Рішення

від 24.10.2024 по справі 126/965/22

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 126/965/22

Провадження № 2-др/126/3/2024

"24" жовтня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В.І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Пинзара Ігоря Віталійовича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Джулинка" про витребування земельної ділянки.

10 жовтня 2024 року рішенням Бершадського районного суду Вінницької області позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма"Джулинка" про витребування земельної ділянки задоволено повністю.

До постановлення рішення суду представником позивача, адвокатом Пинзаром І.В., було зроблено заяву про надання доказів про понесені судові витрати в порядку ч.8ст.141 ЦПК України.

17 жовтня 2024 року адвокат Пинзар І.В. звернувся з заявою до суду про ухвалення додаткового рішення суду у порядку ч.8ст. 141 ЦПК Українипро стягнення судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги адвокатом у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма"Джулинка" про витребування земельної ділянки. До заяви додано докази розміру судових витрат.

Представник позивача, адвокат Пинзар І.В., подав до суду заяву про розгляд заяви про розподіл судових витрат без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового засідання.

Згідно ч. 3ст. 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка в судове засідання будь-якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ "Агрофірма"Джулинка" про витребування земельної ділянки - задоволено.

Даним рішенням стягнути з ТОВ "Агрофірма"Джулинка" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн.

На виконання вимог ч.3ст. 137 ЦПК Українипредставник позивача адвокат Пинзар І.В., подав до суду Договір про надання правової допомоги від 19.12.2021, укладений між ним та ОСОБА_1 , рахунок від 14.10.2024 по договору про надання правової допомоги від 19.12.2024, з якого слідує, що розмір гонорару становить 20 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.3.1 Договору про надання правової допомоги від 19.12.2021 укладеного між адвокатом Пинзар І.В. та ОСОБА_1 за ведення справи клієнт сплачує адвокату фіксований гонорар у розмірі 20 000 грн. за ведення справи в суді першої інстанції . Згідно п.3.3 вказаного договору плата за надання послуг (гонорар) клієнт сплачує протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року у справі №910/4201/19 вказано, що «адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару (п.п.5,6 п.5.11).

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (п.5.12, 5.13 постанови).

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18.

Відповідно до ч.8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 3ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвали рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом 10 днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4статті 270 ЦПК Українивизначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засіданні осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача виконані вимоги ч.8ст. 141 ЦПК.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6ст. 137 ЦПК Українипередбачає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позов було задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

Керуючись ст.ст.133,134,17,141, п.13 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 ,адвоката ПинзараІгоря Віталійовича,про ухваленнядодаткового рішенняпро стягненнясудових витрат задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Джулинка" (код ЄДРПОУ03733750) накористь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати направничу (правову)допомогу в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скаргана додатковерішення судуподається протягомтридцяти днівз дняйого проголошення доВінницького апеляційногосуду.

Суддя В. І. Губко