Рішення

від 30.10.2024 по справі 676/5249/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 676/5249/24

Номер провадження 2/676/2296/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е )

24 жовтня 2024 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді - Шевцової Л.М.

з участю секретаря судового засідання - Сопрун С.В.

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Олійник Т.В.

представника третьої особи - Бавкової О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу № 676/5249/24 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 ; третя особа виконавчий комітет Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району,Хмельницької області, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 ; третя особа виконавчий комітет Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою суду від 09.08.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

24.09.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду та повідомлено учасників судового розгляду.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 , вказує, що малолітній ОСОБА_4 є її внуком. Батьки дитини перебували у фактичних шлюбних відносинах. В грудні 2019 року у них народився син. Молода сім`я проживала у них, тобто батьків чоловіка в селі Кадиївці, Кам`янець-Подільського району. Щоб забезпечити матеріально сім`ю, ОСОБА_4 - батько хлопчика, поїхав на заробітки за кордон, де перебуває по даний час. В травні 2023 року відповідачка ОСОБА_3 залишила сина і переїхала проживати до іншого чоловіка. З того часу життям, здоров`ям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. Вона займається вихованням внука, доглядає його, кошти на утримання дитини надає батько ОСОБА_5 .

Тому вважає, що ОСОБА_3 , слід позбавити батьківських прав, щодо неповнолітнього сина ОСОБА_6 .

Представник позивачки адвокат Олійник Т.В., яка представляє інтереси на підставі ордера ВХ № 1072535 від 02.06.2024 року, в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 і просить суд позбавити відповідачку батьківських прав, відносно малолітнього сина ОСОБА_6 , так як мати дитини не виконує свої батьківські обов`язки.

Представник третьої особи- виконавчого комітету Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району, як органу опіки та піклування, Бавкова О.М. , яка діє за дорученням № 729/02-26 від 02.10.2024 року в судовому засіданні просить, при прийняті рішення, взяти до уваги висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, проти задоволення позову не заперечує, оскільки неодноразові бесіди з відповідачкою певних результатів не дали. Займатись вихованням дитини відповідачка не бажає.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася своєчасно, належним чином.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідачки.

Заслухавши позивачку ОСОБА_1 , її представника адвоката Олійник Т.В., представника третьої особи Бавкову О.М. , свідка ОСОБА_7 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що батьки малолітнього ОСОБА_8 , перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали в будинку батьків ОСОБА_5 в селі Кадиївці, Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. У зв`язку із скрутним матеріальним становищем син позивачки ОСОБА_5 був вимушений виїхати на заробітки за кордон, де проживає і працює по даний час.

Відповідачка ОСОБА_3 фактично створила нову сім`ю і в травні 2023 року перейшла проживати до іншого чоловіка. Малолітнього сина залишила з бабусею ОСОБА_1 . З того часу жодного разу не навідалась до дитини, не цікавилась в яких умовах проживає син, не відвідувала дошкільний заклад, що підтверджується довідкою № 18 від 07.05.2024 року,виданою директором ЗДО «Дюймовочка», актами перевірки проживання сім`ї від 06.12.2023 року, від 30.04.2024 року та від 24.05.2024 року, складених начальником служби та фахівцем із соціальної роботи ,в яких вказано, що батько малолітнього сина ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , забезпечує дитину усім необхідним, мати дитини участі у вихованні не приймає; актом обстеження паспортного режиму № 338/2 від 17.05.2024 року, складеного комісією Кадиєвецького старостинського округу, яким підтверджено факт не проживання ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 .

Наказом № 5 від 27.05.2024 року Про тимчасове влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, виданим службою у справах дітей Орининської сільської ради Кам`янець-Подільського району, тимчасово влаштовано малолітнього ОСОБА_8 , в сім`ю бабусі ОСОБА_1 .

З наведеного слідує, що здоров`ям, здобуттям дошкільної освіти, інтересами та потребами життя сина відповідачка не цікавиться. Син повністю знаходяться під опікою, вихованням та утриманням бабусі - позивачки по даній справі, та фінансовому утриманні батька - ОСОБА_5 .

Крім того, вище викладене підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 .

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , складеного органом опіки та піклування виконавчого комітету Орининської сільської ради, з метою захисту прав та інтересів дитини вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно частини першої ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), зазначено, що: «ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). […] Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) дійшов аналогічного висновку, а також зазначив що обов`язками батьків є постійна участь у вихованні дитини на всіх етапах її розвитку.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Таким чином, оскільки відповідачка свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток сина ОСОБА_6 , не цікавиться і не піклується про його навчання; не займається його вихованням, не здійснює підготовку його до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування; не підтримує з сином спілкування, не виявляє інтересу до його життя, а отже, ухиляється від його виховання, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і не бажає їх виконувати, що є підставою для позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього сина - ОСОБА_8 .

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. У даному випадку відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування дитини, а з боку позивачки ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з ним та прийманні участі батька в вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання виконувати відносно дитини батьківські обов`язки, покладені на нього законом.

Згідно ч. 2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, окреме проживання їх від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні. Позивачка вважає, що нехтування батьківськими обов`язками з боку матері, принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права матері, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору.

Постановою Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», визначено, що «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.»

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України батьків може бути позбавлено судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки в силу ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 268 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої по АДРЕСА_1 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 289 ЦПК України.

Повне рішення складено 30 жовтня 2024 року.

Суддя міськрайсуду Шевцова Л.М.