Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/4878/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/4878/24Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/4878/24.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм» (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд.12-б)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» (02068, м. Київ, проспект П. Григоренка, буд. 23, офіс 172)

про стягнення 874 527, 36 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майдерм» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» про стягнення 874 527, 36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з передачі позивачу об`єкта суборенди згідно умов Договору суборенди нежитлових приміщень №05/02/22 від 05.02.2022, у зв`язку з чим, такий договір було розірвано в односторонньому порядку позивачем, і виникненням у відповідача зобов`язання повернути суму попередньої оплати та гарантійний платіж у розмірі 874 527, 36 грн.

26.04.2024 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 26.04.2024 для усунення недоліків позовної заяви.

06.05.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 26.04.2024.

13.05.2024 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/4878/24 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

06.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач одночасно заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та додав заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

Згідно статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що у відповідача всупереч приписам частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надіслав копію ухвали від 13.05.2024 відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02068, м. Київ, проспект П. Григоренка, буд. 23, офіс 172.

Поштовий конверт з копіює ухвали про відкриття провадження у справі, 16.05.2024 був повернутий відправнику (повернувся до суду 24.05.2024) з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки, в матеріалах справи відсутня інформація щодо актуальної адреси місцезнаходження відповідача, вважається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 13.05.2024 вручена відповідачу 16.05.2024.

Таким чином, відповідач зобов`язаний був подати відзив на позовну заяву до 31.05.2024 включно.

Згідно частини 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

У відповідності до частини 1, 3, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву відповідач мотивує тим, що юридична особа не веде господарської діяльності, а тому не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням та не реєструє електронний кабінет в ЄСІТС. Зазначені обставини не дали можливості відповідачу своєчасно отримати ухвалу про відкриття провадження у справі. Також відповідач зазначив, що такий недолік як відсутність зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС найближчим часом буде усунутий.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду через систему «Електронний суд», проте, поданий він через електронний кабінет представника відповідача - адвоката, і станом на момент виготовлення повного тексту рішення відповідач так і не виконав обов`язку щодо реєстрації кабінету в ЄСІТС.

Станом на жовтень 2024 року у відповідача всупереч частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Суд зазначає, що наявність зареєстрованого електронного кабінету в представника не звільняє сторону у справі, яка є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України від обов`язку від реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.

Окрім цього, суд підпунктом 1.1. резолютивної частини ухвали від 13.05.2024 зобов`язав відповідача зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС, але відповідач вимогу законодавства і суду не виконав.

Відповідно до частини 10 статті 165 та абзацу 2 частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Також відповідач не повідомив суду фактичне місце перебування, тому як зазначено вище, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.05.2024 вважається врученою відповідачу 16.05.2024.

З огляду на все зазначене, суд не визнає причини пропуску процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву поважними, а відтак, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву.

Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, оскільки суд не визнав причини пропуску строку для подання відзиву поважними, суд на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишає відзив без розгляду.

Згідно приписів частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, суд долучає до матеріалів справи відзив на позовну заяву з додатками, але не приймає його до уваги, не досліджує та не оцінює.

Щодо заперечень відповідача проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали від 13.05.2024, суд встановив відповідачу строк для подачі клопотання про перехід до розгляду справи в загальному провадженні в строк для подання відзиву.

Приписами частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Судом вище встановлено, що відповідач пропустив процесуальний строк для подання відзиву та причини пропуску судом не визнані поважними.

Одночасно з цим, відповідач не заявив клопотання про поновлення строку для подання клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні (заперечення проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні).

Крім того, суд зазначає, що представник відповідача обґрунтовує необхідність переходу в загальне позовне провадження необхідністю витребування у рієлтора, який займався оформленням орендних правовідносин, доказів направлення позивачеві акта приймання-передачі орендованого приміщення, необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, та необхідністю зробити інвентаризацію майна в орендованому приміщенні, проте суд зазначає, що доказів укладення договору про надання рієлторських послуг відповідач не надає. Разом з тим, метою загального позовного провадження взагалі не визначено як допомогу сторонам в збиранні та поданні доказів у справі.

