Ухвала

від 30.10.2024 по справі 705/4948/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4948/24

2-з/705/19/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

30 жовтня 2024 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши заяву адвоката Волкова А.В., який представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову поданого до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та забезпечення права доступу до дитини, визначення порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дочки,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Волков А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , подав до суду позов до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та забезпечення права доступу до дитини, визначення порядку участі батька у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 02.09.2024 у справі відкрито провадження та проведення підготовчого засідання призначено на 14.11.2024 о 09.00 год.

За вх. № 26226 від адвоката Волкова А.В. надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить: зобов`язати ОСОБА_2 повідомити суд та батька дитини ОСОБА_1 доступні засоби телефонного та /або відеозв`язку з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням днів та годин вільних від занять та відпочинку часу дитини та зобов`язати ОСОБА_2 повідомити суд та батька дитини про фактичне місце проживання дитини та місце її навчання у країні проживання.

Заява обґрунтована тим, що після звернення з даним позовом до суду відповідач ОСОБА_2 , находячись разом із дочкою ОСОБА_4 в іншій країні, обмежила дистанційний доступ відповідача у спілкуванні з їхньою спільною дочкою, адже відмовляється повідомляти адресу фактичного проживання дитини у Фінляндії, її місце навчання та стан здоров`я, не допускає будь-якого контакту батька з дитиною.

Також, заява обґрунтована тим, що з кожним днем, доки триватиме судовий розгляд даної цивільної справи, в якій суд повинен вирішити спір по суті, контакт дочки ОСОБА_5 з батьком втрачається, через протиправні дії матері. Дівчинка позбавляється батьківської турботи і теплоти, що може призвести до більш складної ситуації та негативних психологічних та фізіологічних наслідків для дитини. Недопуск батька до дитини свідчить про існування реальної загрози утруднення виконання або невиконання рішення суду, а тому виникла необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір у сфері сімейних правовідносин з приводу усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів і часу у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 150 ЦПК України, позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третястатті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів та часу у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 142 СК України, діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Частина 1статті 150 СК УКраїнипередбачає, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Устатті 153 СК Українивизначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Виходячи з положень ч.ч. 2, 3ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до частини четвертоїстатті 10 ЦПК Українитастатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», №10383/09, §100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Суд вважає, що у таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способів та часу у вихованні та спілкуванні з дитиною, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від спілкування із батьком.

Застосовані судом норми права чітко вказують, що за відсутності підстав для обмеження права дитини на спілкування з одним із батьків, який проживає окремо, реалізація цього права має бути забезпечена державою. Відповідно, батько, який на час вирішення даної справи проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а матір не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Таким чином, суд вважає, що існують підстави для задоволення заяви про забезпечення позову .

Керуючись ст.ст.2,11,150-153,265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомити суд та батька дитини ОСОБА_1 доступні засоби телефонного та /або відеозв`язку з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням днів та годин вільних від занять та відпочинку часу дитини.

Зобов`язати ОСОБА_2 повідомити суд та батька дитини ОСОБА_1 про фактичне місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місце її навчання у країні проживання.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 та його представнику, для відому, та відповідачці ОСОБА_2 , для виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.Л. Гудзенко