Рішення

від 24.05.2024 по справі 160/7034/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2024 рокуСправа №160/7034/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, відповідача-2: Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області (далі відповідач-2) щодо проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи позивачу та складання за результатами перевірки Акту перевірки №3800 від 30.06.2023;

- визнати протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі відповідач-1) щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, позивачу, з 01 серпня 2023 року;

- зобов?язати відповідача-1 поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - позивачу.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.05.2022 по 31.07.2023. Виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам припинена відповідачем на підставі акту фактичного місця проживання/перебування позивача. Вважає, що відповідачі протиправно припинили виплату позивачу, тому останній звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.03.2024р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем-2 засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» подано відзив, в якому останній повністю заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що 30.06.2023р. спеціалістом ОСОБА_2 здійснено перевірку фактичного місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якої складено акт про відсутність позивача вдома та залишено паперове повідомлення за вказаною адресою у відповідності до п.5 ПКМУ 332. Отже, відповідач-2 діяв в рамках чинного законодавства не перевищуючи своїх повноважень.

Відповідачем-1 до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що згідно норм Порядку №332 з метою запобігання нецільового використання бюджетних коштів, Управлінням надіслано листа від 28.03.2023 №17/7-7 до Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області з проханням перевірити фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб, зокрема, ОСОБА_1 . Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2023 №0004-02/522 до Управління за результатами перевірки надійшов акт від 30.06.2023 №3800 щодо відсутності ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . На підставі вищезазначеного, на виконання вимог п.5 Порядку №332 рішенням Управління припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 з 01.08.2023, у зв?язку з не прибуттям протягом десяти днів до Управління для проходження ідентифікації. Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області від 11.10.2023 №0004-02/845 до Управління надійшов акт перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи від 09.10.2023, яким підтверджено фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 09.10.2023. Відповідно до пункту 2 Порядку №332 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 №709) з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги. Відтак, правові підстави для поновлення виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.08.2023 року відсутні.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу за адресою фактичного місця проживання/перебування: АДРЕСА_1 , що підтвержується довідкою від 06.05.2022 №1201-5001536211.

Позивач подано заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.05.2022 у розмірі 2000,00 грн щомісячно.

У зв`язку з неотриманням допомоги на проживання в серпні 2023 року позивач звернувся із заявою до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Відповідач-1 повідомив листом позивача, зокрема, що за заявою позивача рішенням Управління призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 2000,00грн. щомісячно з 01.05.2022 по 31.07.2023. Листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області від 30.06.2023 №0004-02/522 до Управління за результатами перевірки надійшов акт від 30.06.2023 №3800 щодо відсутності ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . На виконання п.5 Порядку №332 рішенням Управління припинено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.08.2023.

Позивач звернувся із заявою до Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Відповідач-2 повідомив листом позивача, зокрема, що 30.06.2023р. здійснено перевірку фактичного місця проживання позивача за вказаною адресою: АДРЕСА_1 . перед перевіркою неодноразово телефонували за зазначеним номером та дозвонитись не змогли. За результатом перевірки складено акт №3800 від 30.6.2022 щодо відсутності за фактичним місцем проживання/перебування АДРЕСА_1 та залишено в дверях кімнати повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем перебування на обліку. На підставі звернення позивача, спеціалістами Головного управління 09.09.2023 повторно здійснено перевірку фактичного місця проживання за вказаною адресою, про що було складено відповідний акт.

Відповідно до пункту 2 Порядку №332 з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісячно внутрішньо переміщеній особі. Відтак, відновити допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам не має законних підстав.

Позивач не погоджуючись з діями відповідачів щодо невиплати допомоги для проживання внутрішньо переміщених осіб, звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 2 ст.7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №1168 «Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» передбачено, що особа зі статусом ВПО зобов`язана повідомити про зміну свого фактичного проживання чи перебування органи соціального захисту населення, зважаючи на правову підставу отримання такої допомоги. Це також стосується тих випадків, коли особою прийнято рішення повернутися до покинутого місця проживання, або виїхати закордон.

20.03.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Згідно з п.3 Порядку №332 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Пунктом 5 Порядку №332 передбачено, що внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам здійснюється територіальними органами Нацсоцслужби шляхом проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається відповідний акт за формою, встановленою Нацсоцслужбою.

Вибіркова перевірка проводиться за рішенням керівника (заступника керівника) територіального органу Нацсоцслужби відповідно до сформованих з використанням Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб списків, наданих Нацсоцслужбою її територіальним органам.

Під час проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування посадова особа територіального органу Нацсоцслужби робить відповідний запис в акті і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем перебування на обліку для проходження ідентифікації.

Посадова особа територіального органу Нацсоцслужби протягом одного робочого дня передає акт органу соціального захисту населення за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

У разі коли внутрішньо переміщена особа протягом десяти календарних днів не прибула до органу соціального захисту населення, орган соціального захисту населення приймає рішення про припинення надання допомоги на проживання з наступного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою ГУ Нацслужби у Дніпропетровській області проведено перевірку фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що було складено акт №3800 від 30.06.2023. Даним актом не підтверджено фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1 внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем-2 у наданій відповіді на заяву позивача зазначено, що «перед перевіркою неодноразово телефонували за зазначеним номером та дозвонитись не змогли…та залишено в дверях кімнати повідомлення про необхідність протягом десяти календарних днів прибути до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем перебування на обліку». Крім того, у відзиві зазначено, що залишено паперове повідомлення за адресою у відповідності до вимог п.5 ПКМУ 332, але ні підтвердити ні спростувати дані твердження немає можливості.

Згідно ч.1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд бере до уваги, що відповідачем-2 не надано жодного доказу на підтвердження відсутності ОСОБА_1 30.06.2023 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_1 . При цьому, суд враховує, що відповідачем-2 у наданій відповіді на звернення позивача від 24.10.2023 зазначено, що спеціалістами Головного управління 09.09.2023 повторно здійснено перевірку фактичного місця проживання ОСОБА_1 про що складено відповідний акт. Також, відповідач-1 у відзиві зазначив, що листом Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області від 11.10.2023 №0004-02/845 до Управління надійшов акт перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи від 09.10.2023, яким підтверджено фактичне місце проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 09.10.2023.

З урахуванням наведеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довели правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.2 ст.133 КАС України витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи задоволення адміністративного позову, а також те, що позивачем фактично не були понесені судові витрати у зв`язку із відстроченням їх сплати, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2422грн. 40коп.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, відповідача-2: Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області щодо проведення вибіркової перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та складання за результатами перевірки Акту перевірки №3800 від 30.06.2023.

Визнати протиправними дії Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо припинення виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, ОСОБА_1 , з 01 серпня 2023 року.

Зобов?язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради поновити виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - ОСОБА_1 , з 01 серпня 2023 року.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати в сумі 2422грн. 40коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (49005, м.Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, буд.39/41, код ЄДРПОУ 42788347) та Головного управління Національної соціальної сервісної служби у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, пр.Поля Олександра, 1, код ЄДРПОУ 44201845).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова