Рішення

від 23.09.2024 по справі 160/19268/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 рокуСправа №160/19268/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 року №UA110130/2024/000011/1, від 05.04.2024 року №UA110130/2024/000140/1 та від 16.04.2024 року №UA110130/2024/000163/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/19268/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

08.08.2024 року через систему «Електронний суд» від Дніпровської митницідо суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач заперечує проти викладених в ній доводів, вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ).

Із запропонованих митницею додаткових документів, що можуть бути надані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості інші додаткові документи до митного контролю не надавались.

Митна вартість, визначена митницею, згідно з положеннями статті 64 МКУ, ґрунтується на ціновій інформації на раніше визначеній митній вартості товару, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Стосовно витрат понесених на правничу допомогу у сумі 8500,00 грн., відповідачем вказано, що позивачем до позовної заяви не додано жодного з передбачених ст. 134 КАС України документів, а саме: - договір про надання правничої допомоги; - докази здійснення відповідних витрат; - детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; - відповідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; - відомості щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) тощо. У зв`язку з відсутністю вказаних документів та інформації, неможливо оцінити співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката у відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України.

13.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

Позивач вважає, що відповідачем не обґрунтовано законність витребування від позивача додаткових документів при митному оформленні товарів за ЕМД-1- 3, підстави для витребування яких чітко визначені ч. 3 ст. 53 МК України.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Товариство зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Всупереч вимогам ч. 2 ст. 53 МКУ, витребувавши додаткові документи, відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність оскаржуваних Рішень-1-3 про коригування митної вартості товарів щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

30.06.2023 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (Покупець) і Компанією MIRAGRO DIS TICARET SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI, Туреччина (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №30/06-2023, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості та за ціною і на умовах, зазначених у виставлених Продавцем (або відправником) інвойсах.

Згідно п. 2.2., 2/3 контракту ціни за товар і умови поставок визначаються в інвойсах. Валюта договору USD.

Пункт 2.4 контракту передбачає що всі витрати, митні збори, податки і збори такі як митний збір, податок на додану вартість і пов`язані з виконанням даного контракту, на території Покупця, оплачуються Покупцем, а податки, мита і збори на території Продавця, оплачуються Продавцем.

Покупець робить оплату Продавцеві за товар на умовах, які прописані в інвойсі. Оплата за товар здійснюється в USD (п. 4.1. контракту).

Сторонами підписано інвойси до контракту:

№GIB2023000000037 від 24.12.2023 (Специфікація №3 від 24.12.2023) на постачання товару «мандарини свіжі», брутто 22000 кг, вага нетто 20500 кг, ціною 0,67 дол. США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 13735,00 доларів США. Умови поставки СРТ (Інкотермс 2020), м. Дніпро, Україна;

№М012024000000012 від 28.03.2024 (Специфікація №4 від 28.03.2024) на постачання товару «гранат свіжий», брутто 20000 кг, вага нетто 18250 кг, ціною 1,20 дол. США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 21900,00 доларів США. Умови поставки FCA (Інкотермс 2020), м. Анталія, Туреччина;

№М012024000000016 від 08.04.2024 (Специфікація №5 від 08.04.2024) на постачання товару «лимони свіжі», брутто 21700 кг, вага нетто 20200 кг, ціною 0,40 дол. США за 1 кг. Загальна вартість за інвойсом склала 8080,00 доларів США. Умови поставки FCA (Інкотермс 2020), м. Адана, Туреччина.

На виконання умов контракту і інвойсів продавцем було здійснено поставку товару.

1.З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, Товариством 05.01.2024 до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію №24UA110130000292U2 (ЕМД-1) за інвойсом №GIB2023000000037 від 24.12.2023р. на суму 13735,00 USD .

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: cертифікат якості №24-12/2023-11 від 24.12.2023, пакувальний лист №24-12/202301 від 24.12.2023, рахунок-фактура (інвойс) №GIB2023000000037 від 24.12.2023, автотранспортна накладна від 24.12.2023, супровідний документ №23 ТR22040000710561 від 24.12.2023, фітосанітарний сертифікат ЕС/TRA 5242066 від 22.12.2023, сертифікат про походження товару Y0833124 від 24.12.2023, специфікація виробника товару №3 від 24.12.2023, розрахунок ціни (калькуляція) від 24.12.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору №1 від 14.12.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №30/06-2023 від 30.06.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю №10906326, копія митної декларації країни відправлення №23220400ЕХ00058842 від 24.12.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів.

05.01.2024 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000011/1.

Розрахована декларантом митна вартість товару «Свіжі цитрусові -мандарини» у сумі 13735,00 дол. США була скоригована митним органом за ЕМД від 01.01.2024 №24UA40102000000U6 (UA 401020/2024/000007) на рівні 1,00 дол. США/кг до 20500,00 дол. США.

Митним органом застосовано другорядний резервний метод визначення митної вартості 2r.

Додатково було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000017.

В порядку ч. 7 ст. 55 МК України Товариством подана нова митна декларація №24UA110130000352U1 від 05.01.2024, за якою товари випущені у вільний обіг за збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів.

2. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, Товариством 05.04.2024 до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію № 24UA110130007637U5 (ЕМД-2) за інвойсом №M012024000000012 від 28.03.2024 р. на суму 21900,00 USD .

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: сертифікат якості №28-03/2024-11 від 28.03.2024, пакувальний лист №28-03/2024-1 від 28.03.2024, рахунок-фактура (інвойс) №М012024000000012 від 28.03.2024, автотранспортна накладна від 29.03.2024, супровідний документ №24ТR0-7060000039851 від 29.03.2024, фітосанітарний сертифікат ЕС/TRA 5649132 від 28.03.2024, сертифікат про походження товару Z0561131 від 29.03.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1 від 01.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №1 від 01.04.2024, специфікація виробника товару №4 від 28.03.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №30/06-2023 від 30.06.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, інформація про позитивні результати державних видів контролю №11270587 від 04.04.2024, копія митної декларації країни відправлення №24070600ЕХ00004109 від 29.03.2024., митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №24UA110130007637U5 від 05.04.2024.

За результатом перевірки документів позивача 05.04.2024 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000140/1.

Розрахована декларантом митна вартість товару «Гранат свіжий» з 1,20 долара США за 1 кг. товару була скоригована відповідачем до 1,80 доларів США за 1 кг. Митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 21900,00 доларів США, була скоригована відповідачем до 32850,00 доларів США.

Митним органом застосовано другорядний резервний метод визначення митної вартості 2r.

Додатково було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000320.

В порядку ч. 7 ст. 55 МК України Товариством подана нова митна декларація №24UA110130007689U6 від 05.04.2024, за якою товари випущені у вільний обіг за збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів.

3. Для здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, Товариством 16.04.2024 до Дніпровської митниці було подано електронну митну декларацію №24UA110130008530U8 за інвойсом № M012024000000016 від 08.04.2024 р. (специфікація №5 від 08.04.2024р.) на суму 8080,00 USD .

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: сертифікат якості №08-04/2024-11 від 08.04.2024, пакувальний лист №08-03/2024-1 від 08.04.2024, рахунок-фактура (інвойс) №М012024000000016 від 08.04.2024, автотранспортна накладна від 08.04.2024, фітосанітарний сертифікат ЕС/TRA 5610872 від 07.04.2024, сертифікат про походження товару А1485183 від 08.03.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-008 від 16.04.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5 від 16.04.2024, специфікація виробника товару №5 від 08.04.2024, розрахунок ціни (калькуляція) від 08.04.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 14.12.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №30/06-2023 від 30.06.2023, договір про надання послуг митного брокера №11/12/2023-1 від 11.12.2023, договір (контракт) про перевезення №08/04 від 08.04.2024, договір (контракт) про перевезення №2612/22 від 2612.2022, інформація про позитивні результати державних видів контролю №11316398 від 15.04.2024, комерційна пропозиція від 08.04.2024, копія митної декларації країни відправлення №24330900ЕХ00014829 від 08.04.2024., митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товару №24UA110130008530U8 від 16.04.2024.

За результатом перевірки документів позивача 16.04.2024 Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2024/000163/1

Розрахована декларантом митна вартість товару «Лимони свіжі» з 0,40 долара США за 1 кг. товару була скоригована відповідачем до 1,20 доларів США за 1 кг. Відповідно митна вартість товару, що була зазначена декларантом у розмірі 8080,00 доларів США, була скорегована Відповідачем до 24242,02 доларів США.

Митним органом застосовано другорядний резервний метод визначення митної вартості 2r.

Додатково було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2024/000351.

В порядку ч. 7 ст. 55 МК України Товариством подана нова митна декларація №24UA110130008559U9 від 16.04.2024, за якою товари випущені у вільний обіг за збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів.

