Постанова

від 24.10.2024 по справі 348/1799/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/1799/24

Провадження № 33/4808/894/24

Категорія ч.2 ст.172-7 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Солодовніков Р. С.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., за участю ОСОБА_1 , його захисника Куцого О.С., прокурора Ляхович Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду від 21 серпня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Судом встановлено, що правопорушення вчинені за наступних обставин.

ОСОБА_1 будучи директором КП «КНП ЦПМСД Ланчинської селищної ради», що відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, як на посадову особу юридичної особи, порушив вимоги п.2, п.3 ч.1 ст. 28 Закону, а саме:

- не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган Ланчинську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 24/З-П від 06.06.2023 року «Про преміювання з нагоди Дня медичного працівника», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2000 грн;

- вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилися в підписанні наказу № 24/З-П від 06.06.2023 року «Про преміювання з нагоди Дня медичного працівника», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2000 грн;

- не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган Ланчинську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 26/З-П від 23.06.2023 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за перший квартал 2023 року , згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2400 грн;

- вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилися в підписанні наказу № 26/З-П від 23.06.2023 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за перший квартал 2023 року», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2400 грн;

- не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган Ланчинську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 29/З-П від 23.06.2023 року «Про преміювання з працівників за підсумками роботи за перше півріччя 2023 року», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2400 грн;

- вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилися в підписанні наказу № 29/З-П від 23.06.2023 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за перше півріччя 2023 року», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 2400 грн;

- не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган Ланчинську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 62/З-П від 18.12.2023 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за четвертий квартал 2023 року» , згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 1500 грн;

- вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилися в підписанні наказу №62/З-П від 18.12.2023 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за четвертий квартал 2023 року », згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 1500 грн;

- не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, не повідомив вищестоящий орган Ланчинську селищну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме про намір видати наказ № 39/З-П від 24.06.2024 року «Про преміювання з працівників за підсумками роботи за перше півріччя 2024 року» , згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 5400 грн;

- вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, що виразилися в підписанні наказу №39/З-П від 24.06.2024 року «Про преміювання працівників за підсумками роботи за перше півріччя 2024 року», згідно якого встановив собі особисто премію в розмірі 5400 грн;

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна та не обґрунтована, винесена без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події та з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства. Стверджує, що суми премій він собі не встановлював, оскільки цим займається комісія створена з працівників КНП «КНІ ЦПМСД», до складу якої входить і він. Перед кожним вирішенням питання щодо преміювання працівників підприємства, відбувається засідання комісії по преміюванню, яка і вирішує питання надання премій лікарям та працівникам підприємства. Крім того, премії вказані у наказі №26/З-П від 23.06.2023р. «Про преміювання працівників за підсумками роботи за перший квартал 2023р.» працівникам КНП «КНП ЦПМСД» не виплачувалися, а сам наказ є помилковим. Для виплати премії за перше півріччя був виданий наказі №29/З-П від 23.06.2023 р. Таким чином, він є лише підписантом вищевказаних наказів, і самостійно собі розмір премій не встановлював. Вважає, що у його діях відсутній склад реального конфлікту, який вказаний у протоколі а саме: відсутнє протиріччя між приватним інтересом і службовими повноваженнями. Також, в протоколах про адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією №538, №540, №542, №544, №546 від 17.07.2024р. зазначено, що склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов?язкового елементу об?єктивної сторони, а тому враховуючи те, що даним правопорушенням не спричинено шкоди і відсутні шкідливі наслідки, тому апелянтом було подано клопотання до суду про звільнення його від адміністративної відповідальності за ст.22 КУпАП. Також вважає, що провадження за протоколами №538, №539 від 17.07.2024р. має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки фактично премії не були виплачені.

Щодо поновлення строків на апеляційне оскарження вказує, що постанова була прийнята 21.08.2024 р., повний текст складено 26.08.2024 р., а отримана ним 27.08.2024р., тому причини пропуску 10-ти денного строку її оскарження є поважними.

Просить строки поновити, постанову суду скасувати, провадження по справі відносно нього закрити.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник наполягали на задоволенні апеляційної скарги.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Заслухавши думку учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови суду в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

З метою відновлення доступу особи до правосуддя, а також встановлення військового стану на території України, строк на апеляційне оскарження постанови суду слід поновити, у зв`язку з тим, що вона була прийнята 21.08.2024 р., повний текст складено 26.08.2024 р., а отримана апелянтом лише 27.08.2024р. За таких обставин, суд визнає причини пропуску 10-ти денного строку на апеляційне оскарження поважними.

Щодо суті апеляційної скарги, суд виходить з наступного.

Статтею 294КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до змісту ст.ст.7, 254, 279 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд виходить з норм діючого антикорупційного законодавства та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 9 КУпАП визначено поняття адміністративного правопорушення, яке визначається як протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, вчинена суб`єктом правопорушення, і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

Згідно роз`яснень НАЗК, однією із обставин, що свідчать про наявність приватного інтересу чи зумовлюють його виникнення є реалізація службових/представницьких повноважень стосовно себе. До таких ситуацій можна віднести прийняття (або участь у прийнятті) будь-яких рішень дискреційного характеру особою щодо себе самої. Наприклад, які стосуються оплати праці, відведення земельних ділянок, використання права на депутатське звернення чи депутатський запит у власних інтересах тощо.

Приватний інтерес може впливати на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації службових / представницьких повноважень, що є дискреційними.

Дискреція можливість діяти на власний розсуд, обираючи з декількох можливих варіантів дій, рішень, або навпаки не вчиняти дію, не приймати рішення (тобто бездіяти).

Дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.

Із наведеного вбачається, що обов`язковими чинниками такої ситуації є:

-наявність приватного інтересу, який пов`язаний із отриманням вигоди матеріального чи особистого характеру;

-прийняття рішень дискреційного характеру особою щодо себе самої;

Частиною 1 ст.28Закону України«Про запобіганнякорупції» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до абзаців 10, 11 ч.1 ст.1Закону України«Про запобіганнякорупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у особи факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення/вчинення чи не вчинення дій; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість, прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Даний вплив може бути у разі наявності у особи дискреційних повноважень (коли особа може вибирати з декількох варіантів рішень чи дій той, який вважає найбільш прийнятним за відповідних обставин).

Відповідно до ч.1 ст.172-7КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Частиною 2 ст.172-7КУпАП встановлена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив факт вчинення дій за обставин визнаних судом доведеними. При цьому, він вважав такі дії правомірними з наведених в апеляційній скарзі підстав.

Апеляційний суд зазначає, що апеляційні доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки для наявності складу правопорушень достатньо наявності реального конфлікту інтересів, неповідомлення про його наявність та прийняття рішень в умовах такого конфлікту інтересів.

Доводи апелянта про відсутність у нього конфлікту інтересів, оскільки рішення про преміювання працівників та його самого приймалося комісією по преміюванню, не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки без підписання наказів, премії не нараховуються та не виплачуються. Крім того, як зазначив сам ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, він був членом цієї комісії.

При цьому, ОСОБА_1 під час вирішення питання, у якому у нього був наявний приватний інтерес, міг діяти на власний розсуд, вчиняти або навпаки не вчиняти дії, не приймати рішень про преміювання, отже мав дискреційні повноваження.

Слід зазначити, що рішення комісії із преміювання не звільняли ОСОБА_1 від встановленого Законом обов`язку повідомляти вищестоящий орган (Ланчинську селищну раду) про наявність у нього реального конфлікту інтересів, від обов`язку застосувати передбачені законом заходи для врегулювання конфлікту інтересів, відмовитися вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Щодо посилання ОСОБА_1 на відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за епізодами, де премії не виплачувалися, такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки правопорушення за ст.172-7 КУпАП є правопорушенням із формальним складом, для якого необов`язкове настання наслідків у виді отримання грошових виплат. ОСОБА_1 , видаючи зазначений наказ, діяв в умовах реального конфлікту інтересів, а тому зобов`язаний був дотримуватись вимог антикорупційного законодавства. З цих же підстав не заслуговують на увагу апеляційного суду і доводи про наявність підстав для застосування ст.22 КУпАП, за епізодами зазначеними у протоколах №№538, 540, 542, 544, 546 від 17.07.2024 року.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновків, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, дав належну правову оцінку доказам, дійшов обґрунтованих висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 та про наявність його вини.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Надвірнянського районного суду від 21 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт