Постанова

від 22.10.2024 по справі 613/190/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 жовтня 2024 року

м. Харків

справа № 613/190/24

провадження № 22-ц/818/3403/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Комунальна установа «Богодухівський інклюзивно-ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Богодухівський інклюзивно-ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області про скасування наказів з накладення дисциплінарних стягнень, -

за апеляційною скаргою Комунальної установи «Богодухівський інклюзивно-ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області на рішення Богодухівського районного суду Харківськоїобласті від 02 липня 2024 року, постановлене суддею Харченко С.М.

в с т а н о в и в:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила скасувати наказ директора КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області Ружинської О.В. №3-К від 15.01.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_2 »; скасувати наказ директора КУ «Богодухівський інклюзивно-ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області Ружинської О.В. №5-К від 16.01.2024 «Про оголошення суворої догани Наталії Смородській». Вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківськоїобласті від02липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Скасовано накази директора КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області Ружинської О.В. №3-К від 15.01.2024 «Про оголошення догани Наталії Смородській» та №5-К від 16.01.2024 «Про оголошення суворої догани Наталії Смородській». Стягнуто з КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської областіна користь держави 1211 гривень 20 копійок судового збору.

В апеляційній скарзі Комунальна установа «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, щопри дослідженні обставин справи суд першої інстанції не врахував, що в діях позивача є порушення трудової дисципліни. Матеріали справи містять докази, які свідчать про порушення позивачкою трудової дисципліни. Позивачка проігнорувала повідомлення директора центру про проведення наради 25.12.2023 року, не з`явилася на збори, не надала звіт про роботу фахівця, тижневого графіку, а також проігнорувала затвердження графіку відпусток. Також судом не взято до уваги, що факт зникнення ноутбуку підтверджується іншими співробітниками центру.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування дисциплінарних стягнень у вигляді доган за порушення позивачкою трудової дисципліни, а саме: порушення позивачем або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків (трудової дисципліни); вини працівника; наявність причинного зв`язку між діями або неналежним виконанням покладених трудових обов`язків не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважав, що позов слід задовольнити та наказидиректора КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області Ружинської О.В. №3-К від 15.01.2024 «Про оголошення догани Наталії Смородській» та №5-К від 16.01.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » скасувати.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу №3-к від 16 травня 2018 року КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської районної ради Харківської області №3-к від 16 травня 2018 року була призначена на посаду практичного психолога (а.с.129)

Відповідно до наказу КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської районної ради Харківської області №15-к від 4 листопада 2021 року ОСОБА_1 переведена з посади практичного психолога на посаду фахівця (консультанта) інклюзивно ресурсного центру (а.с.130)

Наказом КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області №3-К від 15.01.2024 ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: відмову бути присутньою на нараді 25.12.2023 року, невиконання своєчасно і в повному обсязі посадових інструкцій, відмова і ігнорування наказів директора (а.с.142)

Наказом КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області №5-К від 16.01.2024 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме самовільне винесення матеріальних цінностей (ноутбуку) за межі установи (приміщення центру) без дозволу керівника (а.с.145)

Звертаючись, до суду із вказаним позовом, позивачка наголошувала, що будь-якого службового розслідування з вищевказаних фактів, на підставі яких було складено акти, проведено не було. Щодо факту відсутності на робочому місці ноутбуку, позивач вказує, що під час її перебування на лікарняному ноутбук перебував у шафі службового кабінету, проте цей факт комісією не перевірявся та після повернення позивачки до роботи нею повністю був спростований, проте не прийнятий до уваги. Також позивач зазначала на те, що зі змістом акту, як і з самим наказом про оголошення їй догани, під розписку її не ознайомили, як це визначено вимогами ст.149 КЗпП України, чим було порушено її право на захист та оскарження протиправних дій.

Положеннями статті 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до положень статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру, який полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника у трудовому колективі. У трудовому законодавстві немає обмежень щодо підстав та періодичності застосування догани як дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, в силу ст. ст. 147-149 КЗпП України роботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Разом з тим поряд з дисциплінарним стягненням до порушника трудової дисципліни можуть бути застосовані інші заходи правового впливу, наприклад, повне або часткове позбавлення премії чи винагороди за результатами роботи за рік. Якщо невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків продовжувалось, не дивлячись на накладення дисциплінарного стягнення, допускається застосування до нього нового дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Щодо оскарження наказу №3-К від 15.01.2024 року судова колегія зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що 25 грудня 2023 року було складено акт про відмову бути присутньою на нараді фахівця (консультанта) ОСОБА_3 , в якому зазначено, що ОСОБА_4 проігнорувала повідомлення (усне та письмове) директора центру про проведення наради 25.12.2023 о 11:30 на якій розглядалося питання щодо річних звітів фахівців та перспектива надання психолого педагогічних та корекційно розвиткових послуг, а також затверджувалися графіки відпусток працівників Богодухівського ІРЦ. Наталія Смородська не надала звіт про роботу фахівця, щотижневий графік роботи з надання корекційно розвиткових послуг, а також проігнорувала питання щодо графіку відпусток (а.с.143). Зазначений акт підписаний директором О. Ружинською та фахівцями центру ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

В той же день 25.12.2023 року складено акт про відмову надання пояснень про причини бути присутньою на нараді 25.12.2023 року фахівцем ОСОБА_9 (а.с.144). Акт підписаний директором Богодухівського УРУ Ружинською О. та фахівцями центру ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Наказом директора ІРЦ №3-К від 15.01.2024 ОСОБА_1 оголошено догану, за порушення трудової дисципліни, а саме відмову бути присутньою на нараді 25.12.2023 року, невиконання своєчасно і в повному обсязі посадових інструкцій, відмова та ігнорування наказів директора ( а.с. 142).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскаржуючи зазначений наказ, позивачка взагалі не наводить мотиви, з яких вона просить його скасувати. При цьому даних про те, що позивач не була обізнана про скликання наради або, що нарада відбувалась у неробочий час, матеріали справи не містять.

