Рішення

від 23.10.2024 по справі 201/12126/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/12126/23

(2/199/573/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтуванні позовних вимог посилався на те, що 27.12.2022 року о 12 годині 00 хвилин у м.Дніпрі на перехресті вул. Моторна та вул. «без назви», відбулося зіткнення автомобіля Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ..

Автомобіль Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить позивачу ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.09.2021 року.

Автомобіль Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2 .

Згідно з Полісом №211792498 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, станом на 27.12.2022 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг».

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.05.2023 року встановлено, що дії водія ОСОБА_1 не знаходяться у причинному зв`язку з ДТП, яка сталася 27.12.2022 року о 12 годині 00 хвилин у м.Дніпрі на перехресті вул. Моторна та вул. «без назви», за участю автомобіля Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , у зв`язку із чим постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 28.02.2023 року було скасовано та закрито провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, вартість ремонту автомобіля Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 233463,00 грн., що підтверджується рахунком №1102 від 23.05.2023 року, виданого ФОП ОСОБА_4 ..

Позивач зазначив, що у зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_2 правил дорожнього руху, сталася вищевказана дорожньо-транспортна пригода.

Тому, посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

-стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» суму страхового відшкодування у розмірі 160000,00 грн.;

-стягнути з ОСОБА_2 сумузаподіяних збитківу розмірі74963,00грн.,яка складаєтьсяіз: різниці між фактичним розміром майнової шкоди та страховим відшкодуванням 73463,00 грн.; збитків щодо розгляду справи №199/753/23 1500,00 грн..

Також, позивач просив суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» надав до суду письмові пояснення, у яких посилався на відсутність підстав для задоволення позову до страхової компанії, оскільки відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено спеціальний строк, упродовж якого потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, може реалізувати своє право на отримання страхового відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу.

Утім, дорожньо-транспортна пригода сталася 27.12.2022 року, проте із заявою про страхове відшкодування шкоди, заподіяної майну, позивач до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» не звертався.

Тому, факт неподання потерпілим заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП, що відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, у зв`язку із чим представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» зазначив, що матеріали цивільної справи не містять відомостей щодо настання цивільно-правової відповідальності водія автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.12.2022 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокатКобець К.В.надав досуду відзивна позов,у якомупосилався навідсутність підставдля задоволенняпозову до ОСОБА_2 .. Додатково зазначив, що відносно водія ОСОБА_2 адміністративний протокол не складався, останній до адміністративної відповідальності не притягався, вина відповідача у вказаному ДТП не встановлена.

Крім того, просив суд не враховувати як доказ наданий позивачем рахунок №1102 від 23.05.2023 року, виданий ФОП ОСОБА_4 , щодо здійснення ремонту автомобіля, оскільки він не є належним підтвердженням виконання даних робіт.

Представник позивача адвокат Громов Ю.А. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кобець К.В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про день та час судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.12.2022 року о 12 годині 00 хвилин у м.Дніпрі на перехресті вул. Моторна та вул. «без назви», відбулося зіткнення автомобіля Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що підтверджується витребуваними матеріалами справи про адміністративне правопорушення №199/753/23.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.05.2023 року скасовано вищевказану постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2023 року та закрито провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що дії водія ОСОБА_1 не знаходяться у причинному зв`язку з ДТП, яка сталася 27.12.2022 року о 12 годині 00 хвилин у м.Дніпрі на перехресті вул. Моторна та вул. «без назви», за участю автомобіля Mazda-5, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с.21-24).

При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядалася щодо порушення саме позивачем ОСОБА_1 вимог п.16.12. Правил дорожнього руху України. Як вбачається з матеріалів справи, відносно відповідача ОСОБА_2 протокол про порушення ПДД не складався та в суді справа про адміністративне правопорушення відносно нього не розглдалася.

Таким чином, матеріали справи містять рішення судів, які набрали законної сили, є чинними та не скасовані, якими не встановлено вину жодного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.12.2022 року.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та факти встановлені при розгляді справи про адміністративне правопорушення є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

На час настання дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Toyota Rav-4, д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована полісом №211792498 ТОВ «СГ «Оберіг».

Згідно з вимогами ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України підставою для відшкодування особою майнової шкоди є склад цивільного правопорушення, а саме: а) протиправна поведінка; б) шкода; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина особи, яка завдавала шкоди.

Підставою звільнення особи від відповідальності в деліктних правовідносинах є відсутність будь-якої складової цивільного правопорушення.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

При цьому, за положеннями ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом зазначених норм матеріального права, положення ст.1187 ЦК України регулюють правовідносини зі спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки іншій особи, і у цьому випадку особа, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки звільняється від відповідальності у випадках визначених зазначеною нормою.

На відміну від зазначених положень, ст.1188 ЦК України регулює правовідносини щодо шкоди спричиненої взаємодією декілька джерел підвищеної небезпеки та спричинення шкоди кожному з них і при цьому враховують дії кожного володільця джерела підвищеної небезпеки, зокрема, порушення ним Правил дорожнього руху, наявність причинного зв`язку не тільки з дорожньо-транспортною пригодою, а і її наслідками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини ОСОБА_2 , а відтак саме відповідач та страхова компанія, що застрахувала його цивільно-правову відповідальність, мають відшкодувати йому завдану матеріальну шкоду.

Водночас, суд зазначає, що факт невстановлення судом у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення сам по собі не є доказом того, що дорожньо-транспортна пригода сталася виключно з вини ОСОБА_2 ..

Матеріалами справи доведено, що у порядку адміністративного судочинства жоден із учасників дорожньо-транспортної пригоди до адміністративної відповідальності не притягувався та їх вина у її скоєнні вказаної ДТП не встановлена.

Із огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Верховний Суд в постанові від 05 вересня 2019 року по справі №234/16272/15-ц вказав, що постанова суду про відсутність в діях водія складу відповідного адміністративного правопорушення звільняє такого водія від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Згідно зі ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г.Якименко