Рішення

від 15.10.2024 по справі 753/10356/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10356/23

провадження № 2/753/2240/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» та ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва, звернулась ОСОБА_1 , з позовом до ТОВ «Фірма «Володар-Роз» та ОСОБА_2 , про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову зазначено, що 26 жовтня 2022 року о 07 год. 40 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz Axor 2529» державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Славгородська, біля буд. 31 у м. Києві, не був уважний, не дотримався безпеченого бокового інтервалу в результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «SmartForFour», державний номерний знак НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2022 року ОСОБА_2 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. З метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовила огляд пошкодженого транспортного засобу у СОД «ПП ОСОБА_3 » За результатами вказаного звернення було складено звіт про визначення матеріального збитку та додатковий звіт № 1725/2 про оцінку колісного транспортного засобу загальна вартість яких склала 7400,00 грн. Разом з цим відповідно до наряду-заказу № 0311 від 03.11.2022 року, вартість робіт з дефектування автомобіля , що були необхідними для проведення оцінки матеріального збитку склала 3600,00 грн. Крім цього, у зв`язку з зберіганням пошкодженого транспортного засобу позивачем були понесені витрати у розмірі 2400,00 грн. Окремо зазначила, що належний позивачу транспортний засіб був її основним засобом пересування, пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачу душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан. З урахуванням викладеного просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на понесені у зв`язку з проведенням оцінки збитку у розмірі 7400,00 грн., майнову шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 6000,00 грн., моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн., та витрати на сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2023 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТДВ «Страхова Компанія «Гардіан».

Від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі сторони позивача.

Від відповідача ОСОБА_2 , надійшла заява про розгляд справи без його участі проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Від представника ТОВ «Фірма «Володар-Роз» надійшов відзив відповідно до якого зазначено, що між ТОВ «Фірма «Володар-Роз» та ТДВ «СК «Гардіан», код ЄДРПОУ 35417298, було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно умов зазначеного договору, відповідальність ТОВ «Фірма «Володар-Роз» за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, відшкодовується в межах страхової суми у розмірі 130 000,00 грн. Щодо проведеної позивачем оцінки розміру завданого матеріального збитку, вартість якої склала 7400,00 грн., зазначив, що вказана вимога позивача є необґрунтованою, оскільки розмір матеріального збитку, завданого позивачу, мала би визначити ТДВ «СК «Гардіан», код ЄДРПОУ 35417298, після звернення позивача за відшкодуванням заподіяної шкоди з вини працівника ТОВ «Фірма «Володар-Роз». Проведення оцінки матеріального збитку третьою особою СОД «ПП ОСОБА_3 » не призвело до відновлення порушеного права позивача та не було необхідним у даних правовідносинах. Зокрема, необхідність у проведенні оцінки матеріального збитку третьою особою могла б виникнути у разі наявності спору між позивачем та ТДВ «СК «Гардіан» щодо оцінки матеріального збитку. Проте, інформація про наявність спору між позивачем та ТДВ «СК «Гардіан» у позовній заяві не наведена. Крім того зазначив, що долучені до позовної заяви докази підтверджують, що позивачем було здійснено два платежі на користь СОД «ПП ОСОБА_3 » на загальну суму 7400,00 грн., а саме :??4900,00 грн. за визначення вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля; ??2500,00 грн. за визначення ринкової вартості автомобіля у пошкодженому стані. Зазначив, що жодної необхідності у визначенні ринкової вартості автомобіля позивача у пошкодженому стані для відновлення порушеного права позивача не було у зв?язку з чим дана вимога є необгрунтованою та задоволенню не підлягає. Крім того вказав, що наданими позивачем доказами не підтверджується факт понесення ним витрат на проведення робіт з дефектування автомобіля у розмірі 3600,00 грн., що були необхідні для проведення оцінки матеріального збитку, оскільки долучений до позовної наряд-замовлення №0311 не є доказом здійснення витрат позивачем на проведення робіт. Щодо витрат позивача на зберігання пошкодженого транспортного засобу у розмірі 2400,00 грн., зазначив, що долучені позивачем квитанції прибуткового касового ордеру № 14 на суму 1200,00 грн. та № 19 на суму 1200,00 грн., не містять жодної інформації щодо особи яка передала ці грошові кошти уповноваженій особі ТОВ «Шпіль», крім того вказана квитанція не містить інформацію про підставу чи мету передачі вказаних грошових коштів, а тому не можуть бути визнані як докази, що підтверджують факт понесення позивачем витрат на зберігання пошкодженого транспортного засобу. Щодо стягнення моральної шкоди зазначив позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що з вини відповідача він зазнав якихось страждань чи інших негативних наслідків. Також, позивач не зазначає, з чого він виходив оцінюючи завдану йому моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Окрім того вказав, що сума матеріальної шкоди у розмірі 10000,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірним із розміром позовних вимог. З урахуванням викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що за результатами проведення страховиком огляду пошкодженого майна, ТДВ «СК «Гардіан» та ОСОБА_1 , досягли згоди про розмір страхового відшкодування, визначивши його у сумі 66630,91 грн., та підписали акт про врегулювання страхового випадку від 10.04.2023 року. В подальшому ТДВ «СК «Гардіан», було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_1 , у розмірі 66630,91 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2022 року ОСОБА_2 , було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту № 1725 «ПП ОСОБА_3 , про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «SmartForFour», державний номерний знак НОМЕР_2 , вбачається, що вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП складає 154187,38 грн.

