Ухвала

від 29.10.2024 по справі 910/13111/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.10.2024Справа № 910/13111/24

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ПРОДАКТ"

до 1) російської федерації в особі міністерства юстиції російської федераціїї

2) Публічного акціонерного товариства " ІНТЕР РАО ЄЕС"

3) Компанії "РАО НОРДІК"

4) Акціонерного товариства "Інтер Рао Литва"

5) Публічного акціонерного товариства "ГАЗПРОМ"

6) Закритого акціонерного товариства "Відмантай вітряний парк"

7) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМ КАПІТАЛ"

8) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРОМ ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД"

про відшкодування 2 481 480 286,60 грн. ( що еквівалентно 61 584 667,78 дол. США та 56 697 388,83 Євро

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до 1) російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації; 2) Публічного акціонерного товариства "Інтер РАО ЄЕС"; 3) Компанії "Рао Нордік"; 4) Акціонерного товариства "Інтер РАО Литва"; 5) Закритого акціонерного товариства "Відмантай вітряний парк"; 6) Публічного акціонерного товариства "Газпром"; 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал"; 8) Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед" про стягнення збитків у розмірі 2481480286,60 грн (еквівалентно 61584667,78 доларів або 56697388,83 євро).

Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 3, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються ; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 3 ч. 3 ст. 162 оскільки, в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок ціни позову. Суд відзначає, що експертний висновок, не є розрахунком ціни позову (сум, які позивач просить стягнути з відповідачів); п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом ч. 1 ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється державною мовою.

Окрім того, відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Суд наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі № 910/4473/17.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на російській мові (іншій іноземній мові), повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Між тим, дана позовна заява подана всупереч наведених приписів процесуального закону, оскільки до позовної заяви частина доказів подана іноземною мовою, без нотаріально засвідченого перекладу на українську мову.

Зважаючи на наведене вище, позивач повинен надати суду нотаріально засвідчений переклад на українську всіх доказів, що долучені до позовної заяви іноземною мовою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Положеннями ст.ст.1, 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч. 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення збитків у сумі 2481480286,60 грн, за яку має бути сплачено судовий збір у встановленому розмірі 1059800,00 грн.

Проте, позивачем не подано жодного доказу сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у встановленому порядку та розмірі. Натомість, останнім зазначено про те, що дана позовна заява підпадає під виключення, передбачене п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" щодо сплати судового збору.

Однак суд не погоджується з даним твердженням позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора російської федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже, від сплати судового збору звільняються позивачі лише у позовах до держави-агресора російської федерації.

Натомість, позивачем заявлено позов не тільки до російської федерації, але і до 7 юридичних осіб - Публічного акціонерного товариства "Інтер РАО ЄЕС"; Компанії "Рао Нордік"; Акціонерного товариства "Інтер РАО Литва"; Закритого акціонерного товариства "Відмантай вітряний парк"; Публічного акціонерного товариства "Газпром"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Капітал"; Міжнародної компанії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпром Інтернешнл Лімітед".

Суд відзначає, що п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не містить будь-яких виключень чи застережень щодо застосування даної пільги, для позивачів у справах про стягнення збитків, пов`язаних з військовою агресією російської федерації, що заявлені до юридичних осіб (пов`язаних чи не пов`язаних з державою-агресором).

Норма викладена чітко та стосується виключно позовів до російської федерації.

Суд також наголошує, що частина відповідачів зареєстрована за законодавством інших держав, ніж російська федерація.

Отже, оскільки, позивачем заявлено позов про солідарне стягнення з 8 відповідачів, 7 з яких є юридичними особами приватного права, збитків у сумі 2481480286,60 грн, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за вимоги, заявлені до інших відповідачів крім російської федерації.

Відтак, при зверненні з даним позовом до суду позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1059800,00 грн

Позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

П. 55, 56, 57 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що фізичні та юридичні особи, в яких відсутні договори з оператором поштового зв`язку, подають для пересилання міжнародні поштові відправлення з товарними вкладеннями відкритими. Для пересилання міжнародних поштових відправлень (дрібних пакетів, відправлень з оголошеною цінністю, посилок, відправлень "EMS") відправник у встановленому порядку заповнює митні декларації у кількості, що визначена країною призначення у Керівництві з приймання міжнародних поштових відправлень. Оператори поштового зв`язку: створюють для відправників можливості самостійного заповнення в електронному вигляді необхідних для відправки документів; забезпечують перевірку правильності документального оформлення міжнародних поштових відправлень, контроль за повнотою заповнення митних декларацій.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є митна декларація, а також розрахунковий документ поштової установи.

Суд враховує, що пересилання поштових відправлень до російської федерації наразі не здійснюється.

Проте, Компанія "Рао Нордік" знаходиться у Фінляндії, Акціонерне товариства "Інтер РАО Литва" та Закрите акціонерне товариство "Відмантай вітряний парк" зареєстровані у Литві. В зв`язку з цим відсутні підстави не виконувати приписи ГПК України щодо відправлення позову та доданих до нього документів означеним відповідачам та щодо надання відповідних доказів суду. Суд відзначає, що направлення позовної заяви з додатками вказаним відповідачам на електронні адреси та надання суду доказів останнього, не є виконанням вимог п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Отже, суду не надано доказів направлення відповідачам-3, 4, 5 копій позовної заяви і всіх доданих до неї документів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 162, 164 ч. 1 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви:

- шляхом подання суду обгрунтованого розрахунку ціни позову;

- шляхом подання до суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- шляхом подання суду документів, що підтверджують направлення відповідачам-3, 4, 5 (Компанія "Рао Нордік", Акціонерне товариства "Інтер РАО Литва" та Закрите акціонерне товариство "Відмантай вітряний парк") за їх місцезнаходженням копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами, згідно переліку;

- шляхом подання суду доказів оплати судового збору у сумі 1059800,00 грн за розгляд позовної заяви Господарським судом міста Києва;

- шляхом подання суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову доказів, долучених до позовної заяви, викладених іноземною мовою.

Документи (пояснення, інформація, тощо), подані в зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, направити відповідачу, докази чого надати суду.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко