Постанова

від 24.10.2024 по справі 531/688/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/688/24 Номер провадження 22-ц/814/2656/24Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,

за участю секретаря: Сальної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Кочурова Андрія Олександровича на ухвалу Карлівського районного суду Полтавської області від 08 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року позивач звернулась до суду першої інстанції із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 11 квітня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 08 травня 2024 року.

07 травня 2024 року представник відповідача адвоката Кочурова А.О. подав заяву про відкладення розгляду справи та продовження строку для подання відзиву до 22 травня 2024 року.

Ухвалою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 08 травня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кочурова Андрія Олександровича відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що жодних поважних причин пропуску строку у заяві про продовження строку для подання відзиву не зазначено, тим більше, що вона подана також з порушення строку та порядку, встановленого ч. 2 та ч. 4ст. 127 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою в частині відмови продовжити пропущений процесуальний строк, її в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 адвокат Кочуров А.О., просив скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву.

В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд вдався до надмірного формалізму, зазначаючи про одноденний строк, який пропустив відповідач, подаючи заяву про продовження процесуального строку.

Вказував, що суд не врахував, що право на захист відповідача таке ж невід`ємне, як і право позивача на пред`явлення позову. Суд фактично позбавив відповідача захисту, посилаючись на те, що відповідач уклав договір з адвокатом лише 07 травня 2024 року.

Суд встановивши, що подані обгрунтування в заяві не є поважними причинами пропуску процесуального строку, не надав можливості зазначити про інші причини.

Крім того, суд не врахував місце проживання відповідача: Одеська область, БілгородДністровський район, с. Михайлівка та місце розташування суду, в який заявлено позов до відповідача Карлівський районний суд Полтавської області. Відстань між цими населеними пунктами становить більше 700 км. Враховуючи воєнний стан, постійні обстріли всієї території держави, відповідач мав об`єктивні причини неможливості явки до суду у визначений день та час.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною 13статті 7 ЦПК Українипередбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини 2статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першоїстатті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанціїскасувати.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені відповідачем причини пропуску строку на подання відзиву не є поважними, тож слід відмовити у поновленні строку та залишити відзив без розгляду.

Частинами 1, 2статті 174 ЦПК Українипередбачено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За змістом частини 2статті 187 ЦПК України, приймаючи до розгляду позовну заяву суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначає, зокрема, строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Частинами 1, 7статті 178 ЦПК Українипередбачено, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

За приписами частини 2статті 43 ЦПК Україниучасники справи зобов`язані, зокрема, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За правиламистатті 126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2, 7, 8статті 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду .

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незважаючи на подібність інститутів поновлення процесуального строку та продовження процесуального строку, останні є різними. При поновленні процесуального строку йдеться про процесуальну дію, яка вже мала бути вчинена у певний визначений законом строк (мав бути поданий певний процесуальний документ, строк для подання якого вже настав), проте, не була вчинена, відповідний строк сплив і вирішується питання про його поновлення. При продовженні процесуального строку ставиться та вирішується питання про певне відтермінування відповідної процесуальної дії (що за заявою учасника справи може мати місце до спливу строку, встановленого судом, а за ініціативою суду може мати місце і після його спливу), яка ще не вчинена та саме з метою її вчинення (подання документа) в межах відповідного (продовженого) строку.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, в рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що статтею 6 Конвенції встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді від 11 квітня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання на 08 травня 2024 року,встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву (а. с. 26).

Копію вказаної ухвали, відповідно до роздруківки трекінга із офіційного сайту ukrposhta.ua по поштовому відправленню 0600260637107 на адресу відповідача«Відправлення вручено: особисто», отримано 20 квітня 2024 року (а. с. 38).

Отже, п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву сплив 06 травня 2024 року, в понеділок, оскільки останній день строку05 травня 2024 року припав на вихідний.

07 травня 2024 року на електронну поштуадвокатом Кочуровим А.О. до суду направлено заяву про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву до 22 травня 2024 року, мотивоване тим, що відповідач потребував часу на укладення договору про надання правової допомоги, який укладено лише 07 травня 2024 року (а. с. 33).

Визнаючи причини пропуску строку на подання відзиву не поважними суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що відповідач ОСОБА_2 дійсно уклав договір з адвокатом лише 07 травня 2024 року, що підтверджується наданим до суду ордером (а. с. 35), не врахував необхідність дотримання права сторони на правничу допомогу та принципу рівності сторін.

Колегія суддів відхиляє висновок суду про те, що уклавши договір з адвокатом Кочуровим А.О. на представництво свої інтересів лише 07 травня 2024 року, відповідач знехтував своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений ухвалою судді від 11 квітня 2024 року, оскільки він є необгрунтованим.

Зважаючи на наведені обставини, з урахуванням того, що пропуск строку з 06 травня 2024 року по 07 травня 2024 року не є значним, залишення відзиву без розгляду є за своїм змістом проявом юридичного формалізму та не відповідає завданню цивільного судочинства.

Крім того, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції оголошено перерву у підготовчому засіданні у цій справі до 07 червня 2024 року.

Застосування правила про поновлення та продовження процесуальних строків залежить від виду процесуального строку. Якщо пропущено строк, встановлений судом, то суд продовжує пропущений строк. Продовження строку являє собою надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у встановлений строк. Установлений судом процесуальний строк згідно з частиною 2статті 127 ЦПК Україниможе бути продовжений, а не поновлений. Натомість суд першої інстанції вирішував питання саме про поновлення строку, а не про його продовження.

Аналізуючи наведене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з порушенням норм процесуального права. За таких обставин відповідно до пункту 6 частини 1статті 374 ЦПК Україниухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з тим, вимоги апеляційної скарги щодо задоволення заяви про продовження строку на подання відзиву задоволенню не підлягають, оскільки ці повноваження належать суду першої інстанції після направлення справи для продовження розгляду.

Передаючи справу на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 141ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367,374,379 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -адвоката КочуроваАндрія Олександровичана ухвалуКарлівського районногосуду Полтавськоїобласті від08травня 2024року- задовольнити частково.

Ухвалу Карлівського районногосуду Полтавськоїобласті від08травня 2024рокув частинівідмови продовжитипропущений процесуальнийстрок- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2024 року.

Головуючий Т.В. Одринська

Судді: О.О. Панченко

В.П. Пікуль