Ухвала

від 24.10.2024 по справі 914/2584/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.10.2024 р. Справа № 914/2584/24

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Маджари Володимира Степановича, м. Тячів, Закарпатська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІК КОНСАЛТІНГ», м. Львів, Львівська область

про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 47641,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Маджари Володимира Степановича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІК КОНСАЛТІНГ» про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 47641,15 грн, з яких: 32675,96 грн - пеня, 10620,09 грн - інфляційні втрати та 4345,10 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024, справу №914/2584/24 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З поданої представником позивача позовної заяви, судом вбачається, що останній не зазначив щодо відомих номерів засобів зв`язку відповідача. Крім того, позивач не повідомив суду про наявність та/або відсутність електронного кабінету самого позивача.

Згідно з приписами п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Таким чином, суд вважає за потрібне зазначити позивачу про доцільність повідомити щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору (за наявності) та/або повідоми про невжиття позивачем відповідних заходів. Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що останнім не надано інформацію щодо здійснення заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та/або зазначення про те, що такі не вживались позивачем.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне наголосити позивачу про те, що останній обґрунтовує заявлені позовні вимоги, насамперед тим, що рішенням суду у справі №914/547/24 позовні вимоги ФОП Маджари В.С. задоволено, про що позивач вказав у додатках до позовної заяви як доказ у справі у пункті 10. Роздруківка Рішення суду у справі №914/547/24. Однак, зазначеної роздруківки позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено. Крім того, позивач покликається на наявність виконавчого провадження ВП№76101887 та наявність платіжної інструкції №20074. Проте, такі не були долучені заявником до матеріалів у якості доказів, на які покликається останній при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до частин 1-5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Судом встановлено, що позивач до матеріалів позовної заяви долучає копію договору перевезення вантажів №15778 від 08.12.2023, який наданий позивачем у неналежній якості (нечитабельному форматі), що утруднює можливість встановлення інформації, викладеної у такому документі.

Разом з тим, суд наголошує позивачу на тому, що пунктом 5.26 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації визначені Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020), затвердженого наказом Державного підприємства Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Так, з матеріалів позовної заяви судом вбачається, що позивач долучає копію платіжної інструкції №3072 від 16.02.2024, копію договору про правову допомогу від 26.09.2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2024. Проте, такі копії не засвідчені належним чином, а саме: на згаданих документах присутній лише підпис та відтиск печатки позивача. У додатках до позовної заяви сам позивач наголосив на тому, що згадані документи надаються у копіях (п. 11, п. 12). Таким чином, суд дійшов висновку, що такі докази не відповідають затвердженим стандартам засвідчення копій документів, поданих до суду разом із позовною заявою.

З огляду на зазначене, суд наголошує позивачу на доцільності надати суду усі докази, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги у належній якості, що відповідають вимогам процесуального законодавства України та засвідченні належним чином згідно затверджених стандартів оформлення копій документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Однак, судом вбачається, що позивач долучає до матеріалів позовної заяви опис вкладення Ф.107 на ім`я ТОВ ДЕВІК КОНСАЛТИНГ без зазначення номеру поштового відправлення. У примітках до згодного опису вкладення наявна інформація про те, що «номер поштового відправлення зазначається на опису, що видається відправнику».

Зважаючи на викладене вище, суд повідомляє позивачу про те, що останній повинен надати належні докази на підтвердження надіслання копії позовної заяви з долученими до неї доказами на адресу відповідача.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву залишити без руху.

2.Надати Фізичній особі-підприємцю Маджарі Володимиру Степановичу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Суддя Гоменюк З.П.