За таких обставин, оскільки відповідачем також пропущений строк для подання заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні (клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні) та відсутності зі сторони відповідача клопотання про поновлення строку для подання таких заперечень/клопотання, суд залишає заперечення відповідача проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

І. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

05.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГСЕРВІС 777», як орендарем (відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙДЕРМ», як суборендарем (позивач) укладено договір суборенди нежитлових приміщень №05/02/22.

Згідно пункту 1.1. договору №05/02/22 від 05.02.2022, за цим договором орендар зобов`язується передати суборендарю в суборенду, у встановлені договором строки, нежитлові приміщення п`ятого поверху площею 694, 2 м2, у складі торговельно-адміністративної будівлі літ. А, за адресою: АДРЕСА_1, що належить орендарю на правах оренди із правом передачі у суборенду третім особам на підставі укладеного між орендарем та власником об`єкту суборенди - ОСОБА_1 договору оренди нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Майорова А.В., за реєстровим №1727, а суборендар зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно здійснювати суборендні платежі та інші зобов`язання, передбачені умовами цього договору, та після закінчення строку дії суборенди повернути орендарю об`єкт з урахуванням нормального (природного) зносу.

Розділом 3 договору №05/02/22 від 05.02.2022 встановлено наступне:

- Строк дії цього договору починає свій відлік з дати його укладання сторонами та діє до закінчення строку суборенди за цим договором, визначеному у п. 3.3. цього договору. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які виникли за цим договором протягом строку його дії та залишилися невиконаними. Після закінчення строку дії цього договору по відношенню до невиконаних зобов`язань відповідні положення цього договору діють до повного виконання таких зобов`язань сторонами. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 3.1.);

- Строк суборенди встановлюється з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкта суборенди (пункт 3.2.);

- Cтрок суборенди закінчується, якщо він не буде достроково припинений відповідно до умов цього договору о 23:59 01 лютого 2025 року (пункт 3.3.).

У відповідності до пунктів 2.1. та 2.2. договору №05/02/22 від 05.02.2022, орендар зобов`язується передати суборендарю об`єкт суборенди, у строк до 15 березня 2022 року. Передача об`єкту суборенди оформлюється підписанням сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди, що є невід`ємною частиною цього договору, зразок якого наведений у додатку №1 до цього договору. Сторони дійшли згоди, що суборендна плата, визначена п. 4.1. починає нараховуватись з 15 березня 2022 року, але не раніше підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкту суборенди.

Відповідно до пункту 4.1. договору №05/02/22 від 05.02.2022, за календарний місяць користування об`єктом суборенди суборендар сплачує орендарю суборендну плату. Розмір суборендної плати з урахуванням індексації за календарний місяць користування об`єктом суборенди складає еквівалент 10 416, 00 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2 083, 20 доларів США 20 центів, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США орендарем. Суборендна плата нараховується з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди.

Згідно пункту 4.9. договору №05/02/22 від 05.02.2022, сторони домовились, що суборендна плата за перший місяць користування об`єктом суборенди в розмірі 10 416 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2 083, 20 доларів США 20 центів, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США орендарем, буде сплачено суборендарем 07 лютого 2022 року шляхом переказу грошових коштів в національній валюті на розрахунковий (банківський) рахунок орендаря.

Згідно пункту 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022, сторони домовились, що орендна плата за останній місяць у розмірі місячної суборендної плати вказаної у п. 4.1. та гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати вказаної у п. 4.1. буде сплачено протягом трьох робочих днів після отримання письмової згоди іпотекодержателя для здачі в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 літ. А.

07.02.2022 позивач на виконання пункту 4.9. договору №05/02/22 від 05.02.2022, перерахував відповідачу 291 648, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2480.

10.02.2022 позивач на виконання пункту 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022, перерахував відповідачу 582 879, 36 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2491.

Проте відповідач всупереч умовам договору №05/02/22 від 05.02.2022 не передав позивачу об`єкт суборенди.

У відповідності до пункту 9.1. договору №05/02/22 від 05.02.2022, дострокове припинення дії цього договору до закінчення терміну його дії можливо шляхом підписання додаткової угоди про дострокове розірвання цього договору з врахуванням п. 9.2., п. 9.3. та п. 9.5. цього договору. Така додаткова угода повинна бути укладена в письмовій формі, підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками сторін.

Згідно пункту 9.2. договору №05/02/22 від 05.02.2022, дія цього договору припиняється, зокрема, у випадку достроково за ініціативою суборендаря з повідомленням орендаря за 30 днів.

Згідно пункту 9.3. договору №05/02/22 від 05.02.2022, суборендар може достроково розірвати даний договір, направивши орендарю повідомлення про припинення строку дії цього договору за 30 днів з дати розірвання: у разі неможливості використання об`єкту суборенди за цільовим призначенням не з вини суборендаря; в результаті винних дій або бездіяльності орендаря, що є суттєвим порушенням договору; якщо відсутній вільний доступ до об`єкту суборенди, з вини орендаря.

Відповідно до пункту 9.5. договору №05/02/22 від 05.02.2022, у разі настання однієї з зазначених в пункті 9.3. договору обставин, суборендар має припинити цей договір шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення дії цього договору і цей договір вважається припиненим за згодою сторін з 31 (тридцять першого) календарного дня з дати отримання орендарем відповідного повідомлення вважається отриманим не пізніше ніж через 7-м днів після дня його направлення.

Зі змісту пункту 11.12. договору №05/02/22 від 05.02.2022 вбачається, що усі повідомлення вважаються відправленими, якщо вони надіслані рекомендованими листами або доставлені кур`єром на адресу наведену статті 12 договору «РЕКВІЗИТИ СТОРІН».

26.01.2024 позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження відповідача повідомлення вих. №26/01 від 26.01.2024 про дострокове припинення (розірвання) договору №05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05 лютого 2022 року, в якому повідомив останнього про дострокове розірвання договору та просив повернути перераховану попередню оплату.

До повідомлення вих. №26/01 від 26.01.2024 позивач додав Додаткову угоду №1 від 26.01.2024 про дострокове розірвання договору №05/02/22 за підписом директора позивача.

Однак повідомлення вих. №26/01 від 26.01.2024 з Додатковою угодою №1 від 26.01.2024 повернулося відправнику за зворотною адресою у зв`язку з «закінченням терміну зберігання».

Таким чином, договір №05/02/22 від 05.02.2022, згідно з умовами договору є припиненим (розірваним) в односторонньому порядку.

Пунктом 9.6. договору №05/02/22 від 05.02.2022 встановлено, що орендар зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання Акту прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди (або моменту складання одностороннього акту у випадку ухилення орендаря) повернути суборендарю на поточний рахунок, визначеному у відповідному розділі цього договору всі надлишково сплачені платежі за цим договором.

Позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують повернення надлишкового сплачених коштів, а саме попередньої оплати та гарантійного платежу.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2., 8.3. договору №05/02/22 від 05.02.2022, у випадку якщо між сторонами в процесі виконання цього договору виникне спір він повинен бути вирішений шляхом переговорів. Якщо відповідний спір неможливо вирішити мирним шляхом, то такий спір сторони можуть передати на вирішення до суду у відповідності до чинного законодавства України. У разі недосягнення згоди шляхом переговорів спір вирішується сторонами у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати та гарантійний платіж у загальному розмірі 874 527, 36 грн.

ІI. Предмет та підстави позову.

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача суму попередньої оплати та гарантійний платіж у загальному розмірі 874 527, 36 грн.

