Рішення

від 15.10.2024 по справі 915/1077/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року Справа № 915/1077/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Третьяк Г.О.,

представника відповідача: Скалова С.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство ЄЛАНЕЦЬКЕ (57350, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с.Першотравневе, вул.Вишнева, буд.1; ідент.код 41489831; представник адвокат Бороздін В.Ю.),

до відповідача: Компанії SIMMETRIC Corp. (СІММЕТРІК Корп.) (код реєстрації в США: 2235219661, юридична адреса: 06103, 100 ул.Пеарл, 14 Хартфорд Коннектикут США; представник адвокат Скалов С.Ю.),

про: стягнення 339682,72 доларів США,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «ЄЛАНЕЦЬКЕ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Компанії «SIMMETRIC Corp.» (СІММЕТРІК Корп.) 339682,72 доларів США боргу за поставлений по контракту №YE12032024 від 12.03.2024 товар.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства в повному обсязі не розрахувався за переданий товар, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про стягнення основного боргу у заявленій сумі.

Судом встановлено, що Компанія «SIMMETRIC Corp.» (СІММЕТРІК Корп.) (США) є нерезидентом.

За приписами ст.365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Додатковою угодою №1 від 23.08.2024 до контракту №YE12032024 від 12.03.2024 сторони погодили, що на підставі п.9.3 сторони домовились змінити пункт 8.2 контракту та викласти його в новій редакції, а саме: « 8.2. Усі спори чи розбіжності, що можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися в господарському суді Миколаївської області за місцем його знаходження. Під час розгляду спору в цьому суді і цього контракту в цілому застосовуються норми матеріального і процесуального права України. Мова судочинства українська».

09.09.2024 від представника Компанії «SIMMETRIC Corp.» (СІММЕТРІК Корп.) адвоката Скалова С.Ю. до суду надійшла заява про вступ до справи, в якій останній просить суд внести відомості про представника відповідача до системи «Електронний суд» та надати доступ до матеріалів електронної справи №915/1077/24. Крім того, повідомив суд про місцезнаходження представника відповідача, якщо буде потреба у відправленні поштової кореспонденції: 54005, м.Миколаїв, вул.Адм.Макарова, буд.23-А.

Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 15.10.2024.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 11.10.2024, визнав позовні вимоги в повному обсязі.

У підготовчому засіданні 15.10.2024 представник позивача підтримав, а представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно п.1) ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст.191 ГПК України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству і не порушує чиїсь права, чи охоронювані законом інтереси, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні 15.10.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 12.03.2024 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено контракт №YE12032024 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов`язався у порядку та на умовами, визначених даним контрактом, поставити та продати, а покупець прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану, українського походження, вироблену у 2024 році (далі - товар), наливом в кількості 1000 метричних тонн +/-2% на вибір покупця (п.п.1.1, 2.1 Контракту).

В пункті 3.1 Контракту, сторони погодили, що товар постачається продавцем на умовах СРТ Філія ТОВ «Олсідз Блек Сі» термінал рослинних олій, вул.2-й км автодороги на МТП «Южний», буд.1 с.Визирка Лиманський р-н, Одеська обл., 67543, Україна та/або ТОВ «Сан Флауер-Термінал» - Одеська обл., м.Южне, вул. Берегова, 3 (згідно ІНКОТЕРМС - 2010).

Згідно п.3.4 Контракту, товар має бути поставлений в період з 12.03.2024 по 20.05.2024 (обидві дати включно).

В період з 12.03.2024 по 20.05.2024 позивачем поставлено відповідачу загалом по Контракту 1015,86 тонн виробленої у 2024 році олії соняшникової нерафінованою українського походження наливом на загальну суму 630341,13 доларів США, що підтверджується актом прийому-передачі товару від 18.03.2024.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 Контракту, ціна товару за даним контрактом складає 620,50 доларів США за одну метричну тону. Загальна вартість товару за даним контрактом складає 620500,0 +/-2% доларів США з урахуванням положень п.2.1 Контракту.

18.03.2024 позивачем по Контракту виставлено відповідачу рахунок на оплату №18/03-1Є на суму 630341,13 доларів США.

Згідно п.5.2 Контракту, покупець здійснює оплату 100% вартості за обсяг поставленого товару протягом 3 банківських днів з дня поставки товару.

13.08.2024 відповідач частково сплатив позивачу вартість поставленого по Контракту товару у сумі 290658,41 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №S303676ICP081324.

Позивач стверджує, а відповідач визнає, що грошові кошти за поставлений позивачем по Контракту товар відповідачем в повному обсязі не сплачені та залишок заборгованості становить 339682,72 доларів США (630341,13 доларів США - 290658,41 доларів США).

Крім того, судом прийнято до уваги, що сторони визначили в акті звіряння взаєморозрахунків загальну суму заборгованості по Контракту станом на 02.09.2024 в розмірі 339682,72 доларів США.

Суд вказує, що за приписами ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В силу приписів п.4) ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.3 ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В силу приписів ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18).

Правовідносини, що виникли між сторонами характеризуються ознаками договору поставки ст.712 ЦК України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно абз.1 ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.3 ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно приписів ч.ч.2, 4 ст.191 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.185, ч.ч.2, 4 ст.191 ГПК України, а також враховуючи те, що відповідачем у відзиві та його представником у підготовчому засіданні, визнано заборгованість в повному обсязі, доказів оплати суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 339682,72 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст.130 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У відзиві (за вх№18298/21) на позовну заяву, до початку розгляду справи по суті, відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі, а тому на підставі ч.1 ст.130 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 50% витрат по сплаті судового збору у даній справі, а саме 83743,34 грн (167486,68 грн/2).

Решта суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 50%, що становить 83743,34 грн, має бути повернута позивачу у порядку, визначеному ч.3 ст.7 Закону України Про судовий збір №3674-VІ від 08.07.2011.

Керуючись ст.ст.46, ч.1 ст.130, ч.3 ст.185, 191, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Компанії SIMMETRIC Corp. (СІММЕТРІК Корп.) (код реєстрації в США: 2235219661, юридична адреса: 06103, 100 ул.Пеарл, 14 Хартфорд Коннектикут США; представник адвокат Скалов С.Ю.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство ЄЛАНЕЦЬКЕ (57350, Миколаївська обл., Баштанський р-н, с.Першотравневе, вул.Вишнева, буд.1; ідент.код 41489831) заборгованість за Контрактом №YE12032024 від 12.03.2024 в сумі 339682,72 доларів США та 50% витрат по сплаті судового збору в сумі 83743,34 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25.10.2024.

Суддя М.В.Мавродієва