Підставами для прийняття всіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів були наступні: «…товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 30.06.2023 № 30/06-23, укладеного між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» та компанією MIRAGRO DIS TICARET SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина). Наданий до митного контролю рахунок від 24.12.2023 №GIB2023000000037 містить умови оплати: передплата за товар. Відомості щодо якісних характеристик товару відсутні серед наданих до митного контролю документів, таких як сертифікат якості, сертифікат походження. Додатково підтверджується факт того, що оплата має бути здійсненою митною декларацією країни відправлення, що містить помітку «Маl Mukabili», що означає переплата за товар. Крім того відомості щодо реквізитів інвойсу зазначені у митній декларації країни експорту відрізняються від реквізитів інвойсу, що наданий до митного контролю. До митного контролю заявлено умови поставки FCA- ANTALYA. Наданий до митного контролю документ заявка на перевезення містить відомості щодо ваги товару 20100 кг, в той час як до митного контролю заявлено вагу товару на рівні 20000 кг. Вартість доставки залежить від довжини маршруту та кількості вантажу., таким чином, фактична вартість перевезення може відрізнятись від зазначеної у рахунку на оплату. Крім того, заявка містить відомості про те, що документ Т1 складається за рахунок перевізника, в той час як у вищезазначеному рахунку на оплату транспортних послуг відсутні відомості щодо вартості складання даного документа. Рахунок на оплату транспортних послуг містить відомості щодо вартості послуг, які не розподілені до митного контролю та після в графі вартості. Такий розподіл умовно вказано у графі опису наданої послуги. Крім того, заявка містить суму вартості послуги в дол. США. При цьому згідно умов оплати зазначено, що така оплата здійснюється за курсом НБУ протягом 1-2 днів після вивантаження товару. Проте в той же час декларантом надано рахунок на оплату транспортних послуг, який вже містить відомості щодо вартості послуг у гривні, в той час як вантаж знаходиться в зоні митного контролю. Таким чином, вартість транспортних послуг зазначена без врахування ПДВ, що може свідчити про наявність іншого рахунку на оплату транспортних послуг, який вже містить такі відомості. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню».

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.

Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК Українивизначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).

За частинами 1, 2ст. 51 МК Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3ст. 54 МК України).

Згідноч. 1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цьогоКодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст. 55 МК Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1ст. 57 МК Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(ч. 3ст. 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6ст. 57 МК України).

Відповідно до п. 4ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 8ст. 57 МК Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цьогоКодексу.

Частиною 1ст. 58 МК Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2ст. 58 МК Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом -2r .

При цьому, в рішеннях про коригування митної вартості товару не зазначено загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вартість товарної партії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості., умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюєтьсявиходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митних декларацій, на підставі яких скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Суд зазначає, що надані Товариством документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена.

З приводу вказаних зауважень суд зазначає наступне.

За змістом п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

З наданих для митного оформлення документів за електронними митними деклараціями 1 і 2 вбачається постачання товару за однією ціною. Вартість товару за інвойсами було включено до митної вартості за ЕМД-1 і ЕМД-2.

При цьому твердження відповідача, що в інвойсі зазначено умови оплати -передплата, не відповідають дійсності, оскільки умови оплати перекладаються як "в обмін на товар".

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що номер інвойсу зазначений у митній декларації відрізняється від наданого інвойсу до митного контролю змісту декларації країни відправлення, в якій в графі 44 мається зазначення саме електронної фактури про сплату митних платежів. Це безпосередньо підтверджується змістом декларацій країни відправлення за ЕМД.

Твердження відповідача про те, що відомості щодо якісних характеристик товару відсутні серед наданих до митного контролю документів, таких як сертифікат якості, сертифікат походження, є безпідставними, оскільки ці документи не впливають на визначення митної вартості товарів.

В сертифікатах якості постачальником зазначено про відповідність товару європейським стандартам та вимогам щодо відсутності ГМО і придатність до вживання людиною.

Сертифікат походження товарів підтверджує країну походження товарів.

Зазначення в договорах на перевезення товарів ціни перевезення в доларах США і зазначення вартості перевезення в рахунках перевізників у гривнях не свідчить про розбіжності, оскільки засобом платежу в Україні є національна валюта гривня.

Пунктом 2.4 контракту передбачено, що всі витрати, митні збори, податки і збори, на території Покупця, оплачуються Покупцем, а податки, мита, витрати і збори на території Продавця, оплачуються Продавцем.

Таким чином, твердження відповідача про те, що до митної вартості товарів не включено вартість отримання документу Т1 , який пов`язаний з експортним оформленням товарів в країні відправлення чи будь-які інші витрати не відповідають дійсності.

