Рішення

від 29.10.2024 по справі 160/20321/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 рокуСправа №160/20321/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії ,-

УСТАНОВИВ:

29.07.2024 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій вона просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті пенсії за віком, яка оформлена Рішенням про відмову у призначенні пенсії № 047250019642 від 27.11.2023;

- визнати право ОСОБА_1 на пенсію за віком з 14.02.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди її роботи з 29.07.1980 по 01.02.1993 та з 01.03.1995 по 22.01.1998.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 14.02.2023;

- виплатити заборгованість, що утворилася з 14.02.2023;

- зобов`язати використати для розрахунку пенсії за віком довідку про заробіток для обчислення пенсії, надану ТОВ «Обувщик» № 1501009.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач вперше 14.02.2023 року звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з не зарахуванням всіх періодів страхового стажу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16661/23 від 15.09.2023 адміністративний позов задовільнив частково скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 22.02.2023 №047250016598 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано повторно розглянути заяву позивачки. 23.11.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії №047250016598.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 24.02.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 23.11.2023 року № 047250016598, позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач вважає, що при винесенні зазначеного рішення відповідач неправомірно не зарахував її трудового стажу. Вважає таке рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправними, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 10.09.2024.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. ч. 5, 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

22.10.2024 на адресу суду від позивачки надійшло клопотання про долучення документів:

- копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.07.1980;

-копію дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.2005.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, позивачка вперше 14.02.2023 року звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком та надала всі необхідні документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило в призначенні пенсії за віком у зв`язку з не зарахуванням всіх періодів страхового стажу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/16661/23 від 15.09.2023 адміністративний позов задоволено частково скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області від 22.02.2023 №047250016598 про відмову в призначенні пенсії та зобов`язано повторно розглянути заяву позивачки. ОСОБА_1 вдруге звернулася 24.02.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та необхідними документами на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннявід 09.07.2003 №1058-IV (даліЗакон № 1058-IV).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області№ 047250016598 від 23.11.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з тим, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний страховий стаж, передбаченийстаттею 26 Закону № 1058-ІV. У вказаному рішенні зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача, доданих до неї документів та наявних відомостей, до страхового стажу не зараховано через відсутність первинних документів за період 01.09.1995 по 22.01.1998, які підтверджують довідки про заробітну плату на ТОВ «Обувщик» та за період 01.09.1995 по 22.01.1998 відсутні документи.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституціївизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно доКонституції Українигарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбаченоЗаконом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII(далі Закон України №1788-XII).

Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону України №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цимЗаконом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюєтьсяЗаконом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01.01.2004 року, та починаючи з 01.01.2011року Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до статті 45 Закону УкраїниПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванняпенсія призначається з дня права, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно п. 1 та п. 2ст. 24 Закону №1058-ІVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено уст. 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески (ч. 2ст. 20 Закону №1058-ІV).

Статтею 26 Закону № 1058-IV, зі змінами внесеними Законом УкраїниПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсійвід 03.10.2017 року № 2148-VIII, визначено, що починаючи з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажуне менше 31 року.

Також, згідно ізстаттею 48 Кодексу законів про працю Українитрудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпеченнята пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).

З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Також слід наголосити, що ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової книжки, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Також, як вже зазначалося, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої внесені такі відомості.

Суд наголошує, що позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок. Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Також суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження його страхового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірного періоду роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.

Суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не врахувало дані трудової книжки не врахувало дані трудової книжки позивача НОМЕР_1 та дублікату трудової книжки НОМЕР_2 при розгляді її заяви від 24.02.2023.

З копії трудової книжки позивача від 31.07.1980 НОМЕР_3 вбачається, що позивачка була прийнята на посаду «обувщика третьего разряда» з 29.07.1980. З 01.01.1988 позивачці встановлено четвертий розряд, згідно записів №№2-4.

Щодо відсутності первинних документів, які підтверджують довідки про заробітну плату ТОВ «Обувщик», та за період з 01.08.1995 по 22.01.1998, коли позивачка працювала бухгалтером ПКФ «Сюжет» згідно записів №№10,11.

Щодо відсутності первинних документів, суд встановив, що довідкою підтверджено отримання заробітної плати за період з серпня 1980 року по вересень 1993 року позивачкою у спірному періоді.

Згідно ізстаттею 48 Кодексу законів про працю Українитрудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпеченнята пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Страховий стаж це період, протягом якого людина підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески.

Поняття страховий стаж запроваджено Законом України від 9 липня 2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який набув чинності з 1 січня 2004 року.

Періоди трудової діяльності до 01.01.2004 зараховуються до страхового стажу згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення, а після 01.01.2004 за Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що дії зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Частиною 2статті 245 КАС Українивизначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення», призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що зобов`язавши відповідача зарахувати певні періоди роботи чи навчання, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Частиною 2ст. 9 КАС Україниврегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням ч.2 ст.9та п.10 ч.2 ст.245 КАС України, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 07.08.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини першоїстатті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно достатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1211,20 грн.

Згідно з ч.5ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9,242-246,250,255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ, АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) від 23.11.2023 №047250016598 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язати врахувати ОСОБА_1 страховий стаж з 29.07.1980 по 01.02.1993 та з 01.08.1995 по 22.01.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, з 14.02.2023.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26)за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ, АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез