Рішення

від 22.10.2024 по справі 902/796/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2024 р.Cправа №902/796/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С. при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

представника позивача: Яремчук Г.Б. (довіреність №295 від 23.09.2024),

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця", с.Дорожне Вінницького району Вінницької області

до Приватного підприємства "Стєпь", смт Стрижавка Вінницького району Вінницької області

про стягнення 122224,62 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця" з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Стєпь" 12224,62 грн здійсненої позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №18/01 від 18.01.2023 попередньої оплати в зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо поставки товару, а саме: 85800,00 грн - попередньої оплати, 31317,00 грн - пені та 5107,62 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №902/796/24; призначено судове засідання на 26.09.2024.

Однак 26.09.2024 слухання справи не відбулось в зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, а також загрозою ракетних ударів по всій території України, а тому ухвалою суду від 26.09.2024 відкладено розгляд справи до 22.10.2024.

На визначену судом дату, 22.10.2024, з`явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про надіслання ухвали від 26.09.2024 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (№1пр. від 02.10.2024).

Водночас надісланий відповідачу лист з ухвалою від 26.09.2024 повернувся на адресу суду з відміткою про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить довідка оператора поштового зв`язку (вх. канц. суду №1502/24 від 22.10.2024).

Слід відзначити, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).

Враховуючи наведене, судом вжито належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні, 22.10.2024, представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

18.01.2023 між позивачем (далі - Покупець) та відповідачем (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу тріски паливної №18/01 (а.с.13-14) (далі - Договір), за умовами п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти й оплатити Тріску паливну твердих порід деревини (дуб, граб, ясен, акація, береза, черешня, берест) (далі - Товар) для технологічних потреб (виробництва теплової енергії), визначену у Додатках до цього Договору.

За умовами п.3.1-3.4 Договору загальна сума Договору складається із сум, зазначених в накладних, якими оформляється прийом-передача Товару, поставленого на підставі даного Договору. Ціна на Товар погоджується сторонами у додатках до Договору. В разі зміни ціни товару, Продавець зобов`язаний повідомити про це Покупця не пізніше, ніж за 30 днів до фактичної дати поставки товару, та оформити відповідний додаток до Договору, який підписується обома Сторонами. Розрахунки за кожну партію Товару здійснюються Покупцем протягом 30 (тридцяти) банківських днів, що відліковуються від дати отримання Покупцем партії товару, що зазначена у товарно-транспортній накладній.

Згідно з п.5.1-5.3 Договору Продавець зобов`язується здійснювати передачу Покупцю Товару на умовах "ПАР" (склад Покупця: вул.Київська 2-А, с.Дорожнє, Вінницький район, Вінницька область) у відповідності до правил Інкотермс 2010 протягом 1 робочого дня з моменту узгодження замовлення або в інший узгоджений строк у Додатках до цього Договору. Передача Товару здійснюється Продавцем у місці доставки (склад Покупця п.5.1) за супровідними документами представнику Покупця. Моментом здійснення поставки Товару Постачальнику є його отримання Покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна).

У разі порушення строків/термінів виконання зобов`язань, будь-якого зобов`язання, передбачених умовами даного Договору Продавець на вимогу Покупця сплачує неустойку 0,1% від вартості Товару поставленого з порушення строків/термінів, вартості порушеного зобов`язання за кожен день прострочення (п.6.4 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, діє до "31" грудня 2023 р., але в будь-якому випадку Договір діє до припинення прав та обов`язків Сторін, які з нього виникли (п.7.1 Договору).

Додатком №1 до Договору (а.с.15) визначено вартість ціни за одну тонну Товару в сумі 2200,00 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок Продавця №15 від 08.02.2023 (а.с.10) щодо поставки 18 тонн Товару вартістю 39600,00 грн та рахунок №17 від 14.02.2023 (а.с.10Х) щодо поставки 21 тонни Товару вартістю 46200,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем сплачено відповідачу грошові кошти на поставку Товару за Договором (а.с.7-8), а саме:

- №377 від 10.02.2023 про сплату 39600,00 грн з призначенням платежу "За тріску паливну, згідно Рах.№15 від 02.02.2023...;

- №420 від 17.02.2023 про сплачу 46200,00 грн з призначенням платежу "За тріску паливну згідно рахунка №17 від 14.02.2023...".

Наявною у справі вимогою №175 від 18.06.2024 (а.с.12) позивач, з посиланням на непоставку Товару за Договором, зазначив про відмову від Договору та вимагав у відповідача протягом семи днів з дня отримання вимоги повернути сплачені кошти в сумі 85800,00 грн. На підтвердження надіслання вимоги №175 від 18.06.2024 позивачем долучено опис вкладення до цінного листа та поштову накладну від 19.06.2024 (а.с.7-8).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Суд зазначає, що укладений між сторонами Договір, за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

За умовами п.3.4 Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються Покупцем протягом 30 (тридцяти) банківських днів, що відліковуються від дати отримання Покупцем партії товару, що зазначена у товарно-транспортній накладній.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем 85800,00 грн в рахунок поставки Товару за Договором (а.с.7-8).

Частиною 1 ст.662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п.5.1 Договору Продавець зобов`язується здійснювати передачу Покупцю Товару на умовах "ПАР" (склад Покупця: вул.Київська 2-А, с.Дорожнє, Вінницький район, Вінницька область) у відповідності до правил Інкотермс 2010 протягом 1 робочого дня з моменту узгодження замовлення або в інший узгоджений строк у Додатках до цього Договору.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні такі документи як "замовлення" та Додатком №1 до Договору не визначено іншого строку поставки Товару. Водночас суд враховує наявні у справі рахунки відповідача №15 від 08.02.2023 та №17 від 14.02.2023, де визначено найменування, кількість та вартість Товару, який має бути поставлено відповідачем за Договором, які оплачені позивачем 10.02.2023 та 17.02.2023 відповідно.

Отже суд доходить висновку, що датами узгодження замовлення слід вважати дати оплати виставлених відповідачем рахунків №15 від 08.02.2023 та №17 від 14.02.2023 - 10.02.2023 та 17.02.2023, з яких почався перебігу строк поставки Товару відповідно до п.5.1 Договору.

Оскільки доказів виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки Товару матеріали справи не містять, суд доходить висновку, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань:

- за рахунком №15 від 08.02.2023, який оплачено 10.02.2023, - з 12.02.2023;

- за рахунком №17 від 14.02.2023, який оплачено 17.02.2023, - з 19.02.2024.

За правилами ч.1, 2 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, за яким у відповідача (постачальника, продавця) виникає зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч.2 ст.693 та ч.1 ст.530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів поставки товару, відповідач є таким, що прострочив строк з повернення сплачених за товар коштів:

- з 12.02.2024 на суму 39600,00 грн;

- з 19.02.2023 на суму 46200,00 грн.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За наведених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення 85800,00 грн попередньої оплати за Договором, за відсутності доказів поставки Товару та повернення суми попередньої оплати, є правомірними та обґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення пені, розрахованої в сумі 31317,00 грн пені за період з 10.02.2023 по 17.02.2024, суд дійшов таких висновків.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.6.4 Договору: у разі порушення строків/термінів виконання зобов`язань, будь-якого зобов`язання, передбачених умовами даного Договору Продавець на вимогу Покупця сплачує неустойку 0,1% від вартості Товару поставленого з порушення строків/термінів, вартості порушеного зобов`язання за кожен день прострочення.

Водночас за правилами ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч.2 ст.343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Також суд зауважує, що частиною 6 ст.232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч.6 ст.232 ГК України.

У постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20 Верховний Суд дійшов висновку, що приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому, перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін. Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень ст. 256 ЦК України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов`язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення ст. 251, 252 ЦК України.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч.6 ст.232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч.6 ст.232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Належним чином дослідивши умови Договору, суд дійшов висновку, що положення п.6.4 Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч.6 ст.232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати тощо.

Відтак, умову, передбачену п.6.4 Договору, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України.

Здійснивши перевірку правильності нарахування пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову в частині стягнення 15721,20 грн пені, а тому в задоволенні позову щодо стягнення 15595,80 грн пені слід відмовити.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 5107,62 грн інфляційних втрат за період з 10.02.2023 по 03.07.2024.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимог в частині стягнення 5107,62 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача в сумі 2422,40 грн, що становить мінімальний розмір судового збору, який підлягає до сплати при зверненні до суду з позовом майнового характеру в електронній формі.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Стєпь" (вулиця Гонти, будинок 43, смтСтрижавка, Вінницький район, Вінницька обл., 23210, ідентифікаційний код: 25494888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украфлора-Вінниця" (вул.Київська, буд.2-А, с.Дорожне, Вінницький район, Вінницька обл., 23217, ідентифікаційний код: 31315342) 85800,00 грн - попередньої оплати, 15721,20 грн - пені, 5107,62 грн - інфляційних втрат та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

3. В позові в частині стягнення 15595,80 грн пені, - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст рішення надіслати учасникам справи.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 28 жовтня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "Украфлора-Вінниця" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (info@ukraflora.com);

4, 5 - представнику ТОВ "Украфлора-Вінниця" Слободянюку О.О. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6, 7 - ПП "Стєпь" (вул.Гонти, буд.43, смт Стрижавка, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23210) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення