Рішення

від 29.10.2024 по справі 903/486/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

29 жовтня 2024 року Справа № 903/486/24

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за відсутністю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 про ухвалення додаткового рішення у справі №903/486/24 а позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 до Житлово-комунального підприємства №3 про стягнення 172508,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2024 на адресу господарського суду надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грушевського-1" до Житлово-комунального підприємства №3 про стягнення 172508грн 04коп різниці між залишком невикористаних коштів за послугу з управління та сумою заборгованості перед ЖКП №3 за ту ж послугу (справа № 903/486/24).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 17.07.2024 у справі №903/486/24 позов задоволено. Стягнуто з Житлово-комунального підприємства №3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 172508 грн. 04 коп. різниці між залишком невикористаних коштів за послугу з управління та сумою заборгованості перед ЖКП №3 за ту ж послугу та 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

29.07.2024 представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 сформував в системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просить суд ухвалити додаткове рішення по даній справі, яким стягнути з Відповідача на користь позивача 10000,00 грн понесених витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2024 справа передана судді Якушевій І.О.

У зв`язку із перебуванням судді Якушевої І.О. у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 справу №903/486/24 було розподілено судді Слободян О.Г.

Ухвалою суду від 31.07.2024 задоволено самовідвід судді Господарського суду Волинської області Слободян О.Г. від розгляду справи №903/486/24. Матеріали заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 про ухвалення додаткового рішення у справі №903/486/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 справу роподілено судді Гарбару І.О.

Ухвалою суду від 01.08.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Заяву до розгляду призначено на 06.08.2024 о 10:50 год. Запропоновано відповідачу до 05.08.2024 подати мотивовані письмові пояснення, в яких викласти свою позицію стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення судових витрат та направити останні на адресу позивача у справі, докази надіслання надати суду.

Відповідач отримав ухвалу суду від 01.08.2024 01.08.2024 об 19:15 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Письмові пояснення відповідача на адресу суду не надходили.

05.08.2024 на адресу суду надійшов лист Північно-західного апеляційного господарського суду про термінове надіслання матеріалів справи №903/486/24 до апеляційного суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги Житлово-комунального підприємства №3 на рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/486/24 від 17.07.2024 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 до Житлово-комунального підприємства №3 про стягнення 172508, 04 грн.

Ухвалою суду від 06.08.2024 провадження у справі №903/486/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 до Житлово-комунального підприємства №3 про стягнення 172508,04 грн, в частині розгляду заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 про ухвалення додаткового рішення зупинено до повернення матеріалів справи Господарському суду Волинської області.

23.10.2024 матеріали справи №903/486/24 повернуті до Господарського суду Волинської області.

Ухвалою суду від 23.10.2024 провадження у справі №903/486/24 в частині розгляду заяви представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, поновлено. Розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат призначено на 29.10.2024 о 10:30 год.

24.10.2024 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» клопотання, в якому просить розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат без участі представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1" за наявними в матеріалах справи документами. Вимоги, викладені в заяві про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги, підтримує в повному обсязі.

У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

У статті 244 ГПК України, визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Волинської області від 17.07.2024 у справі №903/486/24 позов задоволено. Стягнуто з Житлово-комунального підприємства №3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 172508 грн. 04 коп. різниці між залишком невикористаних коштів за послугу з управління та сумою заборгованості перед ЖКП №3 за ту ж послугу та 3028 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 рішення господарського суду Волинської області від 17.07.24 у справі № 903/486/24 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

При цьому, суд зазначає, що додаткове рішення (ухвала) є засобом доповнення змісту рішення суду, тобто виправлення його неповноти при незмінності усього змісту. Унормовані названою статтею процесуального закону підстави для його ухвалення є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

За приписами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, приписами вищенаведеної норми визначається порядок подання стороною доказів щодо витрат, пов`язаних із судовим розглядом, зокрема, на правничу допомогу адвоката, у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Порядок подачі таких документів з відповідною заявою в письмовому провадженні Господарським процесуальним кодексом України не визначено.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в такому випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року по справі №242/4741/16-ц).

Сторонами договору про надання правової допомоги визначено розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати, так/або фіксованого розміру), що, в свою чергу, відповідає правовій позиції Верховного Суду, котра сформована у Постанові від 06 березня 2019 року по справі №922/1163/18.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу та зазначив, що такі витрати становлять 10000 грн, докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката будуть надані в порядку ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи підтверджується наданими позивачем доказами:

- копією договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2024;

- копією акту від 17.07.2024 надання послуг по договору про надання правничої (правової) допомоги від 01.05.2024;

- копією платіжної інструкції №803 від 12.06.2024 на суму 16229,00 грн;

- копією рахунку №30/05-1 від 30.05.2024 на суму 16229,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд приймає до уваги, що 01.05.2024 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського-1» та адвокатом Нестеруком Олександром Вікторовичем укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі Договір).

Згідно з п. 1 договору, Предметом договору є:

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі, складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво за дорученням Клієнта інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади, в правоохоронних органах, інших державних органах та перед фізичними особами.

Відповідно до п. 2.1 договору, адвокат зобов`язаний:

- неухильно дотримуватись вимог законодавства України;

- здійснювати представництво Клієнта та захист його прав і законних інтересів в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, органах державної влади, в правоохоронних органах, в суді, в тому числі господарському суді, адміністративному суді, районному та міськрайонному суді, третейському суді;

- передавати Клієнту документи, отримані в результаті надання послуг;

- передавати все виконане за даним договором за Актом приймання-передачі.

- зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, з яких Клієнт звернувся до Адвоката, суть консультацій, порад, роз`яснень та інших відомостей, одержаних Адвокатом при здійсненні своїх професійних обов`язків;

- відмовитись від виконання Договору у разі, якщо результат, досягнення якого бажає Клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що розмір, порядок обчислення гонорару визначається в кожному конкретному випадку надання правової допомоги в Додатках до цього договору.

Сторони узгодили, що визначений сторонами гонорар має бути оплачено протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку Адвоката. Гонорар сплачуться готівкою або безготівковому порядку на рахунок адвоката (п.п.3.5, 3.7 договору).

На виконання умов договору про надання правничої допомоги позивачу надано наступні послуги згідно з актом наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги:

- Письмова консультацiя ОСББ «Грушевського-1» iз питань стягнення залишкiв невикористаних коштiв за послугу з управлiння багатоквартирним будинком, правовий аналiз iз наданням висновку в письмовiй формi 2 год 2000,00 грн;

- Юридична експертиза (правовий аналiз судової практики та законодавства) щодо можливостi стягнення залишкiв невикористаних коштiв за послугу з управлiння багатоквартирним будинком з ЖКП №3 на користь ОСББ «Грушевського- l»- 3 год 1500,00 грн;

- Пiдготовка та подання позову до Господарського суду Волинської областi щодо стягнення залишкiв невикористаних коштiв за послуry з управлiння багатоквартирним будинком з ЖКП №3 на користь ОСББ «Грушевського-1» - 4 год 4000,00 грн;

- Пiдготовка та подання вiдповiдi на вiдзив на позовну заяву про стягнення залишкiв невикористаних коштiв за послуry з управлiння багатоквартирним будинком з ЖКП №3 на користь ОСББ «Грушевського-1» - 1 год 2500,00 грн.

Всього 10000,00 грн.

- Пiдготовка та подання адвокатських запитiв на Луцьку міську раду щодо надання iнформацiї про об`екти нepуxoмocтi, власником яких є територiальна громада 2 год 2600,00 грн;

- Юридична експертиза (правовий аналiз) статусу окремих об`єктiв нepyxoмocтi, розташованих за адресою: пр-т Грушевського, l. Отримання витягiв з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (3 шт.) 1 год 629,00 грн;

- Юридична експертиза (правовий аналiз питання) щодо можливостi отримання ОСББ «Грушевського- l» вiдшкодування витрат на електроенергiю вiд орендаря примiщення. Пiдготовка договору на вiдшкодування витрат на утримання будинку мiж ОСББ та ГУ НП у Волинськiй областi. Пiдготовка додаткової угоди до вищевказаного договору (щодо вiдшкодування витрат на електроенергiю) 1 год 3000,00 грн.

Всього 16229,00 грн.

Пiдписанням цього Акту наданих послуг Сторони пiдтверджують факт надання послуг вiдповiдно до положень договору про надання правової допомоги вiд 01.05.2024 належним чином та у повному обсязi (п.2 акта).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи №903/486/24 у заявленому обсязі на загальну суму 10000 грн.

Частиною 5 ст.126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Відповідач у справі ЖКП №3 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не подавав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до висновків, які викладені в постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19: «Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції».

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 правова позиція, що за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.

В наступному ці висновки послідовно було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (№ в ЄДРСР 87951334) Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28-29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто, критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, пов`язаних із розглядом справи №903/486/24 підставна та підлягає до задоволення.

На підставі аналізу обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з результатів вирішення спору, суд дійшов висновку щодо доцільності та наявності підстав для стягнення з Житлово-комунального підприємства №3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 витрат на надання правової допомоги в суді в у розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 73-80, 123, 126, 129, 221, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства №3 (вул. Винниченка,39, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 30473452) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грушевського-1 (проспект Президента Грушевського,1, м.Луцьк, 43005, код ЄДРПОУ 43791429) 10000,00 грн (десять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 29.10.2024.

СуддяГарбар І. О.