Довідка перевізника щодо вартості транспортних витрат може бути використана для цілей визначення митної вартості товару, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду у постанові від 10.07.2023 у справі №803/718/17 , в якому вказано, що подана декларантом довідка про витрати на транспортування товару є належним доказом, що підтверджує розмір витрат на перевезення товару і відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо цього.

Щодо твердження відповідача «відправлення товару здійснюється з м. Адана, а згідно відомостей CMR від 23/12/23 №б/н (слід зазначити, що цей транспортний документ датується днем раніше, ніж виставлено рахунок за товар), а саме графи 24 CMR дата 24.12.2023 місце відправлення м. Едірне. Таким чином, право власності та ризики перейшли до покупця саме в цьому пункті. Вартість пов`язана із переміщенням товару з м. Едірне до митного кордону України має бути включеною до складових митної вартості товару. В митного органу є всі підстави вважати, що транспортні витрати включені до митної вартості не в повному обсязі. Враховуючи відмітки у гр.17, 23 транспортного документа CMR від 23/12/23 №б/н згідно яких перевезення здійснюється українським перевізником ТОВ «Трамп», а також всього вищезазначеного у митниці є сумніви, щодо зазначених умов поставки CPT та/або в достовірності даних документу перевезення, оскільки це означає, що відправник уклав договір на перевезення з українським перевізником для доставки товару в адресу покупця.».

Суд зазначає, що відповідач сам у картках відмови до рішення-1 зазначив, що «Згідно контракту від 30.06.2023 № 30/06-23, пункт 3.2 містить відомості щодо умов поставки CPT.»

Відповідно до 1.1 контракту Продавець продає, а Покупець купує товар у кількості та ціною і на умовах, зазначених у виставлених Продавцем інвойсах. У п. 2.2. Контракту визначено, що ціни на товар і умови поставок визначаються в інвойсах.

За п. 2.4. контракту всі витрати, митні збори, податки і збори, на території Покупця, оплачуються Покупцем, а податки, мита, витрати і збори на території продавця, оплачуються Продавцем. Тобто, усі витрати, пов`язані з постачанням товарів за контрактом на території продавця, оплачуються продавцем.

Згідно до п. 4.1. контракту (в редакції додаткової угоди №2 від 08.12.2023 р.) розрахунок покупцем за товар здійснюється на наступних умовах: 10% вартості товару сплачується Покупцем протягом 60 діб після отримання товару. Специфікацією №3 від 24.12.2023р. та інвойсом № GIB2023000000037 від 24.12.2023р. сторонами чітко визначено, що місцем поставки товарів за умовою CPT (Інкотермс-2020) є м. Дніпро, Україна .

Умова поставки товару CPT згідно Інкотермс-2020 зобов`язує саме продавця товару (в даному випадку це турецька компанія) здійснити постачання товару у зазначене місце з оплатою перевезення та страхування. Тобто, саме турецька компанія замовила згідно умов Контракту перевезення до м. Дніпро, Україна. Будь-які договірні відносини між Позивачем та українським перевізником відсутні.

Отже, сторонами контракту чітко, без будь-яких розбіжностей, встановлено, що товар за ЕМД-1 підлягає постачанню на умовах CPT (Інкотермс-2020) м. Дніпро, Україна.

Сторонами контракту визначено, що умови поставки товарів вказується в інвойсах до нього.

Отже, відповідач неправомірно прийшов до висновку щодо невключення до складу митної вартості товарів за ЕМД-1 транспортних витрат.

Суд відхиляє посилання митниці, що декларантом не були надані витребувані документи за переліком.

Надання їх відповідно до ч. 3ст. 53 МК Українивимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2ст. 53 МК Українимістять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі№815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Щодо тверджень митниці про те, що позивачем не забезпечено відповідно дост. 254 МК Українипереклад документів, поданих до митного оформлення, та необхідності забезпечення декларантом перекладу документів українською мовою для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, слід зазначити наступне.

Згідност. 254 Митного кодексу Українидокументи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Суд зазначає, що подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

У оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товару відповідач не повідомив, які конкретно документи необхідно перекласти та не обґрунтовано необхідність здійснення такого перекладу.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змістуст. 254 Митного кодексу Українивбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, отже не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземною мови міжнародного спілкування.

Статтею 254 МК Українипередбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Обов`язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановахвід 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.

В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Частиною 1ст. 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1106 від 16.07.2024.

З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 9084,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів-задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 року №UA110130/2024/000011/1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.04.2024 року №UA110130/2024/000140/1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 16.04.2024 року №UA110130/2024/000163/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (вул. Байкальська, буд.6-Я, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42424288 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 9084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири ) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона