Ухвала

від 02.09.2024 по справі 160/19268/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2024 рокуСправа № 160/19268/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши у порядкуписьмового провадження в м. Дніпро заяву Дніпровської митниці про залишення без розгляду позовної заяви в частині у справі №160/19268/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 року №UA110130/2024/000011/1, від 05.04.2024 року №UA110130/2024/000140/1 та від 16.04.2024 року №UA110130/2024/000163/1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 року відкрито провадження у справі №160/19268/24 , розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дніпровською митницею 08.08.2024 подано заяву про залишення без розгляду позовну заяву ТОВ «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці в частині скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 №UA110130/2024/000011/1.

В період з 01.08.2024 по 30.08.2024 суддя знаходилась у відпустці.

Розгляд заяви здійснюється в перший день виходу судді з відпустки.

Заява обґрунтована посиланням на те, що позивачем пропущений строк шестимісячний строк звернення до суду.

ТОВ «ФРУТАЛІЯ» вважає заяву відповідача необґрунтованою. У поданій заяві про поновлення пропущеного строку позивач зазначає наступне.

Оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів 05.01.2024 року №UA110130/2024/000011/1 було отримано позивачем 05.01.2024 р. Перебіг строку відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України розпочався 06.01.2024 р. Останнім днем звернення до суду з адміністративним позовом було 08.07.2024р. (з урахуванням вихідних днів). Позовна заява подана до суду через систему «Електронний суд» 16.07.2024.

У зв`язку зі збройною агресією проти України, яка полягає в активних обстрілах місця розташування позивача, внаслідок чого відсутня можливість забезпечення безпечних умов праці на робочих місцях, наказом директора ТОВ «ФРУТАЛІЯ» від 27.04.2023 р. №24-к було продовжено дистанційний режим роботи усіх працівників підприємства, враховуючи незадовільний фінансовий стан підприємства встановлено 3-денний робочий тиждень на підприємстві.

У рішенні від 24.02.2022 «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф», Рада суддів України рекомендувала наступне: процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Відповідно до інформації із загальнодоступного Інтернет-джерела https://alarmmap.online/region/dnipropetrovska-oblast/ можна довідатись, що повітряна тривога у Дніпропетровській області у період часу з 05.01.2024 р. по 16.07.2024 р. лунала 1215 разів загальною тривалістю у 3 міс. 24 дні 1 год. 11 хв. Час впливу на мешканців області надзвичайної ситуації (тривоги) склав 58,79% (інфографіка повітряних тривог додається у додатку).

У наданих запереченнях Митниця вважає доводи позивача, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду необґрунтованими і неповажними.

Відповідач зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Під час воєнного стану поновленню підлягають лише процесуальні строки, порушені з поважних причин, основними з яких є такі: відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту, ракетне чи інше збройне ураження території, де знаходиться адвокат та/або відповідна особа, а також окупація вказаної території тощо. Жодна з вищевказаних обставин як вбачається з заяви представника позивача не стосується в даному випадку ні позивача, ні його представника.

У додаткових поясненнях позивач звертає увагу на те, що не посилається лише на факт впровадження воєнного стану. Позивач заявляє про існування таких непереборних обставин, а саме: необхідність реагування на повітряні тривоги персоналом позивача, в тому числі і директором, скорочений робочий тиждень підприємства позивача з одночасним співставленням строку дії непереборних обставин (повітряних тривог) з тривалістю пропущеного строку звернення до суду з позовом відносно оскарження рішення відповідача (більше 3 місяців дії непереборних обставин порівняно з 7 днями).

При вирішенні заяви суд виходить з наступного.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3ст. 123 КАС Україниякщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостоїстатті 161 КАС Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованістаттею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За змістом наведених пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

Європейський Суд з прав людини висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Суд враховує також правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема у постановах, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а. від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, в яких зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладені обставини та беручи до увагу незначну тривалість пропуску строку звернення до суду (7 днів), суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим, пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.166,241,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Дніпровської митниці про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці в частині скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2024 №UA110130/2024/000011/1 у справі №160/19268/24 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона