Ухвала

від 30.10.2024 по справі 372/5605/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5605/24

Провадження № 2-2352/24

У Х В А Л А

30 жовтня 2024 року м. Обухів

Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В :

16.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), у якому просить визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, площею 128,8 метрів квадратних, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 621496332231, що розташований на земельній ділянці 3223186800:04:004:0021.

Дослідивши матеріали справи та надані документи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідач ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) є громадянином Федеративної Республіки Німеччина.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст. 77 цього Закону.

Приписами ст.497ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Загальні правила підсудності цивільних справ судами України визначаються стосовно іноземців так само, як і стосовно громадян України.

Відповідно до вимог ст. 190, 498 та 499ЦПК України вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів здійснюється шляхом звернення суду України з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 3ЦПК України визначено, що правила міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються, якщо цим договором передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом.

Згідно із законодавчим приписом частини 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті 80 Закону України «Про міжнародне приватне право», у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Імперативною нормою частини 1 статті 498 ЦПК України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За таких обставин, керуючись завданнями та принципами цивільного судочинства України, враховуючи вимоги Розділу XI Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до переконання щодо необхідності вручення судової повістки про виклик до суду у справі заінтересованій особі на території іншої держави, а саме: на території Федеративної Республіки Німеччина.

У свою чергу згідно зі змістом статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу Україна має отримувати правову допомогу, зокрема Федеративної Республіки Німеччина.

Статтею 1 Конвенції встановлено, що кожна договірна держава призначає центральний орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6.

Відповідно до статті 5 Конвенції, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Виходячи зі змісту статті 7 Конвенції, типові умови формуляра, доданого до цієї Конвенції, у всіх випадках обов`язково мають бути складені французькою або англійською мовами. Вони можуть при цьому бути складені офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуючої Держави. Відповідні пробіли заповнюються або мовою запитуваної держави, або французькою чи англійською мовами.

Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ "Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень", затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України 27 червня 2008 року №1092/5/54 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.07.2008 року за № 573/15264, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, необхідно додавати завірений перекладна мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

Враховуючи наявну інформацію про розташування заінтересованої особи за межами території України, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надіслати копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви, сповістити її про дату, час і місце проведення судового засідання, суд доходить висновку необхідність направлення судового доручення та необхідність звернення суду України із судовим дорученням до іноземного компетентного органу у Федеративній республіці Німеччина для здійснення відповідних процесуальних дій, у порядку, встановленому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно надати суду належним чином завірений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на мову запитуваної держави.

Відповідно до статті 3 цієї Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Оскільки до позову не надано належним чином завірений переклад позовної заяви та додатків до неї на мову запитуваної держави у двох примірниках, суд не має можливості належним чином надіслати відповідачу необхідні документи, повідомити про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до норм чинного законодавства.

У такому випадку, справа не може бути розглянута судом.

Саме на позивача покладається обов`язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони направляються судом до Міністерства юстиції України.

Окрім того, 29.10.2024 року на адресу суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, згідно з якою відповідач ОСОБА_2 , зареєстрованим не значиться.

Таким чином, місце проживання/реєстрації відповідача на території України не підтверджується отриманими відомостями.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідачем по справі є громадянин Федеративної Республіки Німеччина. При цьому, у позовній заяві позивачем визначено таке місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вказаним вимогам, оскільки відсутній офіційний переклад позовної заяви з додатками на мову запитуваної сторони. Також позивачу слід надати докази зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 за вказаною у позові адресою, а також докази про місце проживання/перебування відповідача у Федеративній Республіці Німеччина.

Згідно ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок - залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дати отримання даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О.Рабчун