Ухвала

від 30.10.2024 по справі 154/4111/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/4111/24

1-кс/154/962/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12024030510001159 від 25.10.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 старший слідчий СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке належним чином погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивує тим, що 25.10.2024 о 14:40 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території зерно-сушильного комплексу № 2 ТОВ «ЗАК-Сервіс», що знаходиться по вулиці Шевченка, 14, смт. Локачі, Володимирського району Волинської області виконуючи роботи відповідно до договору на виконання робіт № 08/10/24-1. Відповідно до якого останній зобов`язується надати послуги (виконати) роботи по прийманню, сушінню, очистці, завантаженню, зберіганню зернових та олійних культур на елеваторі. Здійснюючи вивантаження сміття на вантажний автомобіль, впав із висоти 2 метри та від отриманих травм помер, що може свідчити про порушення вимог законодавства про охорону праці суб`єктом підприємницької діяльності, що спричинило загибель людини.

Того ж дня відомості про вказаний факт СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024030510001159, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.271 КК України.

25 жовтня 2024 року, в ході огляду місця події на зерно-сушильного комплексу № 2 ТОВ «ЗАК-Сервіс», що знаходиться по вулиці Шевченка, 14, смт. Локачі, Володимирського району Волинської області, було вилучено вантажний автомобіль марки «ГАЗ-5314» р.н. знак НОМЕР_1 , номер кузова шасі (рами) № НОМЕР_2 та автонавантажувач марки FD30T3Z, р.н. знак НОМЕР_3 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 вантажний автомобіль марки «ГАЗ-5314» р.н. знак НОМЕР_1 , номер кузова шасі (рами) № НОМЕР_2 належить ТзОВ «Агротехніка», та відповідно до свідоцтва про реєстрацію автонавантажувач марки FD30T3Z, р.н. знак НОМЕР_3 належить ТзОВ «Турія-Агро». Вказані автомобіль та автонавантажувач перебували у користуванні ТОВ «ЗАК-Сервіс» код ЄДРПОУ 42778323.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна, який здійснює оренду майнового комплексу елеваторного господарства, в судове засідання також не з`явився, подав письмову заяву, згідно якої просить відмовити в частині заборони користування вантажним автомобілем марки «ГАЗ-5314» та автонавантажувачем марки FD30T3Z.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Таким чином, вилучені 24.07.2024 автомобіль, міні-навантажувач та 6 проб піску, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні №12024030510000879 від 24.07.2024, оскільки вони можуть бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Враховуючи позицію учасників справи, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по них, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі його сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.

Арешт майна, яке має ознаки речового доказу, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи те, що вилучені 25.10.2024 року вантажний автомобіль марки «ГАЗ-5314» р.н. знак НОМЕР_1 , номер кузова шасі (рами) № НОМЕР_2 та автонавантажувач марки FD30T3Z, р.н. знак НОМЕР_3 є речовими доказами у даному кримінальному провадженні, і на даний час у провадженні є необхідність у проведенні за їх участі ряду судових експертиз та слідчих дій, що дозволить об`єктивно встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження, однак вказане майно використовується ТОВ "ЗАК-Сервіс" в господарській діяльності, виконання робіт прийманню, сушінню, очистки, завантаження, зберігання зернових та олійних культур на елеваторі, то вони підлягають арешту із забороною відчуження та розпорядження.

За таких обставин справи приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.

На підставі ст.ст.40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СВ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, а саме на вантажний автомобіль марки «ГАЗ-5314» р.н. знак НОМЕР_1 , номер кузова шасі (рами) № НОМЕР_2 , який належить ТзОВ «Агротехніка» та на автонавантажувач марки FD30T3Z, р.н. знак НОМЕР_3 , який належить ТзОВ «Турія-Агро», та які перебували у користуванні ТОВ «ЗАК-Сервіс» код ЄДРПОУ 42778323, позбавивши права на відчуження та розпорядження даних транспортних засобів, котрі були вилучений в ході огляду місця події 25.10.2024 року по вул. Шевченка, 14, смт. Локачі, Володимирського району, Волинської області, на території зерно-сушильного комплексу № 2 ТОВ "ЗАК-СЕРВІС".

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Арешт майна є тимчасовим, до скасування у встановленому КПК України порядку заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст.174 ч.1 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_5