Юридичними підставами позову є статті 173, 193, 230, 283 Господарського кодексу України, статті 525, 526, 549, 617, 629, 759 Цивільного кодексу України.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №05/02/22 від 05.02.2022 в частині передачі позивачу об`єкта суборенди.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №05/02/22 від 05.02.2022 здійснив на користь відповідача попередню оплату за перший та останній місяць користування об`єктом суборенди, а також гарантійний платіж, але відповідач всупереч умов договору власні зобов`язання по договору, а саме щодо передачі об`єкта суборенди позивачу не виконав, у зв`язку з чим позивач відмовився від договору №05/02/22 від 05.02.2022 та просить повернути (стягнути) попередню оплату та гарантійний платіж.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач, заперечуючи проти мотивів позивача, зазначає:

- що позивач зайняв орендоване приміщення, проте не зазначає дату (з якого числа) відбувся цей факт;

- відповідач посилається на те, що факт передачі позивачеві приміщення може підтвердити ріелтор, проте не надає договір з ріелтором, як і не зазначає який саме ріелтор може підтвердити такий факт.

- договір №05/02/22 від 05.02.2022 не є припиненим.

Проте, відповідач на підтвердження власних доводів не надав будь-яких доказів.

Відзив відповідача, який надійшов до суду 06.06.2024, поданий з пропуском процесуального строку з поданням клопотання про поновлення строку для подання відзиву, проте суд не визнав причини пропуску строку для подання відзиву поважними, у зв`язку з чим відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву та залишив відзив без розгляду.

Отже, твердження відповідача, викладені в відзиві на позовну заяву, судом не оцінюються.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи був порушений відповідачем обов`язок по передачі позивачу об`єкта суборенди та чи взагалі виник у позивача обов`язок сплати орендних (суборендних) платежів?

- чи правомірна вимога позивача про повернення попередньої оплати та гарантійного платежу?

- чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Договір, укладений між сторонами, є договір піднайму, відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання норм глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (частина 3 стаття 774 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 стаття 759 Цивільного кодексу України). За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 стаття 283 Господарського кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи, 05.02.2022 між сторонами укладено договір суборенди нежитлових приміщень №05/02/22, за умовами якого відповідач зобов`язується передати позивачу в суборенду, у встановлені договором строки, нежитлові приміщення п`ятого поверху площею 694, 2 м2, у складі торговельно-адміністративної будівлі літ. А, за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на правах оренди із правом передачі у суборенду третім особам на підставі укладеного між відповідачем та власником об`єкту суборенди - ОСОБА_1 договору оренди нежитлового приміщення посвідченого приватним нотаріусом Майорова А.В., за реєстровим №1727, а позивач зобов`язується прийняти об`єкт суборенди, своєчасно здійснювати суборендні платежі та інші зобов`язання, передбачені умовами цього договору, та після закінчення строку дії суборенди повернути відповідачу об`єкт з урахуванням нормального (природного) зносу.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (стаття 765 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодеку України).

Пунктами 2.1. та 2.2. договору №05/02/22 від 05.02.2022 сторони узгодили, що орендар зобов`язується передати суборендарю об`єкт суборенди, у строк до 15 березня 2022 року. Передача об`єкту суборенди оформлюється підписанням сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди, що є невід`ємною частиною цього договору, зразок якого наведений у додатку №1 до цього договору.

Сторони дійшли згоди, що суборендна плата, визначена п. 4.1. починає нараховуватись з 15 березня 2022 року, але не раніше підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкту суборенди.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 стаття 286 Господарського кодексу України).

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 1, 5 стаття 761 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1. договору №05/02/22 від 05.02.2022, за календарний місяць користування об`єктом суборенди суборендар сплачує орендарю суборендну плату. Розмір суборендної плати з урахуванням індексації за календарний місяць користування об`єктом суборенди складає еквівалент 10 416, 00 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2 083, 20 доларів США 20 центів, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США орендарем. Суборендна плата нараховується з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі об`єкту суборенди.

Пунктами 4.9. та 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022 встановлено наступне:

- суборендна плата за перший місяць користування об`єктом суборенди в розмірі 10 416 доларів США, в тому числі ПДВ - еквівалент 2 083, 20 доларів США 20 центів, що сплачується суборендарем у гривнях за курсом НБУ на день виставлення рахунку-фактури, але не вище 28 гривень за 1 долар США орендарем, буде сплачено суборендарем 07 лютого 2022 року шляхом переказу грошових коштів в національній валюті на розрахунковий (банківський) рахунок орендаря (п. 4.9.);

- орендна плата за останній місяць у розмірі місячної суборендної плати вказаної у п. 4.1. та гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати вказаної у п. 4.1. буде сплачено протягом трьох робочих днів після отримання письмової згоди іпотекотримача для здачі в оренду приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 літ. А (п. 4.10.).

Позивач на виконання пунктів 4.9. та 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022 здійснив на користь відповідача оплату за перший та останній місяць за користування об`єктом суборенди, а також гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати, що підтверджується платіжним дорученням №2480 від 07.02.2022 (291 648, 00 грн) та платіжним дорученням №2491 від 10.02.2022 (582 879, 36 грн), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач в свою чергу не виконав власні зобов`язання по договору №05/02/22 від 05.02.2022 та не передав позивачу об`єкт суборенди в строк встановлений пунктом 2.2. договору або в інший строк. Принаймні, іншого матеріали справи не містять.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (пункт 2 частина 1 стаття 766 Цивільного кодексу України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина 1 стаття 763 Цивільного кодексу України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 Господарського кодексу України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України).

Згідно пунктів 3.1. та 3.3. договору №05/02/22 від 05.02.2022, строк дії цього договору починає свій відлік з дати його укладання сторонами та діє до закінчення строку суборенди за цим договором, визначеному у п. 3.3. цього договору. Cтрок суборенди закінчується, якщо він не буде достроково припинений відповідно до умов цього договору о 23:59 01 лютого 2025 року.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина 1 стаття 598 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 стаття 615 Цивільного кодексу України).

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1 стаття 188 Господарського кодексу України). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 стаття 651 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.1. договору №05/02/22 від 05.02.2022 передбачено, що дострокове припинення дії цього договору до закінчення терміну його дії можливо шляхом підписання додаткової угоди про дострокове розірвання договору. Така додаткова угода повинна бути укладена в письмовій формі, підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками сторін.

Пунктами 9.2. та 9.3. договору №05/02/22 від 05.02.2022 сторони узгодили умови за якими дія договору припиняється, зокрема, однією з умов є припинення дії договору за ініціативою суборендаря (позивача) з повідомленням орендаря (відповідача) за 30 днів до припинення договору. Таке повідомлення направляється позивачем у разі: (1) неможливості використання об`єкту суборенди за цільовим призначенням не з вини суборендаря; (2) в результаті винних дій або бездіяльності орендаря, що є суттєвим порушенням договору; (3) якщо відсутній вільний доступ до об`єкту суборенди, з вини орендаря.

Згідно пункту 9.5. договору №05/02/22 від 05.02.2022, у разі настання однієї з зазначених в пункті 9.3. договору обставин, суборендар має припинити цей договір шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про дострокове припинення дії цього договору і цей договір вважається припиненим за згодою сторін з 31 (тридцять першого) календарного дня з дати отримання орендарем відповідного повідомлення вважається отриманим не пізніше ніж через 7-м днів після дня його направлення.

Позивач на виконання пунктів 9.1., 9.2., 9.3., 9.5. договору №05/02/22 від 05.02.2022 у відповідності до пункту 11.12. зазначеного договору направив відповідачу засобами поштового зв`язку адресу місцезнаходження останнього повідомлення вих. №26/01 від 26.01.2024 про дострокове припинення (розірвання) договору №05/02/22 суборенди нежитлових приміщень від 05 лютого 2022 року в якому повідомив останнього про дострокове розірвання договору та просив повернути перераховану попередню оплату. До зазначеного повідомлення позивач долучив Додаткову угоду №1 від 26.01.2024 про дострокове розірвання договору №05/02/22 від 05.02.2022 за підписом директора відповідача.

Повідомлення вих. №26/01 від 26.01.2024 з Додатковою угодою №1 від 26.01.2024 повернулося відправнику за зворотною адресою у зв`язку з «закінченням терміну зберігання».

Таким чином, договір №05/02/22 від 05.02.2022, згідно з умовами договору є достроково припиненим (розірваним) в односторонньому порядку.

Відповідно до пункту 9.6. договору №05/02/22 від 05.02.2022 встановлено, що орендар зобов`язаний протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня підписання Акту прийому-передачі про повернення об`єкту суборенди (або моменту складання одностороннього акту у випадку ухилення орендаря) повернути суборендарю на поточний рахунок, визначений у відповідному розділі цього договору всі надлишково сплачені платежі за цим договором.

Оскільки відповідач не передав позивачу об`єкт суборенди (і доказів іншого під час розгляду справи відповідачем не надано) у позивача не виникло обов`язку повернути такий об`єкт відповідачу та скласти відповідний акт прийому-передачі. Натомість, у відповідача відповідно до умов договору №05/02/22 від 05.02.2022 наявний обов`язок повернути позивачу всі надлишково сплачені платежі за цим договором.

Судом вище встановлено, що позивач на виконання пунктів 4.9. та 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022 здійснив на користь відповідача передплату (авансові платежі) за перший (291 648, 00 грн) та останній (291 439, 68 грн) місяць користування об`єктом суборенди, яким позивач фактично не користувався, оскільки відповідач не передав позивачу такий об`єкт.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом (частина 2 стаття 570 Цивільного кодексу України).

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Оскільки переплата за договором №05/02/22 від 05.02.2022 виникла саме у зв`язку із сплатою орендної плати авансом згідно з умовами договору, авансові платежі за ненадані послуги підлягають поверненню у випадку припинення зобов`язання, починаючи з дати, коли послуги з оренди за договором вже не надавалися відповідачем.

Доказів передачі об`єкту суборенди з 15 березня 2022 року чи з будь-якої іншої дати відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення авансових платежів за перший та останній місяць користування об`єктом суборенди є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про повернення гарантійного платежу, суд зазначає наступне.

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина 1 стаття 199 Господарського кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов пункту 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022 здійснив на користь відповідача гарантійний платіж у розмірі місячної суборендної плати (291 439, 68 грн) за користування об`єктом суборенди.

Суд зазначає, що гарантійний платіж, який позивач сплатив на користь відповідача згідно з пунктом 4.10. договору №05/02/22 від 05.02.2022 не є попередньою оплатою, а є погодженим сторонами відповідно з частиною 2 статті 546 Цивільного кодексу України способом забезпечення виконання грошових зобов`язань суборендарем щодо сплати орендної плати, відшкодування вартості втраченого об`єкта оренди, інших грошових зобов`язань, тощо.

Таким чином, у зв`язку з тим, що не виконання договору №05/02/22 від 05.02.2022 сталось з вини відповідача, а не позивача та те, що договір розірваний позивачем в односторонньому порядку в досудовому порядку, сума гарантійного платежу в силу пункту 9.6. договору №05/02/22 від 05.02.2022 підлягає поверненню останньому.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 3 статті 13 та частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надав та матеріали справи не містять доказів, які могли підтвердити, що відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати та гарантійний платіж по договору №05/02/22 від 05.02.2022 у загальному розмірі 874 527, 36 грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на все вищезазначене, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді не повернутої позивачу суми попередньої оплати (авансу) та гарантійного платежу у загальному розмірі становить 874 527, 36 грн, а тому позовні позивача підлягають повному задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» про стягнення 874 527, 36 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторгсервіс 777» (02068, АДРЕСА_1, офіс 172; ідентифікаційний код: 39283575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майдерм» (02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд.12-б; ідентифікаційний код: 41318638) суму попередньої оплати та гарантійний платіж у загальному розмірі 874 527 (вісімсот сімдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять сім) грн 36 коп. та судовий збір у розмірі 13 117 (тринадцять тисяч сто сімнадцять) грн 91 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких