Ухвала

від 30.10.2024 по справі 557/1746/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2-з/557/11/2024

Справа 557/1746/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року с-ще Гоща

Гощанський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі судді Оленич Ю.В., розглянувши в порядкуписьмовогопровадження заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації земельних ділянок в державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності та визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку, у якому просить:

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на об`єкт речових прав (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2972667956212), тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5621255100:01:001:0796, площею 0,1077 га, здійснену державним реєстратором Гощанської селищної ради Рівненської області Радчик О.Ю. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74168458 від 18 липня 2024 року, номер запису про право власності: 55902264);

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_4 на об`єкт речових прав (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2972646056212), тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 5621255100:01:001:0797, площею 0,1369 га, здійснену приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 74862690 від 03 вересня 2024 року, номер запису про право власності: 56511194);

-скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 5621255100:01:001:0797 та 5621255100:01:001:0796 в Державному земельному кадастрі з закриттям поземельних книг, які були відкриті зі здійсненням державної реєстрації новоутворених земельних ділянок, кадастрові номери 5621255100:01:001:0797 та 5621255100:01:001:0796, та поновити в Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5621255100:01:002:0008;

-визнати за ОСОБА_2 право спільної сумісної власності з ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 5621255100:01:002:0008, площею 0,2446 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з позовною заявою представник ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накластиарештна земельні ділянки з кадастровими номерами 5621255100:01:001:0797 та 5621255100:01:001:0796; заборонити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінювати цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 5621255100:01:001:0797 та 5621255100:01:001:0796, здійснювати їх перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками; заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (ЄДРПОУ 39411771, вул. Народного Ополчення, 3, м. Київ, 03151) та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 5621255100:01:001:0796 та 5621255100:01:001:0797. Представник позивача, мотивуючи заяву про забезпечення позову, вказує на наявність між сторонами спору та обґрунтованих припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе у майбутньому до створення додаткових труднощів у виконанні судового рішення. Останній вважає, що відповідачі після отримання позовної заяви можуть здійснювати перетворення, поділ земельних ділянок, об`єднання з іншими земельними ділянками, формальне переоформлення прав на інших членів сім`ї тощо, щоб уникнути відповідальності та затягнути вирішення спору, враховуючи їхню недобросовісну та незаконну поведінку щодо поділу земельної ділянки 5621255100:01:002:0008, який був проведений без згоди та погодження ОСОБА_2 - власника нерухомого майна (квартири та господарських будівель), яке розташоване на цій земельній ділянці.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутності учасників справи.

Закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

За приписами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, що визначено ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Згідно положень ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов серед іншого забезпечується накладенням арешту на майно, а також забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що визначено ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суддею враховується практика Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України», № 60750/00, від 20 липня 2004 року право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Висновок суду за результатами вирішення заяви про забезпечення позову

Як убачається зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, 29 грудня 2004 року позивач ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_3 , шляхом укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, квартиру АДРЕСА_2 та розташованийна земельнійділянці площею0,2446га. ОСОБА_2 вважає,що набувши у власність зазначену вище квартиру, став співвласником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, тобто ОСОБА_3 , у якого з 29 грудня 2004 року майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5621255100:01:002:0008 припинені. У вересні 2024 року ОСОБА_2 дізнався, що ОСОБА_3 , який не є власником нерухомого майна на вказаній земельній ділянці, незаконно та таємно від позивача надав заяву про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5621255100:01:002:0008, підписавши, узгодив план поділу земельної ділянки з ОСОБА_5 , яка готувала до продажу свій об`єкт нерухомості для ОСОБА_4 , виділивши землю з режиму «спільної сумісної власності» у режим «приватної власності».

Позивач вважає, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_3 земельна ділянка з кадастровим номером 5621255100:01:002:0008 за адресою: АДРЕСА_1 , на якій знаходиться одноповерховий двоквартирний житловий будинок, та яка була надана органом місцевого самоврядування у спільну сумісну власність, була незаконно розділена без відома ОСОБА_2 на дві земельні ділянки: площею 0,1077 га, з кадастровим номером 5621255100:01:001:0796 (зареєстрована за ОСОБА_3 ) та площею 0,1369 га, з кадастровим номером 5621255100:01:001:0797 (зареєстрована за ОСОБА_4 ).

Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 5621255100:01:002:0008, незаконно перебувала в режимі спільної сумісної власності, її поділ на дві окремі земельні ділянки з режимом приватної власності відбувся незаконно без відома ОСОБА_2 , з грубим порушенням норм земельного законодавства, оскільки така може лише перебувати на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , як власників квартир АДРЕСА_3 .

Враховуючи те,що міжсторонами дійсновиник спір,беручи доуваги обставинисправи,викладені впозовній заявіта взаяві прозабезпечення позову,докази,надані напідтвердження такихобставин,необхідність забезпеченняспівмірності видузабезпечення позовуіз заявленимипредставником позивачавимогами,а такожте,що невжиттятаких заходівможе утруднитичи унеможливитивиконання можливогорішення судупро задоволенняпозову,суд прийшоввисновку,що ефективнимта співмірнимзаходом забезпеченняпозову буденакладення арешту на земельні ділянки з кадастровиминомерами 5621255100:01:001:0796та 5621255100:01:001:0797,що забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

При вирішенні питання про забезпечення позову суддя враховує те, що відповідачі, маючи зареєстроване право власності на спірні земельні ділянки, не мають перешкод щодо розпорядження ними, тому припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, є в даному випадку достатньо обґрунтованим.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Застосовуючи вказаний захід забезпечення позову, судом враховується те, що законодавством збалансовані права як особи, яка ініціює питання про забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовані (ст. 159 ЦПК України) та те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки зводиться лише до тимчасового обмеження прав власників щодо розпорядження майном до вирішення спору по суті та згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України такій захід забезпечення позову може бути скасований судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Водночас,у рештізаявлених вимогнеобхідно відмовити,оскільки правовінаслідки накладенняарешту наспірні земельніділянки достатньо охоплюють неможливість вчинення інших заявлених до обмеження дій, відтак суд вважає, що накладення арешту на вказане нерухоме майно буде достатнім запобіжником для запобігання утрудненню виконання рішення суду у подальшому та перешкоджати відповідачам ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , іншим службовим особами вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну цільового призначення даних земельних ділянок, їх перетворення, поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладання правочинів, внесення відомостей до Державного земельного кадастру тощо.

Зважаючи на викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 152-154, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки:

-площею 0,1077 га, з кадастровим номером 5621255100:01:001:0796, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 ;

-площею 0,1369 га, з кадастровим номером 5621255100:01:001:0797, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4 .

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Стягувач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржники: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Копію ухвали направити в Центр надання адміністративних послуг Гощанської селищної ради (35400, с-ще Гоща, вул. Східна, 6) до виконання та сторонам по справі до відома.

Роз`яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В.Оленич