Згідно з квитанцією про оплату № 171784817 від 03.11.2022 року ОСОБА_1 , було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 4900,00 грн., за визначення вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля.

Відповідно до додаткового звіту № 1725/2 «ПП ОСОБА_3 » про оцінку колісного транспортного засобу, вбачається, що ринкова вартість автомобіля «SmartForFour», державний номерний знак НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП, на дату складання звіту складає 78055,38 грн.

Згідно з квитанціє про оплату № 178337919 від 09.12.2022 року ОСОБА_1 , було сплачено на рахунок ФОП ОСОБА_3 , грошові кошти у розмірі 2500,00 грн., за визначення ринкової вартості автомобіля в пошкодженому стані.

02.04.2022 року, між ТДВ «СК «Гардіан» та ТОВ «Фірма «Володор-Роз», було укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ЕР-208445152, забезпечений транспортний засіб автомобілем «Mercedes-Benz Axor 2529» державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до якого страхова сума на одного потерпілого складає: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, у розмірі 260000,00 грн., та за шкоду заподіяну майну у розмірі 130000,00 грн.

02.11.2022 року ОСОБА_1 , звернулась до ТДВ «СК «Гардіан» з заявою про виплату страхового відшкодування.

10.04.2023 року між ОСОБА_1 , та ТДВ «СК «Гардіан» було підписано акт про врегулювання страхового випадку, відповідно до якого сторони встановили та погодили, що по заявленому страховому випадку ОСОБА_1 , загальний розмір матеріального збитку становить 66630,91 грн.

З платіжної інструкції № 172616 від 20.01.2023 року ТДВ «СК «Гардіан» перерахувало ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 54630,91 грн., у якості відшкодування матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб «SmartForFour», державний номерний знак НОМЕР_2 .

З платіжної інструкції № 172489 від 28.04.2023 року, вбачається, що ТДВ «СК «Гардіан» перерахувало ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 12000,00 грн., у якості відшкодування матеріального збитку за пошкоджений транспортний засіб «SmartForFour», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4-5 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Нормами Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Зазначене правило відповідає змісту п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України відповідно до якого, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує що проведення позивачем огляду та оцінки пошкодженого транспортного засобу не було необхідним для відновлення його порушених прав, оскільки розмір страхового відшкодування був визначений страховиком. Крім того, суд не приймає до уваги наданий позивачем наряд-заказ № 0311 від 03.11.2022 року як доказ понесення витрат на роботи з дефектування автомобіля, оскільки зазначений документ містить лише перелік необхідних виконаних робіт, але не підтверджує факту оплати цих робіт позивачем. Також суд, вважає не доведеним понесення позивачем витрат на зберігання пошкодженого транспортного засобу, оскільки надані квитанції на підтвердження вказаних обставин, не містять відомостей про особу яка сплачує кошти, та відомостей за які послуги сплачено грошові кошти.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача про стягнення витрат у зв`язку проведенням оцінки пошкодженого транспортного засобу, а також витрат на його зберігання та дефектування необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустими доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Позивач вказує, що неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, оскільки належний позивачу транспортний засіб був її основним засобом пересування, пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачу душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, який визначено позивачем в сумі 10000 грн., недоведеним та завищеним, виходячи із засад розумності і справедливості, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, та стягненню з відповідачів на користь позивача завдану моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

В частині стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки,

На підтвердження витрат, які поніс позивач на отримання професійної правничої допомоги до суду представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.07.2022 року, рахунок № 1 від 28.07.2022 року, детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги від 24.05.2023 року, квитанція від 08.08.2022 року про сплату за послуги про надання правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2147,20 грн., а тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору та витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 2000,00 грн. *100% : 23400 грн. ціна позову = 8,55%), тобто 8,55 % від ціни позову витрати за сплату судового збору (8,55% *2147,20 грн. : 100%), що складає 183,58 грн., та витрати на правову допомогу (8,55%*15000,00 грн. :100%) що складає 1282,50 грн.

Керуючись ст. 76,80-82, 263-265 ЦПК України, ст.ст.510,526,625,998,1192,1194,1166,1167 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» та ОСОБА_2 , третя особа Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» ЄДРПОУ 21701113, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , моральну шкоду у розмірі 2000,00 грн.

Стягнути в дольовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Володар-Роз» ЄДРПОУ 21701113, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 1282,50 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 183,58 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальності «Фірма «Володар-Роз», ЄДРПОУ 21701113, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 15.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», код ЄДРПОУ 35417298, м. Київ, вул. Саксоганського, буд. 96.

Суддя С.В.Кулик