Докази того, що ОСОБА_1 з поважних причин не з`явилась на нараду 25.12.2023 року суду не надано. Позовна заява не містить жодних доводів з приводу неявки на оголошені збори. Позивачка зазначає лише на упереджене ставлення до неї керівника центру та необізнаність із наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Зі змісту оскаржуваного наказу №3-К вбачається, за який саме дисциплінарний проступок притягнуто позивачку до дисциплінарної відповідальності.

Працівниками центру в актах від 25.12.2023 року зафіксований факт відсутності ОСОБА_1 на нараді та відмова від надання пояснень щодо неявки на оголошені збори.. Акти підписані працівниками КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр».

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та безпідставно дійшов висновку про ненадання відповідачем доказів вчинення позивачкою дисциплінарного проступку.

Факт нез`явлення на збори підтверджується актами комісії, до складу якої входили працівники, підстав ставити під сумнів інформацію, що міститься в акті немає. Доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.

Факт наявності неприязних стосунків із директором, на які посилається позивач, не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, накладеного з дотриманням вимог закону.

Рішення суду у зазначеній частині не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо оскаржуваного наказу від 16.01.2024 року за №5-К судова колегія зазначає наступне.

09.01.2024 року складено акт про порушення правил внутрішнього трудового розпорядку Богодухівського ІРЦ розділ 3 п.3.2 «Педагогічним працівникам забороняється виносити матеріальні цінності (дидактичні матеріали, оргтехніку, номенклатурні справи та ін.) за межі установи (приміщення центру) фахівцем (консультантом) ОСОБА_9 .

Зі змісту акту убачається, що ОСОБА_4 самовільно, без попередження директора винесла за межі установи (приміщення центру) ноутбук, що унеможливило проведення планового технічного обслуговування комп`ютерної техніки. За матеріально технічну базу відповідальний директор установи. Всі фахівці попереджені та ознайомлені з даним фактом. Факт зникнення ноутбука було зафіксовано 09.01.2024 у зв`язку з передачею ноутбуків для технічного обслуговування та модернізації (а.с.146-147)

09.01.2024 року складено акт про отримане усне пояснення (в телефонному режимі) фахівця (консультанта) Богодухівського ІРЦ Наталії Смородської щодо місцезнаходження ноутбуку, який є власністю Богодухівського ІРЦ, згідно якого в ході розмови о 11:46 було отримано роз`яснення від фахівця Н. Смородської, що ноутбук знаходиться у КЗ «Богодухівський ліцей №3» Богодухівської міської ради у кабінеті практичного психолога, де ОСОБА_13 працює за основним місцем роботи (а.с.148)

Наказом КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області №5-К від 16.01.2024 ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме самовільне винесення матеріальних цінностей (ноутбуку) за межі установи (приміщення центру) без дозволу керівника (а.с.145

При цьому судова колегія звертає увагу, що позивачка заперечувала факт винесення ноутбуку за територію центру та наголошувала, що він знаходиться у шафі в кабінеті. Про це вона повідомила телефоном, що підтверджується актом відповідача від 09.01.2024 року.

При складанні акту директором КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області не було перевірено наявність чи відсутність ноутбука у шафі в кабінеті ОСОБА_1 , а лише засвідчено, що у кабінеті позивачки ноутбук виявлено не було, а оскільки позивачка була на лікарняному, то є підстави вважати, що ноутбук було винесено за межі центру.

Пояснення позивачки щодо місцезнаходження ноутбука не перевірені.

Оскільки докази відсутності ноутбука у шафі в кабінеті №3, в якому працювала ОСОБА_1 не надано, підстав вважати, що позивачка порушила трудову дисципліну немає.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком.

Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права (КЗпП, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця).

Особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року справі № 755/12434/17 вказав, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для оголошення догани за самовільне винесення матеріальних цінностей (ноутбуку) за межі установи (приміщення центру) без дозволу керівника, у зв`язку із недоведенням факту проступку. Тому наказ від 16.01.2024 року №5-К підлягає скасуванню.

Висновок суду у зазначеній частині відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, в частині задоволення позовних вимог про скасування наказу №3-к від 15.01.2024 року, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно достатті 376 ЦПК Українинеповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Керуючись ст. ст.367,368,369,376,379,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Комунальної установи «Богодухівський інклюзивно-ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківськоїобласті від 02 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування наказу директора КУ «Богодухівський інклюзивно ресурсний центр» Богодухівської міської ради Харківської області Ружинської О.В. №3-К від 15.01.2024 «Про оголошення догани ОСОБА_2 » скасувати, та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення виготовлено 29.10.2024 року.