та станом на 24.12.2025 жодних процесуальних дій у справі не вчинено.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13.01.2025 заяву про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та передано для її вирішення іншому судді у порядку визначеному частиною першою статті 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.08.2024 вказану заяву про відвід передано судді Застрожніковій К.С.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.7 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

Частиною 8 ст.40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві позивача як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи.

Недотримання встановлених законом строків розгляду справи також в жодному випадку не вказує на необ`єктивність та упередженість судді, із врахуванням належного кадрового забезпечення та навантаження в суді.

За таких обставин, заява про відвід головуючого судді Козленко Г.О. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Солом`янського районного суду міста Києва Козленко Галини Олександрівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Застрожнікова