Ухвала

від 29.10.2024 по справі 607/22883/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2024 Справа №607/22883/24 Провадження №2-з/607/102/2024

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики та

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст скарги

1.1. 24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в порядку цивільного судочинства до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики від 01 березня 2024 року в сумі 95000 (дев`яносто п`ять тисяч) доларів США.

Разом із цим позовом ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року подав заяву про забезпечення позову, в якій просив: 1) вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, зокрема: а) приміщення, загальною площею 487,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024722161040; б) приміщення, загальною площею 41 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024724061040. 2) Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, реєстраторам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти будь-які дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта нерухомості, зокрема: а) приміщення, загальною площею 487,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024722161040; б) приміщення, загальною площею 41 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024724061040.

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що він 01 березня 2024 року позичив ОСОБА_2 кошти в сумі 95000 доларів США, про що була власноручно написана розписка останньою. З метою забезпечення виконання зобов`язань за позикою від 01 березня 2024 року позивачем було укладено договір поруки, де ОСОБА_1 виступив як позичальник, поручителем ТзОВ «Жасмин Делюкс», як майновий поручитель ОСОБА_2 позичальника. Вказує, що на сьогоднішній день зобов`язання за позикою, відповідно до розписки не виконано. Посилається на те, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №400617146 від 23 жовтня 2024 року за ТзОВ «Жасмин Делюкс» зареєстровано: а) приміщення, загальною площею 487,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 1-1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024722161040; б) приміщення, загальною площею 41 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення 1-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3024724061040. Відповідно до довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості №201-20241023-0008634053 та №201-20241023-0008634066 оціночна вартість яких становить: а) 4982299,65 гривень, б) 74050,06 гривень.

ОСОБА_1 також вказує, що оскільки позовні вимоги позивача до відповідача складають 95000 доларів США, а вартість нерухомого майна ТОВ «Жасмин Делюкс» становить 5056349,71 гривень, обраний позивачем вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами. Зазначає, що існує достатньо обґрунтована імовірність того, що належне відповідачу нерухоме майно може бути відчужене (подароване, продане) третім особам, що може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про стягнення боргу в розмірі 95000 доларів США, а тому, наявна об`єктивна необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «Жасмин Делюкс» на праві приватної власності в цілому, з метою запобігання переходу прав на майно до інших осіб та забезпечення звернення стягнення на це майно при виконанні рішення суду про стягнення боргу.

Крім того вказує, що ОСОБА_2 на момент отримання позики та укладення договору поруки від 01 березня 2024 року була учасником та директором ТОВ «Жасмин Делюкс», проте, станом на момент звернення з цим позовом до суду, ОСОБА_2 вчиняються дії щодо уникнення виконання зобов`язань згідно договору поруки від 01 березня 2024 року. В офіційній інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 23 жовтня 2024 року сервісу «Опендатабот» ОСОБА_2 не є а ні власником, а ні керівником ТОВ «Жасмин Делюкс».

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим, так як невжиття цього виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, у разі розпорядження відповідачем вказаним майном на користь третіх осіб.

Позивач зауважує, що на час розгляду судом заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Тож фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд доходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТзОВ «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики від 01 березня 2024 року в сумі 95000 (дев`яносто п`ять тисяч) доларів США.

Разом із позовом 24 жовтня 2024 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, однак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 жовтня 2024 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

28 жовтня 2024 року подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 та ТзОВ «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики від 01 березня 2024 року в сумі 95000 (дев`яносто п`ять тисяч) доларів США.

Того ж дня з уточненою позовною заявою, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

Згідно зпунктом 2частини першоїстатті 152ЦПК України заява прозабезпечення позовуподається: одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Разом із цим позовом, позивач подав заяву про забезпечення позову, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Як було зазначено вище 25 жовтня 2024 року ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики. Ураховуючи, що аргументація даної заяви про забезпечення позову фактично збігається з аргументацією, зазначеною у заяві про забезпечення позову, питання стосовно якої було вирішено згаданою ухвалою суду, суд виходить з аналогічних мотивів та норм права.

Так, як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно достатті 13Конвенції прозахист правосновоположних правта свобод1950року кожен,чиї правата свободи,визнані вцій Конвенції,було порушено,має правона ефективнийзасіб юридичногозахисту внаціональному органі,навіть якщотаке порушеннябуло вчиненеособами,які здійснювалисвої офіційніповноваження.При цьому,Європейський судз правлюдини урішенні від29червня 2006року усправі «Пантелеєнкопроти України»зазначив,що засібюридичного захистумає бутиефективним,як напрактиці,так іза законом (§ 77).

Як зазначенов частинахпершій тадругій статті149ЦПК Українисуд зазаявою учасникасправи маєправо вжитипередбачених статтею150цього Кодексузаходів забезпеченняпозову ; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно дочастинипершоїстатті 150ЦПКУкраїни позовзабезпечується: 1)накладеннямарештуна майнота(або)грошовікошти,щоналежатьабо підлягаютьпередачіабосплаті відповідачевіізнаходятьсяу ньогочивінших осіб; 1-1)накладеннямарештуна активи,якієпредметом спору,чиіншіактиви відповідача,яківідповідаютьїх вартості,усправахпро визнаннянеобґрунтованимиактивівта їхстягненнявдохід держави; 2)забороноювчинятипевні дії; 3)встановленнямобов`язкувчинити певнідії,уразіякщо спірвиникізсімейних правовідносин; 4)забороноюіншимособам вчинятидіїщодопредмета споруабоздійснюватиплатежі,абопередаватимайно відповідачевічивиконуватищодо ньогоіншізобов`язання; 5)зупиненнямпродажуарештованого майна,якщоподанопозов провизнанняправавласності нацемайноі прозняттязнього арешту; 6)зупиненнямстягненняна підставівиконавчогодокумента,якийоскаржуєтьсяборжником усудовомупорядку; 8)зупиненняммитногооформлення товарівчипредметів; 9)арештомморськогосудна,щоздійснюєтьсядля забезпеченняморськоївимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із пунктами 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року№9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №726/822/21.

Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 сформульована правова позиція відповідно до якої обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Отже, мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 95000 доларів США з ТОВ «Жасмин Делюкс», де товариство виступає поручителем, у вказаному договорі, а позичальником (боржником) є ОСОБА_2 .

Як вбачається з розписки від 01 березня 2024 року, написаної власноручно ОСОБА_2 , остання взяла у борг для власних потреб у ОСОБА_1 95000 доларів США з кінцевим терміном повернення 01 вересня 2024 року.

Отже, у разі забезпечення позову, шляхом накладення арешту та вчиняти дії щодо майна ТОВ «Жасмин Делюкс» можуть бути порушені права та обов`язки відповідача, а вжиті заходи зможуть перешкоджати нормальній господарській діяльності юридичної особи, що законом заборонено.

Заява про забезпечення позову не містить посилання заявника на обставини щодо вчинення відповідачем у справі дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і до заяви не долучено доказів на їх підтвердження.

Мотивуючи заяву представник послався винятково на загальні підстави щодо необхідності забезпечити позов, втім, жодних відомостей про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в заяві не відобразив і доказів не подав реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі №755/5333/20, провадження №6117180св20, вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №1290гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд констатує, що заява про забезпечення позову, що надійшла до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 28 жовтня 2024 року разом з уточненою позовною заявою про стягнення боргу за договором позики фактично містить аналогічні обґрунтування щодо забезпечення позову, які містилися в заяві про забезпечення позову, отриманої судом 24 жовтня 2024 року й щодо якої суд ухвалив ухвалу від 25 жовтня 2024 року. Нових аргументів щодо наявності обґрунтованих підстав вважати, що застосування вказаного у заяві заходу забезпечення позову є необхідним, в заяві ОСОБА_1 не наведено.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав для, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, суд дійшов висновку про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову на цей час є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно дочастин сьомої,одинадцятої статті153ЦПК України про забезпеченняпозову абопро відмовуу забезпеченніпозову судпостановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

Враховуючи те, що судом відмовлено заявнику в його заяві про забезпечення позову, суд вбачає за необхідне судові витрати покласти на ОСОБА_1 в межах, які ним понесені.

Керуючись статтями 2, 4, 149 153, 258 261, 352 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жасмин Делюкс» про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.

2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

3. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

5. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

6. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 жовтня 2024 року.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіТ. І. Якімець